НАПРЯМКИ ВРАХУВАННЯ КРИТЕРІЮ ІННОВАЦІЙНОСТІ ПРИ СТРУКТУРИЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙ НА ВІДНОВЛЕННЯ

Важливим елементом дослідження проблеми формування сукупної інвестиційної бази економічного розвитку є оцінка по­треби у відновленні частини капіталу, що використовується (зношується) протягом визначеного періоду.

Величину інвестицій, яку потребує економічна система для під­тримання сталого рівня сукупного інвестованого капіталу (як наслі­док - сталого рівня виробництва, а в кінцевому підсумку - і валового внутрішнього продукту), ми пропонуємо називати інвестиціями на відновлення. Саме вони становлять різницю між валовими та чисти­ми інвестиціями в економіці. Виокремлення інвестицій на відновлення як складової валових інвестиційних витрат спричинене висунутою на­ми гіпотезою щодо можливої наявності певних особливостей віднов­лення використаного капіталу з урахуванням розподілу за критерієм інноваційності загального обсягу інвестицій, що спрямовуються в еко­номічну систему.

Виходячи з поділу інвестицій на інноваційно та традиційно орієн­товані, в складі сукупної величини інвестицій на відновлення ми про­понуємо виокремлювати відповідно традиційно та інноваційно орієнтовані інвестиції на відновлення, які слід розуміти як інвести­ційні витрати протягом визначеного періоду на відновлення величини вкладеного відповідно традиційно та інноваційно орієнтованого капі­талу (в даному контексті синонім інвестицій), що був сформований за станом на початок цього періоду.

У контексті досліджуваної проблеми можна припустити наяв­ність різниці у співвідношенні між традиційно та інноваційно орієнтова­ними інвестиціями на відновлення порівняно з чистими традиційно та інноваційно орієнтованими інвестиціями.

Виходячи з розподілу між інноваційно та традиційно орієнтова­ними інвестиціями, що йдуть на відновлення використаного капіта­лу, ми пропонуємо розглядати три базові варіанти їх структурного заміщення (рис.

Варіант 1. Відновлення відбувається у співвідношенні, що від­повідає видовій структурі інвестицій, яка склалася на початок періоду. Іншими словами, протягом певного періоду структура інвестицій на відновлення повністю дублює структуру кумулятивних інвестицій (тобто накопичених в економіці за попередні періоди), що існувала на початок досліджуваного періоду (рис. 3.12а).

Варіант 2. Відновлення відбувається відповідно до структурного розподілу чистих інвестицій за досліджуваними видами, що обумов­лює однакову структуру валових і чистих інвестицій. Іншими слова­ми, протягом певного періоду структура інвестицій на відновлення повністю дублює структуру чистих інвестицій (за видами), що були здійснені протягом досліджуваного періоду (рис. 3.12б).

Варіант 3. Структура інвестицій на відновлення капіталу за вида­ми не відповідає первісній структурі кумулятивних інвестицій і відрізня­ється від структури чистих інвестицій за цими видами (рис. 3.12в).

Розглянемо кожен з наведених варіантів детальніше. Так, якщо розглянути варіант 1, за якого відновлення інвестицій відбувається відповідно до існуючої структури кумулятивних інвестицій (без враху­вання чистих інвестицій поточного періоду), то співвідношення тради­ційно та інноваційно орієнтованих інвестицій на відновлення дорівнює співвідношенню традиційно та інноваційно орієнтованих кумуляти­вних інвестицій, що відображено на рис. 3.12а). В умовах переходу економіки країни на інноваційний шлях розвитку частка чистих іннова­ційно орієнтованих інвестицій за досліджуваний період у їх кумулятив­ному обсязі на кінець цього періоду повинна перевищувати аналогічну частку традиційно орієнтованих інвестицій.

Рис. 3.12. Варіанти співвідношення структури витрат на відновлення капіталу (інноваційно та традиційно орієнтованих) зі структурою інвестицій

У формалізованому вигляді за таким варіантом формування вало­вих інвестицій отримаємо такі співвідношення:

Варіант 2 відповідає умовам, за яких структура інвестицій, які йдуть на відновлення, збігається зі структурою чистих інвестицій, що схематично відображено на рис.

За варіантом 3 структура інвестицій на відновлення за видами не збігається ані зі структурою кумулятивних інвестицій, ані зі струк­турою чистих інвестицій, як це відображено на рис. 3.12в). В умовах переходу країни на інноваційний шлях розвитку, відповідно до 3 варі­анта має відбуватися часткове заміщення використаних за період тра­диційно орієнтованих інвестицій інноваційно орієнтованими інвестиці­ями на відновлення, але меншою мірою, ніж цей процес стосується чистих інвестицій. Такий варіант формування структури інвестицій на відновлення формалізовано можна подати у такому вигляді:

3.5.