<<
>>

ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ З УРАХУВАННЯМ ЇХ СТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗА КРИТЕРІЄМ ІННОВАЦІЙНОСТІ

У межах загального інвестиційного ринку між традиційним та інноваційним сегментами інвестиційного ринку існує конкуренція за отримання фінансових ресурсів. Отже, якщо робити висновок що­до формування пропозиції фінансових ресурсів на інвестиційному ри­нку в економіці, то потрібно відзначити особливості цих процесів.

Інвестиційні ресурси накопичуються на рівні економіки, а потім розподіляються на окремі сегменти інвестиційного ринку, в тому числі формуючи пропозицію інноваційно орієнтованих інвестиційних ре­сурсів з урахуванням цілого ряду факторів. У спрощеному вигляді цей процес можна подати так, як це відображено на рис. 3.10.

Дослідимо механізм формування пропозиції на інноваційно оріє­нтовані інвестиційні ресурси. Вона формується за рахунок інвестицій­ного капіталу з боку інвесторів, що є продавцями на ньому. Незважаючи на розмаїття форм інвестицій (як відомо, інвестиційний капітал станов­лять елементи капітальних цінностей, що можуть набувати як матеріа­льну, так і грошову форму), усі вони є результатом накопичення капіталу.

Рис. 3.10. Послідовність формування пропозиції інвестиційних ресурсів в економіці та на окремих сегментах інвестиційного ринку

На нашу думку, формування сукупних фінансових ресурсів для здійснення традиційно та інноваційно орієнтованих видів витрат в еко­номічній системі здійснюється за загальними принципами. Це пов’язано з тим, що вихідним положенням є поділ існуючих грошових ресурсів на дві частини:

• реальні грошові залишки (кількість грошей у реальному вираженні);

• інвестиційні гроші (ресурси, що інвестуються, приймаючи своєрід­ну кредитну форму та приносячи відповідний відсотковий дохід).

Так, відповідно до кейнсіанської теорії, визначальними мотива­ми формування попиту на гроші є операційний, застережний та спе­кулятивний, причому останній безпосередньо пов’язаний з ринковою відсотковою дохідністю інвестицій: чим вищою є ця ставка, тим мен­шим стає попит на гроші.

У формалізованому вигляді це можна пода­ти таким чином (слід звернути увагу, що ліва частина формули являє собою безпосередньо попит на гроші):

де Md - необхідна грошова маса для придбання виготовлених товарів і послуг за визначений період;

P - рівень цін в економіці;

і - рівень процентних ставок;

Y - рівень реального доходу населення.

Відповідно до монетаристської теорії залежність попиту на гро­ші модифікована з урахуванням сподіваного доходу на гроші. Такий підхід враховує розвиток фінансових інструментів безпосередньо грошового ринку, які забезпечують дохід навіть на грошові ресурси, що не інвестуються, а перебувають у ліквідній формі (наприклад, на­рахування відсотків банками на залишках на поточних рахунках фізи­чних та юридичних осіб). Визначена факторна залежність має такий вигляд:

де rb - очікуваний дохід на облігації; rm - очікуваний дохід на гроші; re - очікуваний дохід на звичайні акції; inf - очікуваний темп інфляції.

Принциповою є загальновизнана наявність оберненої залежно­сті між рівнем відсоткових ставок та попитом на гроші і, відпові­дно, - прямої залежності між рівнем відсоткових ставок та величиною ресурсів, що спрямовуються на інвестиції (іншими сло­вами, пропозицією інвестиційних ресурсів в економіці). Графічно ви­значену залежність відображено на рис. 3.11.

Рис. 3.11. Залежність попиту на гроші (Dm ) та пропозиції інвестиційних ресурсів (Si ) від ставки відсотка

Виходячи з того, що ми розглядаємо традиційно та інноваційно орієнтовані інвестиційні ресурси, сукупна пропозиція інвестиційних ресурсів в економіцістановитиме:

де- відповідно пропозиція традиційно та інноваційно орі­

єнтованих інвестиційних ресурсів в економіці.

Загальні принципи формування пропозиції традиційно та іннова­ційно орієнтованих інвестиційних ресурсів будуть однаковими. Отже, залежно від найбільш суттєвого фактора - відсоткової ставки на від­повідному сегменті інвестиційного ринку - робимо висновок, що зале­жність обсягів обох видів інвестиційних ресурсів за умови раціональної поведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах обернено пропор­ційна. При цьому зростання відсоткової ставки традиційно орієн­тованих інвестиційних ресурсів сприятиме переливу капіталу на ринок інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів і навпаки.

Таким чином, обсяг інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів в економіці прямо пропорційно залежить від розміру відсотко­вої ставки на сегменті традиційно орієнтованих інвестиційних ресур­сів та обернено пропорційний величині відсоткової ставки на ринку інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів.

В економіці в цілому розмір відсоткової ставки буде дорівнювати середньозваженій ставці на досліджуваних ринках, тобто:

де r - рівень ставки відсотка в економіці;

- відповідно рівні ставки відсотка на ринку традиційно та інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів;

- відповідно частки традиційно та інноваційно орієн­тованих інвестиційних ресурсів у сукупних інвести­ційних ресурсів, причому:

де- відповідно обсяги традиційно орієнтованих, інно­

ваційно орієнтованих і сукупних інвестиційних ресурсів в економіці.

В узагальненому вигляді при дослідженні будь-якої кількості се­гментів інвестиційного ринку такий розрахунок матиме такий вигляд:

де N - загальна кількість досліджуваних сегментів інвестиційного ринку;

- частка обсягу інвестицій n-го виду (відповідного сегмента) в сукупному обсязі інвестицій;

- рівень ставки відсотка на інвестиції n-го виду на відповід­ному ринковому сегменті.

Суттєвим фактором впливу на сукупні інвестиції в економіці, а відповідно - і на пропозицію інноваційно орієнтованих інвести­ційних ресурсів, є величина реального доходу населення. Наприклад, у теорії управління активами вона розглядається як сукупне багатство економічних суб’єктів. Відзначимо, що залежність обсягів інвестицій на будь-якому ринку буде прямо пропорційна від розміру реального доходу, тобто збільшення останнього пропорційно збільшує обсяги пропозиції інвестиційних ресурсів в нашому випадку на традиційному та інноваційному сегментах інвестиційного ринку відповідно до іс­нуючої структури та граничної схильності до відповідних видів ін­вестування.

Потрібно відзначити фактори, що будуть впливати на розподіл пропозиції між традиційно та інноваційно орієнтованими інве­стиційними ресурсами. На нашу думку, до основних з них можна від­нести:

• державне регулювання інвестиційних витрат;

• ступінь конкуренції на традиційному та інноваційному сегментах інвестиційного ринку;

• інноваційну орієнтованість розвитку економіки в цілому.

Важливим чинником інноваційно орієнтованого розвитку еконо­міки є відповідна спрямованість державної політики. Вона впливає на забезпечення конкурентоспроможності економіки на міжнародному рі­вні в довгостроковому періоді через фінансування насамперед фунда­ментальної науки та НДДКР. При цьому потрібно відзначити незначну залежність таких витрат від ринкової відсоткової ставки. Ключовими факторами, що впливатимуть на пропозицію інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів з боку держави, можна визнати сукупні держа­вні доходи, що залежать від величини ВВП та рівня його оподаткуван­ня, регламентації інноваційної спрямованості державних видатків, рівнів розвитку науки в країні та поєднання наукового та промислового розвитку тощо. Потрібно звернути увагу на відсутність безпосередньої конкуренції між досліджуваними сегментами інвестиційного ринку за державні ресурси та залежності від дохідності цих вкладень.

Ступінь конкуренції на ринку визначає можливість будь-кого з учасників управляти процесами встановлення рівноважних відсотко­вої ставки та обсягів інвестиційних ресурсів.

Чим вища монополізація ринку з боку постачальників інвестиційних ресурсів, тим більша ві­рогідність завищення їх вартості з метою отримання надприбутків. У той же час підвищення монополізації дозволяє збільшити концен­трацію інвестиційних ресурсів у невеликої кількості учасників, що спричиняє можливість інвестування в більш ризикові проекти та стадії інвестиційного процесу. Це позитивно впливає на обсяги приватних інвестицій на етапах розробки та початкового впровадження ідей, мар­кетингу інновацій тощо. Таким чином, зростання ступеня монополі­зації ринку інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів повинно спричинити зростання рівноважної відсоткової ставки і водночас збільшувати обсяги інвестицій на початкових етапах інноваційного розвитку з метою отримання конкурентних переваг, компенсуючи ри­зик таких вкладень зростанням вартості ресурсів.

Для оцінки ступеня монополізації ринку інноваційно орієнтова­них інвестиційних ресурсів можна використовувати декілька показни­ків. Насамперед така оцінка ґрунтується на знаходженні індексів концентраціїяк суми ринкових часток невеликої кількості найбі­льших фірм (зазвичай трьох) у сукупному обсязі досліджуваного ринку:

де qn - частка n-го учасника на ринку інноваційно орієнтованих

інвестиційних ресурсів;

- кількість учасників, які мають найбільші частки ринку ін­новаційно орієнтованих інвестиційних ресурсів, що віді­брані для розрахунку індексу концентрації;

N - загальна кількість учасників ринку інноваційно орієнто­ваних інвестиційних ресурсів.

Якщо індекс концентрації (який розраховується для трьох учас­ників, що мають найбільші частки ринку):

• менше за 0,45, то ринок інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів можна вважати неконцентрованим;

• коливається в межах 0,45-0,7, то ринок інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів можна вважати помірно концентрованим;

• вище за 0,7, то ринок інноваційно орієнтованих інвестиційних ре­сурсів можна вважати висококонцентрованим.

Для конкурентного ринку значення цього індексу наближається до нуля, а для монопольного ринку - до одиниці.

При аналізі макроекономічних індикаторів ринку інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів та оцінці ступеня монопольної влади суттєве значення має індекс Лернера, який пов’язує можливість отримання додаткових прибутків з рівнем ринкової конкуренції та ро­зраховується таким чином :

де Р - ціна одиниці продукції;

МС - граничні витрати на виготовлення продукції.

Індекс Лернера для ринку інноваційно орієнтованих інвести­ційних ресурсів можна розраховувати таким чином:

де- індекс Лернера для ринку інноваційно орієнтованих ін­

вестиційних ресурсів;

- рівень відсоткової ставки на ринку інноваційно орієн­тованих інвестиційних ресурсів;

- гранична вартість, за якою формується інвестиційна ба­за, що призначена для ринку інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів.

Значення цього показника коливається в межах від 0 до 1. Чим вище рівень конкуренції на ринку інноваційно орієнтованих інвести­ційних ресурсів, тим значення індексу Лернера ближче до нуля.

Загальний інноваційно орієнтований розвиток економіки та­кож впливає на поведінку інвесторів на ринку інноваційно орієнто­ваних інвестиційних ресурсів. Це пов’язано з тим, що зростання темпів інноваційного розвитку зменшує очікуваний ризик таких вкладень, фо­рмуючи позитивне мислення щодо інноваційно орієнтованих інвес­тиційних витрат в інвесторів. Останні надаватимуть більшу перевагу ринку інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів порівняно з традиційно орієнтованими інвестиційними ресурсами, якщо спостері­гається стійка тенденція до підвищення ступеня інноваційного розви­тку економіки, що може бути пов’язане не тільки зі зменшенням ризику, а й з падінням очікувань щодо надприбутковості подібних ін­вестицій. Для кількісної оцінки ступеня інноваційності економічного розвитку можна використовувати як окремі показники, що визнача­ють обсяги виробництва інноваційних товарів і послуг у сукупному обсязі виробництва, обсяги інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів у сукупних інвестиціях, частку інноваційно орієнтованих ви­трат у ВВП (ЧВП) тощо, так і інтегральний показник, що буде вра­ховувати відповідну експертну оцінку впливу кожного з обраних показників.

77

Таким чином, виходячи з попередніх міркувань, функцію пропо­зиції інноваційно орієнтованих інвестиційних ресурсів з урахуванням впливу на формування сукупних інвестицій інфляції та очікуваної вартості грошей пропонується подати так:

3.4.

<< | >>
Источник: Інноваційна складова в структурі макроекономічних індикаторів економічного розвитку [Текст] : монографія / Т. А. Васильєва. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2010. - 118 с.. 2010

Еще по теме ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ З УРАХУВАННЯМ ЇХ СТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗА КРИТЕРІЄМ ІННОВАЦІЙНОСТІ: