Конфліктологія та роль соціального конфлікту.
Люди так чи інакше реагують на зміну соціально-економічної ситуації, переслідуючи при цьому свої інтереси і потреби. Природно, що зазіхання на будь-яку з таких потреб є соціально-психологічною причиною конфліктів.
Нерівність у доходах і споживанні між найбагат- шими і найбіднішими, відсутність практично середніх верств суспільства, нестабільність економічного, соціального та політичного розвитку неминуче ведуть до конфліктів на різних рівнях: міжособис- тісному, у масштабах усього суспільства. Гострота соціальної напруженості, рівень конфліктності виявляються в різних факторах: підвищеному емоційно-психологічному тлі взаємодії між людьми, посиленні незадоволеності життям і економічним становищем, зростанні кількості локальних конфліктів, перетворенні озлобленої поведінки людей у своєрідну соціальну «норму», тобто розбій, рекет, тероризм, наркоманія, проституція та ін. У свою чергу, такі негативні психологічні фактори негативно впливають на розвиток соціально - економічної та політичної ситуації в цілому.Соціальний конфлікт завжди супроводжується особливою соціально-психологічною атмосферою, яка отримала назву соціальної напруженості. Соціальна напруженість — це особливий стан суспільної свідомості та поведінки, специфічна ситуація сприйняття та оцінки дійсності.
Отже, предметом вивчення конфліктології є закони й категорії, що характеризують конфлікт як соціальне явище, як різновид соціальної поведінки та взаємодії. Конфліктологія являє собою міждисциплінарну галузь суспільствознавства, що поєднує соціологічний, психологічний, філософський та інші підходи.
Об’єктом конфліктології є конфлікти між соціальними суб’єктами — індивідами, групами, державами. Переважають дослідження конфлікту, що виникає між суб’єктами одного масштабу — міжособистісні, міжгрупові та ін. Залежно від теоретичної орієнтації дослідника конфлікт вивчається як вияв соціальної діалектики (філософія), фактор розвитку соціальної системи (соціологія), відображення у психіці та свідомості людей соціальних суперечностей і розбіжностей (соціальна психологія), як об’єкт математичного моделювання поведінки людини (теорія ігор, математична психологія).
Потреба у знаннях про природу соціального конфлікту обумовлена його значенням у сферах суспільного життя: організації, соціальної структури, міжнародних відносин.
Емпіричні дослідження виявили роль суб’єктивності відображення конфлікту, його елементів (уявлень, образів опонентів, їх цілей, цінностей) у процесі виникнення, розвитку та вирішення. Цим пояснюється провідне становище в сучасній конфліктології соціально-психологічних концепцій і підходів. Багатоаспектність конфлікту як вузлового соціального явища передбачає застосування при його дослідженні методів різних наук (від соціологічних опитувань, психологічних тестів до математичного моделювання). У 90-х роках минулого століття основним завданням конфліктології було теоретичне осмислення та узагальнення різнорідних емпіричних даних, отриманих за минулі 50 років з метою побудови конфліктології як ефективної і надійної прогностично-наукової дисципліни.Теорії конфлікту основним джерелом соціального розвитку визначають суперечність конкуруючих у суспільстві інтересів. Суспільству властива соціальна нерівність, що неминуче породжує конфлікти і нестабільність. В цьому плані загальними рисами суспільства є не стабільність і злагода, а панування, конфлікт, придушення.
Напруженість щодо розподілу обмежених ресурсів та цінностей звичайно веде до соціальних змін. Але конфліктні теорії не аналізують всі форми соціальних змін. За допомогою теорій конфлікту можна пояснити зміни устрою та поглядів людей, але набагато складніше пояснити зміни родинних цінностей та їх вплив на розвиток суспільства.
4.