БІОТИЧНІ ФАКТОРИ Й ЯВИЩЕ КОАКЦІЙ

Біотичні фактори — це фактори, які відбивають явище коакцій (Кле­ментс, Шелфорд, 1939), тобто взаємодію між різними організмами, що населяють відповідне середовище. Р.Дажо розрізняє два типи коакцій: а) гомотипові реакції, тобто взаємодія між організмами одного виду (особини бука взаємодіють між собою) і б) гетеротипові реакції, де взаємодіють особини різних видів (бук і граб в грабово-буковому лісі).

Вважають, що взаємодія між організмами існує лише тоді, коли особини в той чи інший спосіб впливають одне на одного. Як правило, ця взаємодія пов’язана з тим, що один організм споживає ресурс, який міг би використати інший організм. Отже, одна жива істота залишає іншу без частини ресурсу, що призводить до сповільнення росту останньої, зменшення її потомства і зростання шансу загинути. Залишати одне од­ного без потенційного ресурсу можуть особини як одного, так і різних видів. Така “несправедливість” зумовлена боротьбою за існування, яку надзвичайно яскраво зобразив у своїй поемі “Храм природи” Еразм Дарвін — дід Ч. Дарвіна (за Федоровим, Гільмановим, 1980):

...Тут хижий вовк, заради вовченят Тримає у страху серця невинних стад; Орел, шугаючи із-піднебес стрілою, Погрожує голубці смертю злою; Голубка ж, мов вівця, з благоговінням З’їда ростки і скльовує насіння.

Сові, полюючи у темні ночі, Плювать на солов’я талант співочий.

Тому ж не жаль нічного світляка, його й вогненне сяйво не ляка;

Світляк, осяявши гайок безмовний, З’їдає тишком-нишком квіт ще сонний.

В воді, в повітрі, на землі — могила, Все суще кров собою геть покрила. Довкола стріли смерті Голод розметав Й різницею весь світ великий став.

У “Походженні видів” Ч.Дарвін навів чимало прикладів цієї “не­справедливості”, що й дало змогу вченому створити теорію природного добору. Ці приклади розкривають суть стосунків між “експлуатуючи­ми” і “експлуатованими” видами. Після Ч. Дарвіна вивчення стосунків типу “жертва-експлуататор” розвивалося у трьох напрямах: 1) повнішого описання сукупності кормових зв’язків між популяціями в біоценозі, що творять трофічні мережі; 2) одержання якісних оцінок безпосередньої участі “експлуатуючих” і “експлуатованих” видів у трансформації первинної біологічної продукції, створеної автотрофними організмами; 3) з’ясування “регуляторної” ролі “експлуататорського” виду.

2.5.2.