СТРУКТУРИЗАЦІЯ ЧИСТОГО ЕКСПОРТУ ЯК ЕЛЕМЕНТА ЧИСТОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ ЗА КРИТЕРІЄМ ІННОВАЦІЙНОСТІ

Дослідимо наступну складову ЧВП за витратами - чистий екс­порт. Зазначимо, що він являє собою різницю між витратами закордон­них контрагентів на товари та послуги, вироблені в країні, та витратами вітчизняних агентів на товари та послуги, вироблені за кордоном, або, іншими словами, різницю між експортом та імпортом:

де X- витрати закордонних контрагентів на товари та послуги, вироблені в нашій країні (експорт);

M - витрати вітчизняних агентів на товари та послуги, вироблені за кордоном (імпорт);

X_n - чистий експорт.

Дотримуючись прийнятої нами класифікації, в структурі експор­ту ми пропонуємо виокремлювати такі підвиди витрат:

• витрати закордонних контрагентів на споживання традиційних та інноваційних товарів і послуг;

• традиційно та інноваційно орієнтовані інвестиційні витрати закор­донних контрагентів.

Виходячи з цього у формалізованому вигляді розрахунок експорту можна подати таким чином:

де- витрати закордонних контрагентів на споживання

відповідно традиційних та інноваційних товарів і послуг;

- відповідно традиційно та інноваційно орієнтовані ін­вестиційні витрати закордонних контрагентів, при­чому:

де- сукупні витрати закордонних контрагентів на споживання товарів і послуг;

- сукупні інвестиційні витрати закордонних контрагентів.

Можна стверджувати, що релевантними в контексті досліджуваної проблеми є показники, що дають змогу оцінити інноваційну складову експорту, а також визначити його відповідність критеріям ідентифіка­ції інноваційної спрямованості розвитку економічної системи. Врахову­ючи це, потрібно визначати частку інноваційно орієнтованих витрат закордонних контрагентів у сукупному обсязі експорту, тобто :

Також важливе значення матиме інформація щодо структури до­сліджуваних нами складових, а саме:

• частка витрат закордонних контрагентів на споживання інновацій­них товарів і послуг у їх сукупних витратах на споживання товарів і послуг:

• частка витрат закордонних контрагентів на споживання традицій­них товарів і послуг у їх сукупних витратах на споживання товарів і послуг:

частка інноваційно орієнтованих інвестиційних витрат закордонних контрагентів у їх сукупних інвестиційних витратах:

• частка традиційно орієнтованих інвестиційних витрат закордонних контрагентів у їх сукупних інвестиційних витратах:

• співвідношення витрат закордонних контрагентів на споживання інноваційних і традиційних товарів і послуг:

• співвідношення інноваційно та традиційно орієнтованих інвести­ційних витрат закордонних контрагентів:

За аналогічними критеріями можна класифікувати також і витра­ти на імпорт, отримуючи при цьому такі чотири складові:

• витрати вітчизняних контрагентів на споживання відповідно тради­ційних та інноваційних товарів і послуг, вироблених за кордоном;

• закордонні традиційно та інноваційно орієнтовані інвестиційні ви­трати вітчизняних контрагентів.

Загальна сукупність наведених вище витрат може бути розрахована таким чином:

де- витрати вітчизняних контрагентів на споживання

відповідно традиційних та інноваційних товарів і послуг, вироблених за кордоном;

- відповідно закордонні традиційно та інноваційно орієнтовані інвестиційні витрати вітчизняних кон­трагентів.

де- сукупні витрати вітчизняних контрагентів на споживання

товарів і послуг, вироблених за кордоном;

- сукупні закордонні інвестиційні витрати вітчизняних контрагентів.

Досліджуючи структуру імпорту, пропонується визначати:

• частку інноваційно орієнтованих витрат на імпорт вітчизняних контрагентів:

• відповідно частки витрат вітчизняних контрагентів на споживання закордонних інноваційних і традиційних товарів і послуг у їх су­купних споживчих витратах:

• відповідно частки закордонних інноваційно та традиційно орієнто­ваних інвестиційних витрат вітчизняних контрагентів у сукупних закордонних інвестиційних витратах:

• співвідношення витрат на споживання імпортних інноваційних і традиційних товарів і послуг:

• співвідношення закордонних інноваційно та традиційно орієнтованих інвестиційних витрат вітчизняних контрагентів:

Виходячи з наведеної вище класифікації експорту та імпорту, чистий експорт може бути представлений сумою значень чисто­го експорту за окремими групами відповідних витрат:

де- чистий експорт відповідно традиційних та іннова­

ційних товарів і послуг;

- чистий експорт відповідно традиційно та іннова­ційно орієнтованих інвестицій.

Причому:

Визначальне значення для дослідження рівня інноваційності еко­номічної системи в контексті експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання має не стільки визначення безпосередньо чистого експорту, скільки співвідношення абсолютних значень його базових складових (експорту та імпорту) за визначеними типами. Зроблені вище висновки стосовно пріоритетів інноваційної складової в структурі ім­порту та експорту ні в якому разі не свідчать про необхідність відмови від традиційних експортно-імпортних операцій.

6.2.