СЕГМЕНТАЦІЯ РИНКУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ЗА КРИТЕРІЄМ ІННОВАЦІЙНОСТІ
Ринок товарів і послуг являє собою систему економічних відносин між продавцями та покупцями з приводу руху товарів і послуг, які задовольняють споживчий (платоспроможний попит населення) та інвестиційний (підприємницький) попит макроекономічних суб’єктів.
Головними діючими особами на ньому є товаровиробник (продавець), споживач (покупець), а також посередник, який організує їх взаємодію.У рамках ринку товарів і послуг також можна умовно виділити традиційний та інноваційний сегменти.
Сегментом інноваційних товарів і послуг слід вважати форму економічних відносин між власником інновації і покупцем права володіння, користування і розпорядження нею, в результаті яких здійснюється еквівалентний обмін платоспроможного попиту покупця на споживчу вартість, що міститься в науково-технічній продукції. Цей сегмент має свою специфіку, яка продемонстрована на рис. 2.10.
Таблиця 2.1
Форми передання технологій на ринку
| Форма передання технологій | Складові елементи | Характеристика |
| (за рівнем регламентації та договірних відносин) | ||
| Некомерційна форма | • спеціальна література, комп'ютерні банки даних, патенти, довідники; • конференції, виставки, симпозіуми, семінари; • навчання, стажування, практика; • перехресне ліцензування на паритетній основі; • міграція вчених і фахівців з наукових у комерційні структури і навпаки | Основний потік передання технології припадає на некомерційну, непатентоспроможну інформацію - фундаментальні дослідження, наукові відкриття і незапатентовані винаходи. Здійснюється вільно і не має потреби в договірно-правовому оформленні й регламентації |
| Комерційна форма | • продаж технології в матеріалізованому вигляді; • прямі інвестиції, а також будівництво, реконструкція, модернізація підприємств і виробництв, що їх супроводжують; • портфельні інвестиції; • продаж патентів; • продаж ліцензій на всі види запатентованої промислової власності, крім товарних знаків; • продаж ліцензій на незапатентовані види промислової власності - ноу-хау, секрети виробництва, технологічний досвід та ін.; • спільне проведення дослідно-конструкторських робіт, науково-виробнича кооперація; • інжиніринг | Оформлюється у вигляді договору (ліцензійного, про науково-технічне співробітництво, про спільне виробництво або договору купівлі-продажу) |
| (за напрямком передачі технологій) | ||
| Вертикальна форма | - | Міжорганізаційний процес, що здійснюється за стадіями циклу “дослідження - виробництво” |
| Горизонтальна форма | - | Внутрішньоорганізаційний процес передачі інформації з однієї наукової сфери в іншу |
| (за кількістю учасників і рівнем їхньої участі) | ||
| Активна форма | - | Посередником між сторонами, що передають і приймають технологію, обов'язково є яка-небудь нейтральна організація, що бере на себе зобов'язання допомогти продавцю знайти більш вигідного покупця його технології |
| Пасивна форма | - | Виробник технології сам шукає собі партнера, беручи на себе всі ризики як щодо ініціювання інновацій, так і щодо їх комерційної реалізації |
Рис.
2.10. Специфічні особливості сегмента інноваційних товарів і послуг (у структурі ринку товарів і послуг)Обсяг світового ринку інноваційних товарів і послуг оцінюється сьогодні в 2 трлн. 300 млрд. дол. США, причому частка США становить 39 %, Японії - 30 %, Німеччини - 16 %, а України - менше 0,1 %.
Інновація як товар на ринку має певні особливості, оскільки вона є результатом інтелектуальної (науково-дослідної, науково-технічної й інноваційної) діяльності. Вона може бути визнана ринковим товаром, якщо виступає засобом поглиблення, розширення й одержання нових знань, її використання забезпечує економію витрат суспільної праці при збереженні споживчої вартості матеріального продукту, створеного на її основі, та найголовніше - здатна приносити дохід. Іншими словами, інноваційна ідея, яка не має потенціалу комерціалізації, не може вважатися товаром. Результати НДДКР при їх реалізації на ринку по - винні відповідати усім вимогам, що висуваються до товару як до елемента ринкового механізму, але при цьому відрізняються рядом особливостей, основні з яких подані на рис. 2.11.
Рис. 2.11. Особливості інновації як товару на інноваційному сегменті ринку товарів і послуг
Як видно з рис. 2.11, інновація як товар характеризується цілим рядом суттєвих труднощів при визначенні ціни (при будь-якому підході до ціноутворення), які пов’язані:
• зі специфікою науково-технічної розробки та наявністю інтелектуальної складової;
• з великою кількістю невизначених факторів. Із всього різноманіття типів інновацій, що виділяють у вітчизняній та закордонній економічній літературі, достатньо точно можна розрахувати лише економію витрат за рахунок запровадження нового методу виробництва, коли відома або підлягає більш-менш точному розрахунку собівартість продукції, що виробляється за допомогою старого та нового методів виробництва. Введення нового продукту передбачає відповідне завоювання певного сегмента ринку для нього, що пов’язане з витратами, які далеко не завжди підлягають розрахунку.
Доходи та прибутки за рахунок відкриття нового ринку збуту товарів можна оцінити потенційною місткістю ринку, але такі розрахунки можуть вказати лише на порядок розрахункової величини. Теж саме можна сказати і про завоювання нового джерела постачання сировини та матеріалів [27].Ціна інновації як товару на ринку інноваційних товарів і послуг може бути суттєво заниженою або завищеною залежно від достатності інформації про можливості її комерціалізації та потенційного доходу, що вона може генерувати в майбутньому.
У багатьох випадках створення нововведення автоматично не передбачає наявності попиту на нього на ринку товарів і послуг, оскільки існує високий ступінь ринкової і технологічної невизначеності інновацій.
Особливістю ринкової невизначеності на ринку інноваційних товарів і послуг є майже повна відсутність або суттєво більший рівень неповноти інформації щодо характеру і ступеня задоволення тієї або іншої потреби ринку за допомогою нової наукомісткої продукції (порівняно з іншими типами ринків). У випадку появи на ринку принципово нової продукції важко передбачити реакцію споживача через його неінформованість про свої запити. Ринкова невизначеність обумовлена такими факторами:
• споживач ще не знає, якою мірою інноваційна продукція може задовольнити його потреби або нові продукти, кращі від вже існуючих;
• поведінка споживача інноваційного товару зазнає впливу багатьох факторів і не може бути передбачуваною;
• у випадку визнання споживачем переваг інноваційної продукції виникає проблема її сумісності з іншою продукцією, що вже використовується споживачем;
• важко спрогнозувати швидкість, масштаби поширення нововведення і насичення ним попиту, визначити місткість потенційного ринку і наміри конкурентів.
Технологічна невизначеність на ринку інноваційних товарів і послуг полягає у відсутності у виробника впевненості в тому, чи зможе продукція задовольнити усвідомлені запити потенційних споживачів. Вона обумовлена цілим рядом важкопрогнозованих умов, що впливають на становище і поведінку виробника, а саме:
• нестабільністю і нерозвиненістю каналів реалізації інноваційної продукції та загрозою зриву встановлених і погоджених термінів її постачання;
• невизначеністю можливостей післяпродажного і гарантійного обслуговування;
• проявом непередбачених побічних ефектів, що містять у собі ризик конфліктів із законодавством і громадськістю у випадку використання нової технології;
• складністю визначення своєчасності виходу нової продукції на ринок, на якому достатньо товарів, до яких звик споживач.
3.