Сімейно-побутові конфлікти
Сімейний, конфлікт — це конфлікт, в основі якого дисгармонія сімейних відносин, неблагополучия психологічної атмосфери сім ’ї. Наслідок сімейних конфліктів — розлучення, сімейні драми, сутички тощо.
Залежно від суб’єктів взаємодії сімейні конфлікти поділяються на конфлікти між: подружжям; батьками і дітьми; подружжям і батьками кожного з подружжя; бабусями (дідусями) і онуками.Ключову роль у сімейних відносинах відіграють конфлікти між подружжям, основними причинами яких є: порушення етики подружніх відносин, що найчастіше виявляються у зраді і ревнощах; біологічна несумісність. Незнання особливостей психології чоловіка і жінки, відсутність досвіду інтимних стосунків і багато інших причин призводять до почуття незадоволеності один одним, що і породжує негативні переживання, загострює природні суперечності і конфлікти з інших причин. Тому вирішення конфліктних відносин у цій сфері подружнього життя пов’язано з виробленням довіри і відвертості чоловіка і жінки і певної лінії поведінки на основі рекомендацій лікарів-фахівців; неправильні взаємини чоловіка і жінки з людьми, які їх оточують (рідними, знайомими, співробітниками, сторонніми). Перед усіма людьми чоловік і жінка повинні виступати як однодумці; несумісність інтересів і потреб. Конфлікти на цьому ґрунті спалахують часто саме тому, що не вироблено єдиних настанов життя, сімейних традицій; різні педагогічні позиції стосовно дитини. Правильно вирішуючи конфлікти цього типу, батьки вчать синів і дочок культурі сімейних відносин, готують їх до майбутнього шлюбного життя, виховують поступливість, терпимість, уміння розуміти іншого і володіти собою в спілкуванні з однолітками на вулиці, у класі, школі. І головне — виробляють у дітей хороше ставлення до батьків, закріплюючи почуття поваги до них; наявність особистісних недоліків або негативних якостей в одного, а часом і в обох із подружжя. Вирішення конфліктів на цьому ґрунті завжди пов’язано з усуненням того або іншого недоліку при спільних зусиллях чоловіка і жінки в процесі самовиховання; відсутність взаєморозуміння між батьками і дітьми. Існують об’єктивні передумови таких конфліктів: духовний розвиток дітей йде значно швидше, ніж змінюються уявлення батьків про своїх синів і дочок.
Побутовий конфлікт пов’язаний із суперечностями груп або окремих людей з питань житла, користування побутовими послугами, розподілом обоє ’язків тощо. Мешкання у безпосередній близькості один від одного (ділянки землекористування, будинки, кімнати в гуртожитку та ін.) час від часу може викликати певні розбіжності, пов’язані з побутовими питаннями: прибирання територій, вивіз сміття, дотримання порядку і тиші (конфлікт між мешканцями багатоквартирного будинку тощо).
Завжди слід пам’ятати, що взаємна повага і доброзичливість, взаємодопомога й участь, загальні цілі сприяють формуванню єдиної побутової субкультури, у якій окремі «Я» інтегруються у спільне «Ми».
6.11.