Епідеміологія

Серед злоякісної патології ендокринних органів рак щито­подібної залози (РЩЗ) зустрічається найчастіше.

В Україні щороку виявляється більше двох тисяч нових випадків РЩЗ (ч:ж=1:4), захворюваність становить 4,2/100000; помирає щорічно понад 400 пацієнтів (смертність 0,9/100000).

У 1990 році захворюваність була на рівні 2,6 випадку на 100 тис. населення. Тепер найвища захворюваність спостерігається в північній частині України, у регіонах, прилеглих до Чорнобиля: м. Київ -11,6 випадку; Київська обл. - 9,6; Чернігівська обл. - 5,6, Житомирська обл. - 3,5 (1999). Відносний показник 5-річного виживання становить 70 %.

У жінок захворюваність на РЩЗ зростає, починаючи з ві­кової групи 25-29 років, і досягає найвищих показників (13,5/ 100000) у віці 50-54 роки. Серед чоловічого населення захво­рюваність найвища у віковому інтервалі 60-74 роки (4,5/ 100000).

Рак ЩЗ у дітей має таку динаміку: в 1992 році в Україні було діагностовано 44 випадки захворювання, у 1996 - 51, у 1998 - 31 (0,3/100000). У дочорнобильський період щорічно виявлялось 4-5 РЩЗ в дитячому віці.

У США в 2000 році було діагностовано 18400 нових випад­ків РЩЗ (ч:ж=1:3), а померло 1200 пацієнтів. Цікаво, що за­хворюваність на РЩЗ в цій країні в проміжку між 1973 і 1990 роками зросла на 21 %, а смертність, разом із тим, зменшилась на 23 %. Тобто за останні десятиліття досягнуто значного прогресу в лікуванні РЩЗ. У США показник 5-річного виживання становить 95 %.