У кінці першої третини XX сторіччя в європейській думці панують два головні напрямки:

в той час як Віденський гурток утверджує свої неопозитивістські тенденції, феноменологія Гусерля створює обрій високої філософії. Гуеерль намагається прояснити суть кризи, яка спостигла сучасне суспільство, і побудувати строгу філософську систему, що поклала б край занепаду європейської думки і європейського життя.