ІНДИКАТОРИ СТУПЕНЯ ІННОВАЦІЙНОСТІ ЕКОНОМІКИ НА ОСНОВІ СТРУКТУРИЗАЦІЇ ЧИСТОГО ЕКСПОРТУ ЯК ЕЛЕМЕНТА ЧИСТОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ

Як базові характеристики ступеня інноваційної спрямованості економічної системи, що визначають експортну орієнтацію суб’єктів господарювання, а отже, можуть використовуватися з метою визначення та уточнення місця держави в міжнародних інтеграційних процесах, можна застосовувати такі показники:

1.

де- частки інноваційно орієнтованих інвестиційних

витрат закордонних контрагентів на території нашої країни в їх сукупних інвестиційних ви­тратах, здійснюваних у нашій країні відповідно в періодах t та t + 1.

Якщо КІСЕІВ > 1, то економічну систему з точки зору експортно- інвестиційної спрямованості пропонується вважати інноваційно орієн­тованою. Іншими словами, мова йде про збільшення у часі обсягів продажу за кордон вітчизняних факторів виробництва інноваційної спрямованості (ліцензій, патентів, робочої сили, обладнання, устатку­вання тощо).

На нашу думку, зростання обсягів участі нашої країни в загальному обсязі торгівлі інноваційними факторами виробництва на міжнародному ринку може слугувати індикатором підвищення інноваційної спрямо­ваності вітчизняної економіки. Зростання обсягів вітчизняного експо­рту як такого, а також його частки в сукупному світовому експорті є позитивними ознаками економічного розвитку. Оскільки одним зі скла­дових елементів експорту є експорт факторів виробництва, який спри­чиняє зростання інвестиційних витрат закордонних контрагентів на території нашої країни, то важливою характеристикою інноваційної спрямованості розвитку економічної системи буде саме збільшення обсягів експорту інноваційних факторів виробництва порівняно з тра­диційними.

Якщо КІСЕІВ < 1, то економічну систему з точки зору експортно- інвестиційної спрямованості можна вважати традиційно орієнтованою.

2. Коефіцієнт інноваційної спрямованості експортних спожив­чих витрат (КІСЕСВ) пропонується розраховувати таким чином:

де- частки інноваційно орієнтованих споживчих

витрат закордонних контрагентів на території нашої країни в їх сукупних споживчих витра­тах на території нашої країни відповідно в періодах t та t + 1.

Якщо КІСЕІВ < 1, то економічну систему з точки зору спрямо­ваності експорту товарів і послуг пропонується вважати традиційно орієнтованою, а якщо КІСЕІВ > 1, то інноваційно орієнтованою.

В останньому випадку мова йде про збільшення у часі обсягів про­дажу за кордон інноваційних товарів і послуг, вироблених вітчизняними підприємствами. На нашу думку, експорт інноваційної продукції, що призначена для кінцевого споживання за кордоном, є принципово більш важливим порівняно з експортом інноваційних факторів виро­бництва, оскільки в даному випадку мова йде про підтримку вітчизня­ного товаровиробника, поповнення державного бюджету, забезпечення

зайнятості вітчизняних робітників тощо. У формалізованому вигляді даний висновок можна записати таким чином:

де КІССЕ - коефіцієнт інноваційно-споживчої спрямовано­

сті експорту;

- частки інноваційно орієнтованих споживчих ви­трат закордонних контрагентів на території нашої країни в сукупному обсязі експорту відповідно в періодах t та t + 1 (як зазначалося вище, сукупний обсяг експорту розраховується як сума експорту товарів і послуг та експорту факторів виробниц­тва), причому:

Крім необхідності переважання експорту інноваційної продукції, що призначена для кінцевого споживання за кордоном, над експортом інноваційних факторів виробництва, що характеризується зазначеним вище показником КІССЕ, ми вважаємо за доцільне підкреслити не­обхідність зростання частки готової продукції в структурі загального експорту, що, на нашу думку, буде сприяти стимулюванню вітчизняного виробництва. Цей висновок у формалізованому вигляді пропонується подати у такому вигляді:

99

З метою дотримання обраного шляху на інноваційне оновлення економіки коефіцієнт інноваційно-споживчої спрямованості експорту має бути вищим за коефіцієнт споживчої спрямованості експорту, тобто:

З метою надання оцінки ступеню інноваційної спрямованості економічної системи на основі структури імпорту, на нашу думку, можна використовувати такі показники:

І.

де₁ - частки закордонних інноваційно орієнтованих

інвестиційних витрат вітчизняних контрагентів у їх сукупних закордонних інвестиційних ви­тратах відповідно в періодах t та t + 1.

Якщо КІССЕ < І, то економічну систему з точки зору імпортно- інвестиційної спрямованості пропонується вважати традиційно орієнто­ваною, а якщо КІССЕ > І, то інноваційно орієнтованою.

У другому випадку мова йде про збільшення у часі обсягів по­стачання з-за кордону на територію нашої країни певних факторів виробництва, що мають інноваційне підґрунтя (нових видів сировини, кваліфікованої робочої сили, що володіє унікальними знаннями або навичками, обладнання, ліцензій, технологій тощо). Потрібно зазна­чити, що з точки зору підтримки вітчизняного виробника, поповнення державного бюджету, забезпечення зайнятості вітчизняних робітників тощо збільшення обсягів імпорту факторів виробництва є принципово важливішим порівняно з обсягами імпорту товарів і послуг, призначених для кінцевого споживання. У формалізованому вигляді це можна запи­сати таким чином :

де КІССЕ - коефіцієнт інноваційно-інвестиційної спрямо­

ваності імпорту;

- частки закордонних інноваційно орієнтованих інвестиційних витрат вітчизняних контрагентів у загальному обсязі імпорту відповідно в пері­одах t та t + 1. При цьому:

2. Коефіцієнт інноваційної спрямованості імпортних спожив­чих витрат (КІСІСВ), який може бути розрахований таким чином:

де

- частки витрат вітчизняних контрагентів на спо­живання закордонних інноваційних товарів і послуг у їх сукупних витратах на споживання закордонних товарів і послуг відповідно в пе­ріодах t та t + 1.

Якщо КІССЕ > 1, то економічну систему з точки зору спрямо­ваності імпорту товарів і послуг пропонується вважати інноваційно орієнтованою, а якщо КІССЕ < 1, то традиційно орієнтованою.

101

7.