<<
>>

ВСТУП

Значення слова «конфлікт» і поняття «конфлікт»

Слово «конфлікт» прийшло в європейські мови з ла­тинської, де Conflictus («зіткнення, удар; боротьба, бій») є похідним від дієслова Confligo («стикаюся; борюся, б’юся; зіштовхую, з’єдную; зіставляю»), утвореного за допомогою префікса com- (соп-) «з-» від дієсловаJligo («ударяю, зіштов­хую») [74, с.

560]

У «Словнику чужомовних слів» [с)5] конфлікт визнача­ють як сутичку, незгоду, суперечку. В «Словнику іншомов­них слів» можемо прочитати, що конфлікт - це «зіткнення протилежних інтересів, поглядів; крайнє загострення су­перечностей, що призводить до ускладнень чи гострої бо­ротьби» [96].

Якщо порівняти вживання слова «конфлікт» із близьки­ми за значенням словами «боротьба» та «зіткнення», то по­бачимо, що, на відміну від «боротьби», яку можна вести будь з ким і будь з чим (наприклад, «боротьба з богами», «бороть­ба з вітряками», «боротьба з течією», «боротьба з експлуата­цією»), слово конфлікт «в’яжеться» зі словами, які познача­ють суб’єктів («конфлікт з богами»), і значно гірше пасує до предметів і явищ («конфлікт з вітряками», «конфлікт з те­чією») і, особливо, до соціальних явищ («конфлікт з експ­луатацією»).

* Тут і далі в квадратних дужках посилання на список літератури в кінці книжки.

На відміну від боротьби, яку ведуть «проти чогось (ко­гось)», конфлікту не властива зорієнтованість на зовнішні цілі, хоча він може бути пов’язаний з особистісними смис­лами. Також на відміну від боротьби, що може бути і ста­ном, і дією, яку «ведуть», конфлікт не здійснюють, у ньому «перебувають». На відміну від «зіткнення», яке фіксує ли­ше наявність безпосередньої взаємодії, конфлікту властиві ознаки органічного розвитку - конфлікти виникають, заро­джуються, розвиваються, згасають, закінчуються. Нарешті, конфлікти можуть розв’язуватися, тобто є процесом знахо­дження або утворення чогось, що не властиве ні «бороть­бі», ні «зіткненню».

Останнє нам видається вельми симво­лічним, оскільки фіксує закріплення в мові значення кон­флікту як процедури вирішення чогось, усунення проблеми чи знаходження відповіді на виклик. В українській мові конфлікт - це стан взаємовідносин, для якого характерні: 1) орієнтованість щодо часу, місця, умов, причин, наслід­ків [163, с. 73]; 2) наявність сторін взаємодії, функціону­вання яких у процесі конфлікту може бути дезорганізо­ване, припинене або активізоване, мобілізоване; 3) по­тенційно пошуковий, орієнтований на вирішення чогось характер взаємодії (мова допускає вживання слова кон­флікт із прикметниками «вічний», «нерозв’язний», але ж і задача теж може не мати вирішення, але від цього не пе­рестає бути задачею).

Що ж до поняття «конфлікт», то дослідники, які порів­нювали його вживання в наукових текстах, зафіксували брак єдиного значення, що дало змогу зробити висновок про «гумоподібність» цього поняття, «яке можна розтягувати й отримане використовувати в своїх цілях» (Р. Макк і Р. Снай­дер), ще його порівнюють із «контейнером», в «який кожен вкладає свій зміст» (Ф. Глазл). Для прикладу наведемо де­сять визначень конфлікту в різних наукових текстах: «край­нє загострення суперечностей, що призводить до безпосе­редньої боротьби», «адаптаційна реакція системи на неспе­цифічне збурення зовнішнього середовища, що відбуваєть­ся шляхом перебудови структури системи», «спосіб взаємо­дії складних систем», «порушення гомеостазу», «різновид негативного зворотного зв’язку», «зіткнення інтересів, мотивів, тенденцій суб’єктів суспільного життя», «хвороба спілкування», «криза взаємодії», «ситуація, в якій на індиві­да одночасно діють протилежно спрямовані сили однакової величини», «ситуація, за якої взаємодіючі програми або різ­ні модулі однієї програми використовують одне ім’я для по­значення різних об’єктів».

І навіть таке надзвичайно широке тлумачення конфлік­ту, що стверджує належність цього поняття «до широкого кола різнорівневих явищ, які виникають обов’язково «між кимось і кимось» або, рідше, «між кимось і чимось» [55, с.

13], не враховує наявність у сучасних наукових текстах сполу­чень «конфлікт імунітетів», «конфлікт програм (комп’ютер­них)», «конфлікт технічних систем». У наведених значеннях терміна «конфлікт» ми не знайдемо суб’єкта, хоча наявне зіткнення з чимось.

Нерідко слово «конфлікт» у наукових текстах уживають як синонім слів «зіткнення», «боротьба», «суперечність» (тобто як слово «побутової» мови), а не як власне науковий термін із чітко визначеним змістом.

Оскільки різні науки вивчають різні аспекти конфлікт­ної взаємодії, допустиме паралельне існування багатьох не­тотожних значень терміна «конфлікт», за умови усвідом­лення сфери застосування кожного значення. Як приклад можемо згадати термін «криза», який у медицині, політиці, економіці, психології означає нетотожні явища. Водночас економісти, попри розбіжності в деталях, знають, що саме вони називають кризою в економіці, так само як психологи мають загальну згоду щодо того, що вони називають криза­ми розвитку.

У цьому випадку в словосполученнях «конфлікт інтер­претацій», «імунний конфлікт», «прикордонний конфлікт» і «конфлікт інтересів» значення слова «конфлікт» є різним, але визначеним у певній сфері. Загальним принципом є те, що кожна наука визначає термін «конфлікт» через власні категорії. І помилкою буде некритичне перенесення значен­ня терміна з однієї науки до іншої.

Конфліктологія як міждисциплінарна галузь, що праг­не об’єднати результати досліджень, які проводяться у вій­ськових науках, історії, мистецтвознавстві, педагогіці, математиці, загальній теорії систем, політології, право­знавстві, психології, теорії менеджменту, соціології, філо­софії, має постійно зважати як на специфічність розуміння конфлікту в кожній зі згаданих дисциплін, так і на наяв­ність різних підходів до тлумачення конфліктів у межах кожної дисципліни. За цих умов ми можемо отримати ба­гатовимірну картину конфліктної ситуації та багаторів­невий цілісний образ суб’єктів конфлікту. Водночас при­кладна орієнтація конфліктології, на наш погляд, вияв­ляється у формулюванні практичних рекомендацій щодо запобігання, діагностики, управління і розв’язання кон­фліктів, вироблених на основі узагальнення практики роботи з конфліктом та дослідження конфліктів різними науками.

1.

<< | >>
Источник: Гірник А. М.. Основи конфліктології. - Вид. дім «Києво-Могилянська академія»,2010. - 222 с.. 2010

Еще по теме ВСТУП: