Екологічний стан окремих регіонів України
Як свідчать дослідження вчених Академії наук України, територія нашої країни характеризується, як забруднена і дуже забруднена. При цьому слід зазначити, що 15% території України належить до категорії „надзвичайно забрудненої”.
Такий екологічний стан території України зумовлює підвищені ризики для здоров’я людей, а територію держави можна вважати зоною екологічного лиха. Особливо загрозливою є екологічна ситуація в 30 - кілометровій зоні навколо Чорнобильської AEC, півдня Херсонської області, району Донбасу та міст Дніпропетровська, 268Кривого Рога, Кіровограда, Нікополя, Запоріжжя. У названих регіонах і містах існує цілий комплекс екологічних проблем, проте найбільш суттєвий їх прояв зумовлюється: забрудненням поверхневих і підземних вод; техногенним забрудненням атмосфери та грунту; накопиченням радіоактивних та побутових відходів.
Таблиця 3.3
Техногенне навантаження на довкілля в окремих природно - господарських регіонах України
| Природно-господарський регіон | Забрудненість атмосфери викидами шкідливих речовин, т/га | Забрудненість водних об’єктів скидами стічних вод, м3/га | Забрудненість грунтів пестицидами, кг/га | Розораність земель, % | Порушеність земель, % | Інтегральний показник |
| Західне Полісся | 0,09 | 2,0 | 5,2 | 36,0 | 55 | 4,68 |
| Українські Карпати | 0,17 | 9,0 | 7,3 | 29,4 | 25 | 5,21 |
| Поділля | 0,07 | 2,9 | 5,3 | 69,0 | 21 | 4,18 |
| Київське Придніпров’я | 0,06 | 5,4 | 5,0 | 51,6 | 35 | 4,14 |
| Лівобережне Придніпров’я | 0,09 | 8,2 | 4,5 | 62,6 | 19 | 4,13 |
| Промислове Придніпров’я | 0,56 | 104,6 | 3,5 | 70,4 | 71 | 12,12 |
| Донбас | 0,07 | 24,4 | 3,7 | 59,3 | 65 | 8,73 |
| 0,05 | 17,6 | 4,6 | 67,8 | 15 | 4,25 | |
| Крим | 0,19 | 8,8 | 16,9 | 45,1 | 29 | 6,38 |
Із рис. 3.3 видно, що найвищий рівень забруднення атмосфери має місце в Придніпров’ї - 0,56 т/га та Криму - 0,19 т/га.
У промисловому Придніпров’ї до водних об’єктів скидається понад 104 м3/га стічних вод і розорюється понад 70% земель. Як наслідок, за інтегральним показником рівень техногенного навантаження в цьому регіоні сягає 12,12 одиниць, що в 3 рази вище в порівнянні з більш благополучними територіями.
Рис. 3.4. Техногенне навантаження на природне середовище (за В. А. Барановим, 2002)
Найбільш напружена екологічна ситуація на сьогодні склалася в Донецько - Придніпровському регіоні. Цей регіон займає до 19% території України, де проживає 28% населення країни і функціонує 5 тис. підприємств (гіганти металургії, хімії, енергетики, машинобудування, гірничої, вугільної промисловості), які викидають в атмосферу більш 70% загального в Україні обсягу викидів. Площа орних земель перевищує 70%, більше половини грунтів зазнають деградаційних змін внаслідок забруднення їх важкими металами та втрати гумусу.
В цьому регіоні нагромадилось понад 10 млрд. т відходів. Регіон потребує здійснення комплексу природоохоронних, рекреаційних і рекультиваційних заходів, модернізації промисловості з переорієнтацією на ресурсо- і енергозбереження та здійснення утилізації відходів.
Полісся також є регіоном із загрозливим екологічним станом. До критичного екологічного стану цей регіон призвели Чорнобильська катастрофа, вирубування лісів, широкомасштабні гідротехнічні меліорації, видобуток торфу, розробки гранітних кар’єрів, призупинення хімічних меліорацій та зменшення норм внесення органічних та мінеральних добрив.
В зоні осушено 1,6 млн. га боліт та перезволожених земель. Внаслідок чого рівень грунтових вод в зоні понизився на 1,8 - 1,0 м. Близько 50% малих річок зазнали незворотних змін режиму стоку, у водних екосистемах погіршилась якість поверхневих вод, зменшилась їх біопродуктивність. Погіршилась рекреаційна привабливість ландшафтів, порушились умови відтворення багатьох видів флори та фауни. На Поліссі спостерігається дегуміфікація основних типів грунтів та їх підкислення.
Комплекс природоохоронних заходів в цій зоні повинен передбачати, насамперед, рекультиваційні заходи з відновлення родючості деградованих грунтів та отримання екологічно чистої сільськогосподарської продукції. Потребують зниження антропогенного навантаження басейни малих річок Полісся за рахунок зменшення розораності та збільшення їх лісистості.
В останні десятиліття значних втрат зазнають Карпати, в яких зосереджена третина лісових запасів України і росте понад 2 тис. видів квіткових рослин. Під впливом вирубання лісів, випасання худоби та кислих дощів екосистеми Карпат зазнають суттєвих втрат. Збіднюється флора і фауна, почастішали зсуви та паводки на гірських річках.
Найважливішою проблемою Карпат слід вважати збереження біорізноманіття. Розвиток туризму в Карпатах слід здійснювати з урахуванням екологічної стійкості ландшафтів і рекреаційних зон.
3.4.