ГОМОТИПОВІ РЕАКЦІЇ

До гомотипових реакцій належать реакції типу: а) групового ефекту; б) масового ефекту; в) внутрівидової конкуренції.

Груповий ефект. Цей тип коакцій означає зміни, пов’язані з об’єд­нанням тварин одного виду по дві чи більше особин.

Як зазначає Р.Дажо, груповий ефект проявляється в багатьох видів, які можуть нормально розмножуватись і виживати лише в умовах існу­вання в межах крупної популяції. Автор наводить приклад популяції бакланів, які є головними виробниками гуано (пташиного посліду) в Перу. Цей вид може існувати, якщо в його колоніях налічується не мен­ше 10000 особин і на 1 м² площі припадає 3 гнізда. Даний принцип мінімального розміру популяції пояснює, чому неможливо врятувати види, які стали надзвичайно рідкісними і заносяться до Червоної кни­ги. Така доля, наприклад, у білого журавля з Північної Америки, якого налічується, незважаючи на різні охоронні заходи, всього 30-40 особин. Стадо північних оленів повинно мати не менше 300-400 голів, а афри­канських слонів хоча б 25 особин. Групове співжиття полегшує звірам пошук їжі та боротьбу з ворогами. Наприклад, вовки сильні своєю зграєю. Койоти зграєю можуть суперничати навіть з левами.

Екологи в останні роки стали більше приділяти уваги вивченню групових стосунків, які дають змогу з’ясувати, наприклад, проблему швидкості росту популяції.

Масовий ефект. Це поняття складних коакційних зв’язків означає ефект, зумовлений перенаселенням середовища. Його добре ілюструє при­клад розмноження популяції борошняного хрущака. Одна самка цього виду відкладає максимальну кількість яєць, вище якої (оптимум) плодовитість її зменшується. Отже, до оптимуму ми маємо справу з груповим ефектом, вище нього — масовий ефект. Це пояснюється тим, що внаслідок перенаселення нагромаджується велика кількість екскре­ментів, які є токсичними і зменшують плодовитість самки хрущака.

Внутрівидова конкуренція. Територіальна конкуренція часто вияв­ляється в територіальній поведінці, коли тварини захищають місце свого проживання і певну прилеглу територію. Наприклад, самець пильно стежить, щоб на територію, яка є місцем впливу сім’ї, що чекає пташенят, не залітали інші птахи свого ж виду, оскільки ця територія — місце збору їжі (комах і їх личинок чи насіння рослин).

Конкуренція між особинами виду загострюється в міру ущільнення популяції. В рослин це призводить навіть до змін морфологічного ха­рактеру: потоншення стебла в трав’янистих і стовбура в деревних рос-

Рис. 3.33. Класифікація Крафта (за класами росту) дерев одновікового соснового насадження.

лин. В останніх змінюється габітус крони, бокові гілки очищаються, формується незначна за об’ємом крона. Це є наслідком внутрівидової конкуренції, яка стосується головним чином боротьби за світло і воду. Вплив пригнічення одних рослин іншими добре ілюструє відома класи­фікація Крафта, в основу якої покладено характер крони (рис.3.33).

3.5.3.