СЕГМЕНТАЦІЯ РИНКУ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА ЗА КРИТЕРІЄМ ІННОВАЦІЙНОСТІ

У рамках ринку факторів виробництва також можна умовно виді­лити традиційні та інноваційні сегменти.

Під сегментом інноваційних факторів виробництва слід мати на увазі сукупність економічних відносин між продавцем (власником ін­новаційних засобів і предметів виробництва, нових типів сировини, а також працівником як носієм інноваційних якостей на ринку праці) і покупцем - фірмою, що має бажання впровадити зазначені фактори виробництва у власний виробничо-комерційний процес, у результаті чого буде створена інноваційна продукція (позначка “3” на рис.

Весь спектр економічних відносин із приводу купівлі-продажу інноваційних факторів виробництва (результатів наукової, інноваційної діяльності і надання послуг у цій сфері) можна узагальнити в понятті “технологічний обмін” або “передача (трансфер) технологій”. В основі такого підходу сучасне розуміння сутності технології, що містить у собі як технічні засоби, систему відповідних навичок і знань, так і фінансові, матеріально-технічні, кадрові й інформаційні ресурси, виробничу куль­туру, систему адекватного управління, соціальне і природне середовище, в якій реалізується технологічний процес, а також систему соціально- економічних наслідків (насамперед екологічних). Продавці (розроблю- вачі) і покупці інноваційних факторів виробництва стикаються з однією і тією ж проблемою - проблемою ефективного трансферу і комерціаліза­ції накопиченого науково-технічного заділу і проведених нових НДДКР. Трансфер розробок існує тоді, коли підприємство - розроблювач нової технології - з тих або інших причин не може успішно комерціалізувати науково-технічні проекти, уступаючи їх іншому підприємству, або ж здійснює цілеспрямовану діяльність з нетрадиційного використання цих результатів в інших галузях або сферах застосування. Залучення в гос­подарський оборот результатів науково-технічної діяльності й об’єктів інтелектуальної власності в сфері науки і технологій (трансфер техно­логій) являє собою здійснюваний у законодавчо встановлених умовах процес передачі прав на використання результатів науково-технічної ді­яльності (новацій як носіїв нових цінностей - вартості) іншим суб’єктам інноваційної діяльності. Передання технології може здійснюватися в різних формах, різними способами і різними каналами, вона може передаватися на комерційній і некомерційній основі, бути внутрішньо- організаційною, внутрішньодержавною і міжнародною. У таблиці 2.1 подана узагальнена класифікація форм передачі технологій.

2.4.