ВСТУП
Значення слова «конфлікт» і поняття «конфлікт»
Слово «конфлікт» прийшло в європейські мови з латинської, де Conflictus («зіткнення, удар; боротьба, бій») є похідним від дієслова Confligo («стикаюся; борюся, б’юся; зіштовхую, з’єдную; зіставляю»), утвореного за допомогою префікса com- (соп-) «з-» від дієсловаJligo («ударяю, зіштовхую») [74, с.
560]У «Словнику чужомовних слів» [с)5] конфлікт визначають як сутичку, незгоду, суперечку. В «Словнику іншомовних слів» можемо прочитати, що конфлікт - це «зіткнення протилежних інтересів, поглядів; крайнє загострення суперечностей, що призводить до ускладнень чи гострої боротьби» [96].
Якщо порівняти вживання слова «конфлікт» із близькими за значенням словами «боротьба» та «зіткнення», то побачимо, що, на відміну від «боротьби», яку можна вести будь з ким і будь з чим (наприклад, «боротьба з богами», «боротьба з вітряками», «боротьба з течією», «боротьба з експлуатацією»), слово конфлікт «в’яжеться» зі словами, які позначають суб’єктів («конфлікт з богами»), і значно гірше пасує до предметів і явищ («конфлікт з вітряками», «конфлікт з течією») і, особливо, до соціальних явищ («конфлікт з експлуатацією»).
* Тут і далі в квадратних дужках посилання на список літератури в кінці книжки.
На відміну від боротьби, яку ведуть «проти чогось (когось)», конфлікту не властива зорієнтованість на зовнішні цілі, хоча він може бути пов’язаний з особистісними смислами. Також на відміну від боротьби, що може бути і станом, і дією, яку «ведуть», конфлікт не здійснюють, у ньому «перебувають». На відміну від «зіткнення», яке фіксує лише наявність безпосередньої взаємодії, конфлікту властиві ознаки органічного розвитку - конфлікти виникають, зароджуються, розвиваються, згасають, закінчуються. Нарешті, конфлікти можуть розв’язуватися, тобто є процесом знаходження або утворення чогось, що не властиве ні «боротьбі», ні «зіткненню».
Останнє нам видається вельми символічним, оскільки фіксує закріплення в мові значення конфлікту як процедури вирішення чогось, усунення проблеми чи знаходження відповіді на виклик. В українській мові конфлікт - це стан взаємовідносин, для якого характерні: 1) орієнтованість щодо часу, місця, умов, причин, наслідків [163, с. 73]; 2) наявність сторін взаємодії, функціонування яких у процесі конфлікту може бути дезорганізоване, припинене або активізоване, мобілізоване; 3) потенційно пошуковий, орієнтований на вирішення чогось характер взаємодії (мова допускає вживання слова конфлікт із прикметниками «вічний», «нерозв’язний», але ж і задача теж може не мати вирішення, але від цього не перестає бути задачею).Що ж до поняття «конфлікт», то дослідники, які порівнювали його вживання в наукових текстах, зафіксували брак єдиного значення, що дало змогу зробити висновок про «гумоподібність» цього поняття, «яке можна розтягувати й отримане використовувати в своїх цілях» (Р. Макк і Р. Снайдер), ще його порівнюють із «контейнером», в «який кожен вкладає свій зміст» (Ф. Глазл). Для прикладу наведемо десять визначень конфлікту в різних наукових текстах: «крайнє загострення суперечностей, що призводить до безпосередньої боротьби», «адаптаційна реакція системи на неспецифічне збурення зовнішнього середовища, що відбувається шляхом перебудови структури системи», «спосіб взаємодії складних систем», «порушення гомеостазу», «різновид негативного зворотного зв’язку», «зіткнення інтересів, мотивів, тенденцій суб’єктів суспільного життя», «хвороба спілкування», «криза взаємодії», «ситуація, в якій на індивіда одночасно діють протилежно спрямовані сили однакової величини», «ситуація, за якої взаємодіючі програми або різні модулі однієї програми використовують одне ім’я для позначення різних об’єктів».
І навіть таке надзвичайно широке тлумачення конфлікту, що стверджує належність цього поняття «до широкого кола різнорівневих явищ, які виникають обов’язково «між кимось і кимось» або, рідше, «між кимось і чимось» [55, с.
13], не враховує наявність у сучасних наукових текстах сполучень «конфлікт імунітетів», «конфлікт програм (комп’ютерних)», «конфлікт технічних систем». У наведених значеннях терміна «конфлікт» ми не знайдемо суб’єкта, хоча наявне зіткнення з чимось.Нерідко слово «конфлікт» у наукових текстах уживають як синонім слів «зіткнення», «боротьба», «суперечність» (тобто як слово «побутової» мови), а не як власне науковий термін із чітко визначеним змістом.
Оскільки різні науки вивчають різні аспекти конфліктної взаємодії, допустиме паралельне існування багатьох нетотожних значень терміна «конфлікт», за умови усвідомлення сфери застосування кожного значення. Як приклад можемо згадати термін «криза», який у медицині, політиці, економіці, психології означає нетотожні явища. Водночас економісти, попри розбіжності в деталях, знають, що саме вони називають кризою в економіці, так само як психологи мають загальну згоду щодо того, що вони називають кризами розвитку.
У цьому випадку в словосполученнях «конфлікт інтерпретацій», «імунний конфлікт», «прикордонний конфлікт» і «конфлікт інтересів» значення слова «конфлікт» є різним, але визначеним у певній сфері. Загальним принципом є те, що кожна наука визначає термін «конфлікт» через власні категорії. І помилкою буде некритичне перенесення значення терміна з однієї науки до іншої.
Конфліктологія як міждисциплінарна галузь, що прагне об’єднати результати досліджень, які проводяться у військових науках, історії, мистецтвознавстві, педагогіці, математиці, загальній теорії систем, політології, правознавстві, психології, теорії менеджменту, соціології, філософії, має постійно зважати як на специфічність розуміння конфлікту в кожній зі згаданих дисциплін, так і на наявність різних підходів до тлумачення конфліктів у межах кожної дисципліни. За цих умов ми можемо отримати багатовимірну картину конфліктної ситуації та багаторівневий цілісний образ суб’єктів конфлікту. Водночас прикладна орієнтація конфліктології, на наш погляд, виявляється у формулюванні практичних рекомендацій щодо запобігання, діагностики, управління і розв’язання конфліктів, вироблених на основі узагальнення практики роботи з конфліктом та дослідження конфліктів різними науками.
1.