Організація роботи з надання посередницьких послуг
У США послуги посередництва надають спеціалізовані фірми. Також медіатори можуть працювати за програмами, які фінансуються місцевим самоуправлінням, релігійними організаціями, доброчинними фондами або державою.
Основну роботу з організації надання посередницьких послуг виконує координатор. Він спілкується особисто (або по телефону) зі стороною, яка виявила ініціативу скористатися послугами медіатора; він має з’ясувати суть конфлікту, оцінити його відповідність можливостям медіації, пояснити клієнтові правила розгляду конфліктів і запропонувати йому підписати заявку. Заявка має стандартний характер, у ній здебільшого вказується, що медіатор не може бути в майбутньому залучений як свідок у суді, що досягнення домовленості залежить від сторін, а не від медіатора. Далі перша сторона (якщо це їй зручно) або координатор зв’язуються з іншою стороною, пояснюють правила розгляду справ і пропонують дати згоду на медіацію. У разі згоди так само заповнюється заявка. Якщо медіацію оплачують клієнти, то підписуються відповідні угоди про розмір оплати і береться аванс. Від уміння координатора бути переконливим, справляти позитивне враження часто залежить згода або відмова другої сторони брати участь у процедурі примирення. Координатор узгоджує зі сторонами місце і час зустрічі, пропонує медіатора, забезпечує готовність приміщення, за дорученням медіатора може готувати необхідну інформацію щодо конфлікту. Перед зустріччю отримує від сторін підтвердження їхньої участі. Жодна сторона не повинна спілкуватися з медіатором поза сесіями, тому й організаційні питання (зміна часу зустрічі, відмова під продовження медіації тощо) слід вирішувати через координатора. Спілкуючись із клієнтами, координатор складає про них своє уявлення, може відчути симпатію чи антипатію до однієї зі сторін. Деякі агентства вважають, що враження координатора і його оцінка клієнтів не повинні впливати на медіатора, тому суворо нормують інформацію, яку координатор має повідомити медіатору.Після закінчення справи координатор дізнається у медіатора про тривалість процедури та чи було досягнуто домовленості між сторонами, а також отримує стандартний письмовий
звіт медіатора щодо цієї справи (у звіті здебільшого коротко характеризуються сторони конфлікту і предмет конфлікту, з’ясовується підґрунтя конфлікту і зміст спору, перелічуються питання, з яких було досягнуто згоди, й ті, які лишилися нерозв’язаними, даються рекомендації на майбутнє).
Від сторін координатор має отримати відгуки про роботу медіатора та їхню оцінку процесу медіації. Всю інформацію про конкретний конфлікт і процес його залагодження координатор складає в окрему справу (своєрідну «історію хвороби»), доступ до якої мають, як правило, тільки керівники організації, що здійснює посередництво, та державні контрольні органи. За спеціальною процедурою доступ до звіту може бути наданий іншому медіатору для ознайомлення з досвідом колеги.Крім указаних робіт координатор здебільшого виконує і функції адміністратора. Він чергує в офісі, організовує роботу інших, зокрема волонтерів, організовує збір пожертвувань і поширення інформації про послуги агенства, оплачує рахунки, готує щорічні звіти тощо.
В Україні у випадку колективного трудового спору працівник Національної служби посередництва і примирення (НСПП) перевіряє, чи дотримано сторонами вимоги закону, консультує їх щодо усунення порушень цих вимог, пропонує залучити посередника до участі у примирній комісії. Якщо таку згоду отримано, він зв’язується з посередником і пропонує оформити трудові відносини зі сторонами шляхом укладення договору.
6.6.