Дискреційна і недискреційна фіскальна політика

Дискреційна фіскальна політика - це цілеспрямована зміна величин державних витрат, податків і сальдо державного бюд­жету в результаті спеціальних рішень уряду, спрямованих на зміну рівня зайнятості, обсягу виробництва, темпів інфляції і стану платіжного балансу.

Недискреційна фіскальна політика - автоматична зміна дер­жавних витрат та податків у результаті циклічних коливань сукупного доходу. Така політика передбачає автоматичне збільшення (зменшення) чистих податкових надходжень у дер­жбюджет у періоди зростання (зменшення) ВВП, що справляє стабілізуючий вплив на економіку.

Чисті податкові надходження являють собою різницю між величиною загальних податкових надходжень у бюджет і сумою виплачених урядом трансфертів.

При дискреційний фіскальній політиці з метою стимулю­вання сукупного попиту в період спаду цілеспрямовано утво­рюється дефіцит держбюджету внаслідок збільшення видатків чи зниження податків. У період підйому цілеспрямовано ство­рюється бюджетний надлишок.

Дискреційна політика уряду пов'язана зі значними внутрі­шніми часовими лагами, тому що зміна структури державних витрат чи ставок оподатковування припускає тривале обгово­рення цих заходів у парламенті. Розрізняють внутрішні і зовнішні лаги фіскальної політики.

Внутрішній лаг - це проміжок часу між моментом економі­чного спаду чи шоку і моментом вживання відповідних заходів економічної політики.

Зовнішній лаг - проміжок часу між прийняттям відповідно­го заходу економічної політики і моментом появи результатів від цієї міри.

У середньому лаги складають 1-2 роки. Якщо заходи еконо­мічної політики були вжиті до початку циклічного спаду чи під час спаду, то пік впливу може проявитися в протилежній фазі циклу (тобто в підйомі), що підсилить циклічні коливання. При недискреційній фіскальній політиці бюджетний дефіцит і над­лишок виникають автоматично, у результаті дії вбудованих ста­білізаторів економіки.

«Вбудований” (автоматний) стабілізатор - економічний механізм, що дозволяє знизити амплітуду циклічних коливань рівнів зайнятості і випуску, не вдаючись до частих змін еконо­мічної політики уряду. Такий механізм поєднує в собі дві скла­дові: з одного боку, це прогресивна система оподаткування доходів, з іншого - це система державних трансфертів.

Ступінь вбудованої стабільності економіки залежить від величин циклічних бюджетних дефіцитів і надлишків, що ви­конують функції автоматичних “амортизаторів” коливань су­купного попиту.

Циклічний дефіцит - дефіцит державного бюджету, виклика­ний автоматичним скороченням податкових надходжень і збільшенням державних трансфертів в умовах спаду економіки.

Циклічний надлишок - надлишок державного бюджету, викли­каний автоматичним збільшенням податкових надходжень і ско­роченням державних трансфертів в умовах підйому економіки.

У фазі циклічного підйому податкові відрахування автоматич­но зростають, а трансфертні платежі автоматично знижуються. У результаті зростає бюджетний надлишок і стримується інфляція.

У фазі циклічного спаду податкові надходження автоматич­но скорочуються, а трансферти зростають. У підсумку збільшується бюджетний дефіцит в умовах відносного росту сукупного попиту й обсягу виробництва, що обмежує спад.

6.3.