Епідеміологія

У структурі онкологічної захворюваності рак прямої кишки (РПК) займає шосте місце у чоловічого і дев’яте місце в жіно­чого населення України (чол. - 18,8; жін. - 14,4 випадку на 100 000 населення).

Близько 5,5 тис. осіб щороку помирає в Україні від раку прямої кишки; смертність становить 11,2 випадку на 100 тис. населення. Причому впродовж одного року з моменту встанов­лення діагнозу помирає 38,5 % первинних хворих. Показник досить високий, якщо брати до уваги те, що рак прямої кишки відноситься до візуальних локалізацій. Відносний показник 5- річного виживання становить 24 % (1999).

У США в 2000 році було діагностовано рак прямої кишки більш ніж у 36 тис. хворих (20 тис. чоловіків і 16 тис. жінок), а померло 8,6 тис. осіб. Загальне 5-річне виживання в 90-х роках XX століття становило 61 %, що значно краще порівняно з 70-ми роками - 48 % (рдіагностика проводиться з поліпами прямої кишки, пухлинами шийки і тіла матки, яєчників, простати, се­чового міхура, позаочеревинними тазовими саркомами, мета­стазом у дугласовий простір очеревини, тазовими абсцесами.

Діагностичний алгоритм:

1) огляд, пальпація, перкусія і аускультація живота; пальпація пахвинних лімфовузлів;

2) пальцеве обстеження прямої кишки;

3) гінекологічне обстеження (у жінок);

4) ректороманоскопія чи фібропроктосигмоскопія з біопсією новоутвору; колоноскопія (за показаннями);

5) ендоскопічна ультрасонографія пухлини для визначення гли­бини її інвазії в стінку кишки і метастатичного ураження периректальних лімфовузлів;

6) іригоскопія, іригографія (визначення протяжності уражен­ня стінки кишки; виявлення поліпів і синхронних пухлин товстої кишки; вкл. - рис. 37);

7) цистоскопія (за показаннями);

8) рентгенографія органів грудної порожнини;

9) комп’ютерна томографія (КТ) органів черевної порожнини і тазу;

10) УЗД органів черевної порожнини (печінка, заочеревинні лімфовузли, яєчники);

11) оглядова рентгенографія черевної порожнини при гострій кишковій непрохідності чи перфорації;

12) РЕА (раковоембріональний антиген сироватки крові).

Гістологія. Різні типи аденокарцином становлять 95 % від усіх злоякісних пухлин прямої кишки. Інші морфологічні варіанти пухлин: плоскоклітинний рак, меланома, карциноїд, саркоми, лімфоми.

Макроскопічно за формою росту пухлини прямої кишки поділяють на екзофітні (поліпоподібний рак із ростом у просвіт кишки), виразково-інфільтративні, циркулярні.