Додаток Г РЕЗУЛЬТАТ ОПИТУВАННЯ АДВОКАТІВ ІЗ ПРОБЛЕМ ДОСТУПНОСТІ ПРАВОСУДДЯ
Анкетуванням було охоплено 100 практикуючих адвокатів Харківської та Луганської областей. Мета дослідження — виявити бачення проблем доступності правосуддя цими фахівцями. Серед них 80 % чоловіків і 20 % жінок.
Вік респондентів становить: 15,6 % — до 30 років, 26,6 % — 30-40, 31,1 % — 40-50, 17,8 % — 50-60, 8,9 % — старше 60 років. Респонденти навчалися в різних вищих юридичних закладах України і Росії, серед них 46,7 % вчилися на денному відділенні вузу, 48,9 % — на заочному і 4,4 % — на вечірньому. Стаж адвокатської діяльності опитаних становить: до 5 років — 31,1 %, від 5 до 10 — 31,1 %, від 10 до 20 — 20 %, понад 20 років — 17,8 %. Опитані вказали таку форму професійної діяльності: 68,9 % — заняття адвокатською діяльністю індивідуально; 17,8 % — адвокатське бюро, 13,3 % — адвокатське об’єднання.На запитання: «Чи вважаєте Ви, що організація і діяльність судової влади в Україні на сучасному етапі її розвитку відповідає вимозі забезпечення доступності правосуддя?» ми отримали такі відповіді:
| Варіанти відповідей | Відсоток опитаних |
| Повністю відповідає | 0,0 % |
| Відповідає частково, але потребує деяких змін | 33,3 % |
| Не задовольняє цю вимогу, потребує докорінних змін | 55,6 % |
| Ваше бачення | 2,2 % |
Серед 2,2 % адвокатів, які висловили власну позицію, ми отримали такі відповіді: 1) судова влада є доступною лише у великих судових процесах через висвітлення її діяльності в ЗМІ; 2) бажано повернути інститут обрання суддів народом.
Респондентам було поставлено завдання визначити із запропонованих чинників ступінь їх впливу на рівень забезпечення доступності правосуддя (у суді першої інстанції).
У цифровому значенні ми отримали такий результат:| Чинники | Впливає в більшій мірі | Впливає в меншій мірі | Не впливає взагалі |
| Матеріально-технічне забезпечення судів, суддів | 31,1 % | 46,7 % | 13,3 % |
| Рівень навантаження на одного суддю | 73,3 % | 17,8 % | 17,8 % |
| Строки судового розгляду | 55,6 % | 22,2 % | 17,8 % |
| Територіальна наближеність суду | 17,8 % | 46,7 % | 24,4 % |
| Відкритість інформації про суд, порядок його роботи, процедуру звернення | 44,4 % | 33,3 % | 20,0 % |
| Час роботи суду, який збігається з часом роботи більшості підприємств, установ, організацій | 28,9 % | 24,4 % | 42,2 % |
| Неявка сторін у судове засідання без поважних причин | 55,6 % | 31,1 % | 8,9 % |
| Розмір судових витрат | 33,3 % | 42,2 % | 17,8 % |
| Механізм надання правової допомоги малозабезпеченим громадянам | 64,4 % | 20,0 % | 11,1 % |
| Недоліки роботи органів дізнання і досудового слідства (у кримінальних справах) | 71,1 % | 17,8 % | 6,7 % |
| Виконання постановлених рішень судів | 64,4 % | 22,2 % | 4,4 % |
На запитання: «Чи знайомі Ви зі змістом Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 р.?» 80,0 % респондентів відповіли позитивно, 17,8 % — негативно.
Із практикою Європейського суду з прав людини знайомі лише66.7 % опитаних, що становить досить незначний показник.
Серед опитаних нами респондентів 42,2 % ведуть кримінальні справи як захисник, призначений у порядку ч. 3 ст. 47 КПК України,
57.8 % не ведуть цих справ із таких причин: а) немає бажання; б) спеціалізуються на справах цивільних; в) не запрошують; г) з причини несвоєчасної та низької оплати; д) не було нагоди; е) не є членом колегії адвокатів. На запитання: «Скільки кримінальних справ на рік за призначенням органів дізнання, слідчого чи суду ведуть респонденти?» відповіді розподілилися так: від 5-7 до 10-12. Загалом же мали справу з такими справами 50,3 % опитаних (включаючи осіб, які вели ці справи за угодою з клієнтом).
Серед проблем, які виникають у адвокатів при отриманні винагороди за роботу в порядку ч. 3 ст. 47 КПК, респонденти зазначили:
| Варіанти відповідей | Відсоток опитаних |
| Проблеми виникають постійно | 44,4 % |
| У більшості випадків проблеми виникають | 11,1 % |
| У більшості випадків проблем не виникає | 6,7 % |
| Проблем не виникає ніколи | 15,6 % |
| Укажіть, будь ласка, які проблеми виникають у Вас: а) немає механізму фінансування; б) оформлення документів; в) малозабезпеченість громадян; г) отримання оплати із затримкою; д) у відповідних органах бракує грошей | 22,2 % |
На запитання: «Чи задовольняє Вас порядок, відповідно до якого відбувається призначення адвоката згідно з ч. 3 ст. 47 КПК України (призначення через адвокатське об'єднання)?» 51,2 % респондентів відповіли «ні». Далі було запропоновано висловитися щодо порядку, за яким має відбуватися призначення адвоката згідно з ч.
3 ст. 47 КПК України (призначення через адвокатське об'єднання). Маємо такі відповіді:| Орган, який здійснює призначення (згідно з постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, ухвалою суду чи постановою судді) | Відсоток опитаних |
| Голова адвокатського об'єднання | 51,2 % |
| Особа, яка видала постанову | 39,8 % |
| Інші органи: а) юридична консультація; б) кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури; в) органи місцевої виконавчої влади | 10 % |
| Порядок призначення | Відсоток опитаних |
| За загальним списком адвокатів відповідно до черговості у списку | 42,2 % |
| За загальним списком адвокатів відповідно до вказаної ним спеціалізації | 8,8 % |
| За списком адвокатів, які виявили бажання вести такі справи | 40,2 % |
| За списком адвокатів, які виявили бажання вести такі справи з урахуванням вказаної ними спеціалізації | 8,8 % |
На запитання: «Чи задовольняють Вас розміри ставок за ведення кримінальних справ у порядку ч. 3 ст. 47 КПК?» було надано такі відповіді. Повне задоволення висловили лише 4,4 % респондентів; 24,6 % відповіли, що, скоріше, не задовольняють; 51,1 % — що не задовольняють; 20 % завагалися відповісти, що, можливо, зумовлено тим, що значна частина опитаних не веде кримінальні справи. Далі ми запропонували респондентам визначити задовільні для них розміри ставки оплати адвокатських послуг. Побажання адвокатів щодо гонорарів за справу коливалися від 80 до 500 $ залежно від складності справи, середнє значення — 248 $. Стосовно оплати за день роботи мінімальний розмір було названо 50 грн, максимальний — 600 грн.
Більшість опитаних задовольнилися б розміром денного заробітку в 100 грн. Були також висловлені пропозиції встановити розмір оплати, прирівняний до середнього розміру заробітної плати по країні, а також середнього денного заробітку судді. Досить цікавим було виявити, які ставки оплати роботи адвоката (на їх думку) були б доступними для більшості громадян. Щодо гонорару за справу відповіді респондентів коливалися від 20 до 100 $, щодо оплати за день роботи — від 2-5 $ до 30-60 $ залежно від складності справи.У ході опитування ми запропонували респондентам оцінити роботу адвокатів у кримінальних справах у порядку ч. 3 ст. 47 КПК України (з точки зору належної якості ведення справи) і отримали такі відповіді:
| Критерії оцінки якості наданих адвокатами послуг | У повній мірі відповідає якості ведення справи | Частково відповідає якості ведення справи | Узагалі не відповідає якості ведення справи |
| Кількість зустрічей із клієнтом | 26,7 % | 46,7 % | 11,1 % |
| Критерії оцінки якості наданих адвокатами послуг | У повній мірі відповідає якості ведення справи | Частково відповідає якості ведення справи | Узагалі не відповідає якості ведення справи |
| Частота заміни адвокатів | 13,3 % | 46,7% | 24,4 % |
| Діяльність на досу- довому слідстві | 35,6 % | 40,0% | 13,3 % |
| Знайомство з матеріалами справи | 40,0 % | 40,0 % | 6,7 % |
| Діяльність у ході судового розгляду справи | 55,6 % | 28,9 % | 4,4 % |
| Діяльність у процесі оскарження рішень суду першої інстанції | 28,9 % | 35,6 % | 22,2 % |
| Використання всіх процесуальних можливостей відстоювання прав клієнта | 35,6 % | 33,3 % | 17,8 % |
Проблема надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення, на думку респондентів, має вирішуватися так:
| Варіанти відповідей | Відсоток опитаних |
| Збільшення існуючих ставок оплати послуг адвокатів за призначенням із Держбюджету | 44,4 % |
| Зменшення ставок адвокатських послуг для певних груп населення з відповідним відшкодуванням адвокатам за рахунок держави | 15,6 % |
| Створення об’єднань адвокатів, які фінансувалися б із Держбюджету й займалися виключно наданням безоплатної правової допомоги | 26,7 % |
| Прийняття спеціального нормативного акта, що регулював би порядок надання безоплатної правової допомоги в усіх видах судочинства, з чітким переліком осіб, які мають право на таку допомогу | 22,2 % |
У низці анкет ми отримали коментарі ідеї створення так званої державної адвокатури.
Один із респондентів зазначив, що в разі її практичного втілення будуть фіксуватися масові зловживання щодо використання бюджетних коштів. Подібні думки висловили ще декілька адвокатів.На запитання: «Чи підтримуєте Ви ідею створення спеціальних адвокатських об'єднань, які фінансувалися б із Держбюджету й займалися виключно наданням безоплатної правової допомоги малозабезпеченим громадянам?» 46,6 % респондентів відповіли позитивно, 42 % не підтримали цю пропозицію, 11,3 % не змогли визначитися з відповіддю.
На запитання: «Чи вважаєте Ви, що створення розвиненої системи органів альтернативного (досудового) врегулювання конфліктів сприятиме забезпеченню доступності правосуддя?» респонденти висловилися так:
| Варіанти відповідей | Відсоток опитаних |
| Безперечно, цю систему необхідно розвивати | 40,6 % |
| Ця ідея раціональна, але існуючий стан вважаю задовільним | 18,3 % |
| Усі справи мають вирішуватися в судовому порядку | 27,8 % |
| Вагаюся відповісти | 13,3 % |
На думку опитаних, найперспективнішими формами альтернативного (досудового) врегулювання конфліктів є такі:
| Варіанти відповідей | Відсоток опитаних |
| Ювенальна юстиція (розгляд справ неповнолітніх) | 15,6 % |
| Відновлювальне правосуддя (примирення потерпілого та правопорушника поза судовим засіданням за умови взаємної згоди на це) | 57,8 % |
| Підвищення ролі нотаріату | 4,4 % |
| Розвиток мережі третейських судів | 24,4 % |
Респондентам було поставлено завдання визначити ступінь впливу наведених чинників на забезпечення доступності апеляційної і касаційної інстанцій. Маємо такі результати:
| Чинники | Впливає в більшій мірі | Впливає в меншій мірі | Не впливає взагалі |
| Територіальна наближеність апеляційного (касаційного) суду | 15,6 % | 35,6 % | 37,8 % |
| Порядок ініціювання апеляційного (касаційного) оскарження | 22,2 % | 57,8 % | 6,7 % |
| Строки касаційного (апеляційного) оскарження | 31,1 % | 40,0 % | 15,6 % |
| Можливість скористатися допомогою професійного представника (юриста, адвоката) | 53,3 % | 26,7 % | 6,7 % |
| Строки перегляду справи вищою інстанцією | 35,6 % | 44,4 % | 8,9 % |
| Використання апеляційною (касаційною) інстанцією своїх повноважень щодо зміни рішення нижчого суду | 57,8 % | 20,0 % | 8,9 % |
| Розмір судових витрат | 26,7 % | 48,9 % | 13,3 % |
У процесі анкетування деякі адвокати висловлювали власні міркування щодо запропонованих питань. Багато з них вважають за необхідне:
- знати результат опитування, адже беруть участь у таких заходах не вперше;
- порушити питання про безперервність розгляду кримінальних справ;
- запровадити систему підвищення адвокатами культури і знань, стажування, обміну досвідом, особистих зустрічей тощо;
- вирішити питання про пенсійне забезпечення адвокатів, оплату їх лікарняних листів, надання щорічної оплачуваної відпустки, призначення пенсії, яка відповідала б стажу адвокатської діяльності;
- підвищити вимоги до осіб (у частині знань і досвіду роботи), які бажають стати адвокатами, і раз на 5 років проводити кваліфікаційну атестацію;
- оскільки Спілка адвокатів України існує лише формально, її організаційна структура недосконала, у керуванні нею задіяні одні й ті самі особи, вона не поповнюється новими кадрами, запропонувати таку схему її організації: 1) правління Спілки має оновлюватися кожні 3 роки не менш як на третину; 2) рада адвокатів області має працювати один строк — 3 роки на оплат- ній основі на підставі внесків; 3) первинні об’єднання Спілки районів, міст слід обирати на 3 роки, вони мають працювати на платній основі (до 25 адвокатів — 1/3 ставки президії ради адвокатів області, понад 25 адвокатів — 1/2 ставки президії ради області); 4) членство у Спілці адвокатів України має бути обов’язковим для всіх осіб, які мають право на заняття адвокатською діяльністю;
- для забезпечення надання правової допомоги малозабезпеченим особам ввести законодавчий інститут кандидатів в адвокати: це мають бути особи, що бажають бути адвокатами до складання відповідного іспиту на отримання свідоцтва адвоката, які протягом певного строку будуть зареєстровані в спеціальному реєстрі, складатимуть процесуальні документи малозабезпеченим громадянам, матимуть право брати участь у провадженні досудового слідства й судового розгляду у справах таких громадян безкоштовно. Установити для них обов’язок брати участь у розгляді справ малозабезпечених.