ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА ОЦІНКИ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ НА ЙОГО МАКРОЕКОНОМІЧНІ ІНДИКАТОРИ

Визначимо механізм критеріальної оцінки впливу змін всіх ви­дів витрат на ЧВП як один з ключових макроекономічних показни­ків, виходячи з існуючої функціональної залежності між окремими видами витрат і ЧВП з урахуванням зазначеного їх поділу за критерієм інноваційності.

Спочатку розглянемо основні складові ЧВП - споживчі витра­ти та чисті інвестиції - без врахування державних витрат та екс­портно-імпортних операцій.

Нагадаємо, що сукупні чисті інвестиції пропонується поділити на чисті традиційно та інноваційно орієнтовані. При цьому ми розгля­даємо всі досліджувані типи чистих інвестицій як частково залежні від ЧВП (див. формули 3.1-3.5).

Сукупні споживі витрати як елемент ЧВП ми також пропонує­мо розділяти за критерієм інноваційності на витрати на споживання традиційних та інноваційних товарів і послуг. При цьому кожен з ви­дів витрат на споживання можна подати як функцію від доходу після сплати податків (див. формули 4.5 і 4.6).

Графічно досягнення рівноважного обсягу реального ЧВП за мето­дом “сукупні витрати - обсяг виробництва” відображено на рис. 7.1, при цьому прямі, що відображають залежність споживчих витрат (C) і суми споживчих та інвестиційних витратвід ЧВП, не є пара­

лельними. Умова рівноваги за методом “вилучення - ін’єкції” може бути подана як рівність заощаджень та інвестицій.

Зауважимо, що схильність до традиційно та інноваційно орієн­тованого інвестування може суттєво відрізнятися. Введення відпо­відних коефіцієнтів надає можливість оцінити значення ефекту мультиплікатора, тобто співвідношення відхилення від рівноважно­го ЧВП (перехід від ЧВП₀ до 4BΠ₁ на рис. 7.1) та вихідної зміни в інвестиціях (зміщення кривоїна рис.

яка спричинила відповідну зміну ЧВП, на основі спрощеної моделі його розрахунку.

Рис. 7.1. Рівноважний ЧВП

за методом “сукупні витрати - обсяг виробництва”

Враховуючи той факт, що ми розглядаємо споживчі витрати та чисті інвестиції як частково залежні від ЧВП, маємо:

де- відповідно чисті традиційно та інноваційно орієнто­

вані інвестиції, які не залежать від обсягів ЧВП;

- коефіцієнти залежності відповідно чистих традиційно та інноваційно орієнтованих інвестицій від ЧВП, які ми пропонуємо називати схильністю до відповідно­го типу інвестування;

- витрати на споживання відповідно традиційних та інноваційних товарів і послуг, які не залежать від доходу після сплати податків;

- коефіцієнти, що характеризують середню схильність населення до споживання відповідно традиційних та інноваційних товарів і послуг.

Звідси можемо визначити мультиплікатор приросту ЧВП:

У даному контексті мають використовуватися граничні категорії, які є характеристикою залежності зміни функції від зміни аргументу. Але оскільки ми обрали лінійні залежності для визначення зв’язку між витратами на споживання, інвестиціями та ЧВП, то середня схильність до споживання та інвестування формально дорівнюватиме відповідній граничній схильності. На підставі цього досліджувані нами взаємо­зв’язки точніше буде відобразити таким чином:

де- коефіцієнти, що характеризують граничну схиль­

ність населення до споживання відповідно тра­диційних та інноваційних товарів і послуг за виз­наченого обсягу ЧВП (гранична схильність до споживання відповідних видів товарів і послуг);

- коефіцієнти, що характеризують граничну залеж­ність відповідно традиційно та інноваційно орієн­тованих інвестицій від ЧВП за визначеного його обсягу (гранична схильність до відповідного типу інвестування).

Зазначені вище граничні категорії визначаються співвідношенням відповідних змін результативних показників до зміни аргументу за ви­значеним рівнем:

деid="Picutre 196" class="lazyload" data-src="/files/uch_group83/uch_pgroup318/uch_uch6862/image/image196.jpg">- зміна у величині витрат на споживання традиційних това­

рів і послуг, яку спричиняє відповідна зміна у величині ЧВП;

- зміна у розмірі ЧВП або відхилення у величині ЧВП від базового рівня (базовим рівнем ЧВП будемо вважати той, для якого розраховується гранична схильність до споживання традиційних товарів і послуг).

Виходячи з вищезазначеного, маємо:

ЧВП1, ЧВП2 - відповідно базовий і розрахунковий рівні ЧВП, причому розрахунковий рівень має бути максима­льно наближеним до базового.

Виходячи з цього уточнимо розрахунок граничної схильності до споживання традиційних товарів і послуг:

де- коефіцієнт граничної схильності до споживання тради­

ційних товарів і послуг за визначеного базового рівня ЧВП (ЧВП1).

Математично за наявності відповідної функціональної залежності між досліджуваними категоріями таке значення граничної схильності до споживання традиційних товарів і послуг буде визначатися за до­помогою похідної функції, яка відображає залежність цих витрат від величини ЧВП за відповідним аргументом (ЧВП). Гранична схильність дорівнюватиме за визначеного обсягу ЧВП розрахунковому значенню цієї похідної:

Аналогічно можуть бути представлені інші граничні категорії:

За таких умов стає очевидним, що у випадку лінійної залежності (і лише у випадку лінійної залежності) між досліджуваними категорія­ми, яку було прийнято нами за базову для показовості, середні та грани­чні значення відповідних схильностей будуть дорівнювати одне одному:

Розглянемо наступну складову ЧВП - державні витрати.

• у структурі державних витрат на споживання: державні витрати на споживання традиційних та інноваційних товарів і послуг;

• у структурі державних інвестиційних витрат: державні тради­ційно та інноваційно орієнтовані інвестиційні витрати (див. фор­мули 5.1-5.5).

З урахуванням державних витрат при розрахунку споживчих ви­трат необхідно коригувати ЧВП на середній рівень податкового нава­нтаження на ЧВП та середній рівень державних трансфертних виплат у ЧВП. У такому випадку функціональна залежність (7.1) матиме де­що інший вигляд:

де P∏h - середній рівень податкового навантаження на ЧВП з ура­хуванням трансфертних виплат;

Р_ТВ - середній рівень державних трансфертних виплат у ЧВП.

Спрощений розрахунок мультиплікатора ЧВП за умови рівності середніх і граничних значень схильностей до споживання та інвесту­вання матиме такий вигляд:

Потрібно зауважити, що рівні податкового навантаження та дер­жавних трансфертних виплат також можуть залежати від обсягу ЧВП відповідно до напрямків державної політики, тому необхідно враховува­ти граничні рівні державних трансфертних виплат і податкового наван-

Введення до розрахунку категорій граничних рівнів державних трансфертних виплат і податкового навантаження дає змогу моди­фікувати модель розрахунку граничної схильності до споживання традиційних товарів і послуг таким чином:

Аналогічно може бути представлений розрахунок граничної схи­льності до споживання інноваційних товарів і послуг :

Подальше дослідження вимагає врахування також і чистого експорту як складової ЧВП.

З урахуванням державних та експортно-імпортних витрат механізм формування рівноважної величини ЧВП набуває дещо іншого вигляду, що відображено на рис. 7.2.

Рис. 7.2. Рівноважний ЧВП

за методом “сукупні витрати - обсяг виробництва” з урахуванням державних витрат і чистого експорту

Відображення в досліджуваній моделі державних витрат (G) зміщує рівноважну величину чистого внутрішнього продукту з ЧВП1 до ЧВП2. У свою чергу, врахування чистого експортутакож впливає на рівноважний обсяг чистого внутрішнього продукту, змі­щуючи його з ЧВП2 до ЧВП3.

При цьому слід зауважити, що державні та експортно-імпортні витрати можуть, у свою чергу, залежати від ЧВП. У такому випадку вже не може бути мови про паралельність прямих, що відображають:

• споживчі витрати та чисті приватні внутрішні інвестиції

• споживчі витрати, чисті приватні внутрішні інвестиції та державні витрати

• споживчі витрати, чисті приватні внутрішні інвестиції, державні витрати та чистий експорт

Звичайно, загальна кількість факторів, яка буде впливати на сукупні величини державних та експортно-імпортних витрат завдяки врахуван­ню регуляторного впливу та міжнародних чинників, може перевищувати їх сукупність для споживчих і внутрішніх приватних інвестиційних витрат, але застосування граничних категорій також буде суттєвим для цілей нашого дослідження.

Отже, визначимо (відповідно до прийнятої класифікації) грани­чні показники залежності державних витрат від ЧВП:

де- коефіцієнти, що відображають вплив зміни в роз­

мірі ЧВП на величину державних витрат на спо­живання відповідно традиційних та інноваційних товарів і послуг (гранична схильність до дер­жавних витрат на споживання відповідних ви­дів товарів і послуг);

- коефіцієнти, що відображають вплив зміни в ро­змірі ЧВП на величину відповідно державних традиційно та інноваційно орієнтованих інвести­цій (гранична схильність до державного інвес­тування у відповідних напрямках).

Визначимо аналогічні показники для експортно-імпортних ви­трат відповідно до класифікації їх складових за критерієм іннова- ційності:

де- коефіцієнти, що відображають вплив зміни в

розмірі ЧВП на величину чистого експорту від­повідно традиційних та інноваційних товарів і послуг (гранична схильність до чистого екс­порту відповідних видів товарів і послуг);

- коефіцієнти, що відображають вплив зміни в розмірі ЧВП на величину чистого експорту від­повідно традиційно та інноваційно орієнтованих інвестицій (гранична схильність до чистого експорту відповідних видів інвестиційних витрат).

Далі ми можемо згрупувати визначені граничні показники за їх приналежністю до традиційних та інноваційних споживчих витрат, а також традиційно та інноваційно орієнтованих інвестицій:

- коефіцієнти, що відображають вплив зміни в розмі­рі ЧВП на величину відповідно сукупних тради­ційно та інноваційно орієнтованих інвестицій.

В узагальненому вигляді мультиплікатор ЧВП можна представити таким чином:

Проведене нами дослідження дозволяє зробити висновок, що оцінка впливу зміни конкретних видів витрат, що формують ЧВП, ґрунтується на граничному аналізі взаємозв’язку обсягів цих витрат і величини ЧВП. При цьому існує можливість виокремлення в сукуп­них витратах інноваційно орієнтованих інвестицій і споживчих витрат на інноваційні товари і послуги, а також визначення їх безпосередньо­го зв’язку та впливу на величину ЧВП за допомогою коефіцієнтів гра - ничної схильності до відповідних витрат.