Рушійні сили конфлікту

Будь-яке соціальне напруження за певних умов може перетвори­тися на соціальний конфлікт. Це перетворення, як наголошує ресурс­но-ціннісний підхід, має здійснюватися за певними правилами.

¹ Див.: Здравомыслов, А. Г. Социология конфликта [Текст] / А. Г. Здравомыслов. - С. 101-102.

Конфлікт потреб. Потреба є прагненням суб’єкта до задоволення, яке спонукається нестачею і являє собою могутній свідомо-психологічний механізм регуляції людської діяльності. Потреба в своїй структурі міс­тить: уяву про соціальне благо, необхідне для задоволення; сукупність інтересів-цілей, що виступають засобом реалізації; програму оціночно- пізнавальних дій предметів для вибору серед них необхідного блага; програму споживчих дій та операцій, що перетворюють предмет спо­живання на предмет задоволення соціального суб’єкта.

Конфлікти з приводу потреб можуть бути поділені на два типи: по- перше, конфлікти через обмеженість ресурсів; по-друге, конфлікти через співвідношення короткочасних і довгострокових потреб. Про­блема орієнтації на найближчі та віддалені цілі є загальнолюдською і вічною проблемою. Це перша сфера конфлікту на рівні потреб.

Друга сфера конфлікту, пов’язаного з динамікою потреб, зачіпає форми та засоби організації спільного життя людей. У більшості ви­падків ці форми спільного життя людей виробляються суспільством і є істотною характеристикою народного способу життя. Кожний із іс­нуючих сьогодні типів політичної системи спирається на певну суму стереотипів політичної поведінки, які і становлять певні потреби.

Третя сфера конфлікту на рівні потреб пов’язана з утворенням балансу раціональних та емоційних прагнень, в яких час від часу проявляються підсвідомі сфери мотивації. Конфлікт раціонального та емоційного присутній в усіх сферах і структурах життя. У сучасній кризовій ситуації емоційне начало в людській поведінці все більше відходить від раціональної мотивації і стає підставою для ірраціо­нальної мотивації, невмотивованої поведінки.

Конфлікт інтересів. Інтерес — це інтелектуально-психічне праг­нення суб’єкта до предметів, які є для нього цінностями (благами), рушійна сила всієї його діяльності. Залежно від різноманіття цих благ можна виділити і різні інтереси — матеріально-економічні, політич­ні, духовні. У цілому ж інтерес являє собою функціональну, органі­заційну, динамічну, психологічну систему регуляції діяльності суб’єкта. Зіткнення інтересів особистості, групи, суспільства з об’єктивними можливостями в соціальному житті, конкретних умовах взаємодії з іншими соціальними суб’єктами — це, як правило, зіткнення одних інтересів з другими, що їм перешкоджають.

Конфлікт цінностей і норм. Цінності являють собою узагальнені уявлення людей щодо цілей і норм своєї поведінки. У цінностях вті­люються історичний досвід і культура окремих груп (етносів, класів і т. ін.), тобто вони служать своєрідним орієнтиром, з яким люди співвідносять свої дії.

Ціннісно-нормативний конфлікт має порівняно з конфліктами, викликаними потребами та інтересами, більш виражений ідеологіч­ний характер. Тут стикаються різні і навіть протилежні інтерпретації цілей суспільного розвитку. Люди вірять у можливість досягнення кращого життя, в те, що саме ця група політичних лідерів знає пра­вильний шлях виходу з кризи. Вони вірять у той чи інший варіант ідеї справедливості та свободи. Відповідно до цього будується і знання, тобто система раціональних аргументів, які пояснюють і виправдо­вують вихідні символи віри, на основі яких складається певна систе­ма цінностей. C точки зору масової свідомості головним питанням сьогодні є питання про ставлення до влади. І саме в цій сфері глибин­ним конфліктом стає конфлікт між мораллю та політичною практи­кою, який розвивається на рівні життєвих потреб людини.

3.3.