ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ПОСІБНИКОМ

Навчальний посібник «Конфліктологія» розроблений на основі базисних навчальних програм із урахуванням вимог ке­рівних документів Міністерства освіти і науки України. У ньо­му ми поєднали різні погляди на конфлікт фахівців філософії, соціології, психології, історії, права та ряду інших соціальних і гуманітарних наук.

Навчальне видання має на меті викликати інтерес до конф- ліктології і допомогти студентам в опануванні цього теоретич­ного курсу.

Метою вивчення курсу «Конфліктологія» є озброєння сту­дентів сучасними теоріями з конфліктології, розвинення вмін­ня застосовувати їх у профілактиці і вирішенні конфліктів у всіх сферах життєдіяльності людини.

«Хто володіє інформацією, той володіє світом», - це твер­дження саме про фахівців документознавства. А виходячи з того, що конфлікт є звичним явищем суспільного життя, студентам спеціальності «Документознавство» треба оволоді­ти знаннями про різноманітні конфлікти, що відбуваються у всіх сферах нашого життя, щоб не згубитися в інформацій­ному просторі та зорієнтуватися у потоці документів. До того ж фахівцям із цього напрямку постійно доводиться зустрічати­ся з людьми, тобто мати справу з багатьма різноманітними ха­рактерами, тому вміння вчасно діагностувати конфліктну си­туацію і конструктивно її вирішити допоможе їм у майбутній діяльності.

Програма складається з двох розділів. Перший розділ спря­мований на висвітлення етапів становлення конфліктології як науки та сучасних теорій конфлікту. Другий розглядає можли­вість застосування теоретичних положень конфліктології для надання консультативної і посередницької допомоги у профі­лактиці, урегулюванні і розв’язанні конфліктів.

Дистанційна освіта передбачає формування у студентів стійких навичок самостійної роботи щодо оволодіння теоре­тичним і практичним матеріалом цього курсу, індивідуальної роботи з правовими актами, першоджерелами, а часто й мате­ріалами засобів масової інформації і публіцистики.

Саме тому, ознайомившись зі структурою навчального посібника, кожного залікового модуля, який вміщує окремі навчальні модулі, студенту слід звернути увагу на дидактичні матеріали, якими є зміст дидактичної одиниці, анотація моду­ля, матеріали для вивчення, перелік нормативно-правових актів, основної, додаткової і факультативної літератури з тим, щоб сформувати початкове уявлення про те, на чому доводить­ся робити наголос при опрацюванні змісту того чи іншого модуля.

Вивчення модуля треба розпочати з виконання тесту-допус- ку, для пошуку відповіді слід використовувати знання з фун­даментальних дисциплін, що вивчаються студентами згідно з навчальною програмою, або ж з попереднього модуля. Рівень складності тесту-допуску є середнім, а тому не виникає проб­лем з його виконанням. Лише після цього можна починати з’ясовувати основний зміст модуля. Його опанування завер­шується виконанням завдань для самоконтролю, які скла­даються в письмовій формі. Відповіді на 70-80% поставлених питань знаходяться у змісті модуля, решта - в рекомендованій нормативно-правовій і навчально-методичній літературі, яка пропонується до кожного залікового модуля. Ці завдання спрямовані на розвиток творчості студента. Ґрунтовні відповіді на питання для самоконтролю є показником засвоєння теоре­тичного матеріалу, що уможливлює перехід до вивчення нас­тупного модуля.

Контрольним підсумком опанування студентами змісту навчального модуля є виконання ними підсумкового тесту, за результатами якого можна судити про готовність студентів са­мостійно аналізувати і вирішувати конкретні конфліктні ситу­ації. Це також допоможе студентам з’ясувати характерні якості своєї особистості, визначити рівень комунікабельності, розвинути вміння формувати, висловлювати, а іноді й відстою­вати власну точку зору з тих чи інших проблемних питань.

Таким чином, успішне оволодіння курсом «Конфлікто- логія» можливе лише за застосування такої схеми самопідго­товки: теоретична підготовка ∣=> тестовий контроль ∣=> виконан­ня модульної контрольної роботи (MKP).

Рекомендована література призначена для самостійного дослідження теоретичних засад із можливістю їх подальшого використання у практичній роботі. Студент, який успішно пройшов етап самопідготовки, упродовж двох тижнів після за­вершення кожного залікового модуля здає викладачеві пись­мову роботу з відповідного модуля.

Модульна контрольна робота (MKP) складається з реферату і двох завдань. Варіанти завдань студенти визначають за схе­мою, виходячи з останньої цифри своєї залікової книжки.

У MKP потрібно повністю розкрити теоретичні питання та задані теми завдань. Обсяг реферату становить від 10 до 15 ар­кушів письмового тексту або аналогічний обсяг друкованого тексту (у текстовому редакторі Word, шрифт - Times New Roman 14 із міжрядковим інтервалом - 1,5).

Рівень вивчення дисципліни визначається в балах за мо­дульно-рейтинговою системою контролю знань студентів. Мак­симальна кількість балів із дисципліни - 100, у тому числі: за кожен модуль - 15 і за складання заліку - 40 балів.

Студент, який за час вивчення дисципліни виконав не всі завдання і отримав менш ніж 50 балів, до складання заліку не допускається.

Схема визначення модульних контрольних завдань із дисципліни «Конфліктологія»

За результатами вивчення курсу «Конфліктологія» студен­ти повинні:

знати:

- історичні витоки та методологічні принципи становлення конфліктології як науково-прикладної дисципліни;

- зміст, класифікацію, структуру й динаміку конфліктів;

- характерні ознаки прояву конфлікту;

- функції конфліктів та їх спрямованість;

- причини виникнення конфлікту, рушійні сили його роз­витку, характер впливу на учасників і соціальне оточення;

- основні позиції і стилі поведінки учасників конфлікту;

- характеристику основних елементів системи управління конфліктами;

- методи управління конфліктами;

- сутність і значення процесів профілактики й запобігання виникнення конфліктів;

уміти:

- здійснювати аналіз конфліктів, діагностувати їх розви­ток у конструктивному або деструктивному напрямі;

- визначати передумови й механізми виникнення конфлік­ту для його оцінювання в динаміці;

- оцінити вплив конфлікту на соціальне оточення і його учасників;

- вирішувати конфліктні ситуації;

- розрізняти ролі й стратегії учасників конфлікту для ко­рекції їхньої позиції та стилів поведінки;

- обирати адекватні інструменти профілактики й запобі­гання виникненню конфліктів;

- здійснювати самоаналіз і самооцінку особистості;

- контролювати та корегувати власні психічні стани у конф­ліктних ситуаціях службового характеру.

Завершальний етап вивчення курсу - складання заліку сту­дентами.

ТЕМАТИЧНИМ ПЛАН

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНФЛІКТОЛОГІЇ

Модуль 1. Методологія, історія й теоретичні основи конфліктології

Зміст дидактичної одиниці

Конфлікти в міфології, релігії, пам’ятках літератури. Пог­ляди античних і середньовічних мислителів на природу конф­лікту. Етапи становлення конфліктології як науки. Сучасна конфліктологія: актуальні теоретико-методологічні й практич­ні проблеми. Становлення вітчизняної конфліктології. Об’єкт, предмет і методологія конфліктології.

Анотація

Зазначений модуль містить короткий історичний огляд формування основ конфліктології. Він передбачає ознайомлен­ня з основними поглядами античних і середньовічних мисли­телів на природу конфлікту, які збереглися в міфології, релігії, фольклорі й пам’ятках давньої літератури. Зміст моду­ля пояснює зв’язок конфліктології з джерелами соціальної філософії, соціології, історії, політекономії, психології й інши­ми соціальними й гуманітарними науками.

У ньому детально проаналізовано основні етапи становлен­ня конфліктології як науки, від нагромадження емпіричних знань про конфлікт і розвиток конфліктологічної думки в рам­ках філософії до формування перших теорій пояснення при­роди конфлікту і способів його рішення, надано теоретичне обґрунтування конфлікту як форми людської взаємодії. При­ділено увагу питанням становлення вітчизняної конфлікто­логії.

Крім цього, модуль містить основні теоретичні питання конфліктології, її методологію та принципи наукового дослі­дження.

Тест-допуск

1. Серед наведених слів знайдіть те, яким позначають ос­новний атрибут конфлікту:

а) стиль керівництва;

б) суперечка;

в) індивідуальний підхід;

г) ситуація.

2. Що означає поняття «протиборство»?

а) суперництво з додержанням правил;

б) бійка;

в) конфліктне суперництво;

г) причина конфлікту.

3. Особистість - це:

а) людина з моменту її народження;

б) індивід, що завжди дотримується встановлених правил і норм поведінки;

в) індивід як суб’єкт соціальних відносин і свідомої діяль­ності;

г) психічно неврівноважена людина.

4. Толерантність - це:

а) вміння керувати своїми емоціями;

б) вміння управляти конфліктом в організації;

в) різновид конфліктної поведінки;

г) терпимість до чужих ідей, думок, традицій, поведінки, способу життя.

5. Статус - це:

а) владні повноваження суб’єкта;

б) положення суб’єкта в системі міжособистісних відносин, що визначає його права, обов’язки і привілеї, якими він корис­тується;

в) оцінка себе як представника групи;

г) поведінка особи, яка змінює ставлення і почуття до неї інших людей.

Методичні вказівки

Для опанування матеріалу цього модуля студентам по­трібно з’ясувати, насамперед, змістовне наповнення терміну «конфлікт», починаючи від середньовіччя до сьогодення. Варто пам’ятати, що це поняття як у науковій літературі так і в публіцистиці неоднозначне. Існує багато поглядів на при­роду конфлікту.

Розглядаючи питання становлення конфліктології як нау­ки потрібно звернути увагу, що формування її як особливої об­ласті такого роду досліджень проходило разом із розвитком історії, соціології, права, етики, психології й інших соціальних наук.

В історії громадської думки з цього приводу склалось два протилежні підходи. Відповідно до однієї концепції, суспільст­во ґрунтується на згоді й співробітництві, громадському по­рядку та єдності, що є вираженням однієї волі. Тільки таке суспільство здатне нормально розвиватися. Прихильники про­тилежної концепції вважають, що єдність і порядок у суспільст­ві можуть спиратися тільки на силу, примус, панування одних і безправ’я інших. У цьому випадку конфлікт розглядається як природне явище суспільного життя. Хоча ці концепції проти­лежні, жодна з них не визначає повною мірою дійсність. Істо­ричний досвід свідчить, що безконфліктна модель суспільства є ілюзією, з іншого боку, згода й співробітництво є основою ін­теграції суспільства і його успішного поступального розвитку.

В Україні, на жаль, конфліктологія - це досить молода нау­ка. її розвиток в час демократизації всіх сфер життя нашого суспільства є актуальним, тому що конфлікти виникають саме там, де сили сторін за певними параметрами близькі в порів­нянні. Швидке збільшення кількості конфліктів у державі свідчить, що ми дійсно знаходимось на шляху демократизації, тому що в суспільстві з’явилося багато соціальних груп, які відкрито виражають свої інтереси і бачать можливість їх відсто­ювання. Але однією з головних причин соціальної напруги, що існує у нашому суспільстві, є невміння конструктивно вирішу­вати конфлікти. Останнім часом з’явилося чимало практичних посібників з конфліктології, збірників, в яких подано рекомен­дації щодо поведінки у конфлікті політика, підприємця, под­ружжя тощо. Значно менше теоретико-прикладних посібників, які б узагальнювали величезний і строкатий набір способів і прийомів «на всі випадки життя». Тому студенту дуже важли­во навчитися правильно знайти саме той посібник, що допомо­же осмислено зорієнтуватися у конкретній конфліктній ситу­ації на певному етапі розвитку конфлікту.