Дайджест

Говорять, не можна володіти чим-небудь, не володіючи, на­самперед, самим собою. У переважній більшості випадків ми діємо імпульсивно, згідно запропонованих особистісних рис і не усвідомлюючи мотивів своїх дій.

Але варто врахувати, що вибухи гніву можуть приносити деяку користь. Іноді це найпростіший засіб прорвати завісу пристойності й норм поведінки, коли виконувати щось стає нестерпно. Цей спосіб простіший, але не найкращий. Тому що людина ніби заздалегідь знімає з себе відповідальність за свою поведінку, демонструючи, наскільки вона себе не конт­ролює.

Але якщо ви не в змозі оволодіти собою та загасити вибу­хи гніву, то найкращим першим кроком буде навчитися конт­ролювати свій гнів. Отже, перша порада тим, кому власний гнів ускладнює життя: не намагайтеся знищити свій гнів - намагайтеся його контролювати.

Спробуйте знайти засіб розряджати невдоволення. Це мо­жуть бути найрізноманітніші варіанти: безглузді, на пер­ший погляд, розмови; хобі, може й марне; робота - вона дозво­ляє людині реалізувати ту енергію, що інакше змогла би розря­дитися руйнівною блискавкою.

Але найкращий варіант - це довести своє невдоволення до адресата, але в найбільш м’якій, не «вибухонебезпечній» формі. Найгірший - зривати зло на сторонніх людях. По-пер­ше, зло має тенденцію повертатися, а по-друге, цей шлях культивує розхитаність, що вам може нашкодити.

І ще одна порада для найнестриманіших. Якщо навіть ви переконані, що людина заслуговує найжорстокішого покаран­ня - не поспішайте. Сицилійці говорять: «Помста - не та страва, яку подають гарячою».

Стримувати себе іноді занадто важко. Особливо, якщо лю­дина втомлена або занадто напружена. Але втома не виправ­довує грубощів й інші не повинні відчувати ваше роздратуван­ня. Тому, якщо ви втомилися - відпочиньте, а якщо роздрато­вані - заспокойтеся перед тим, як іти до людей.

Пам’ятайте: крик, галас і грубощі не зроблять вас приваб­ливим і щасливим, бо зло завжди повертається.