Мультиплікатори державних витрат і податків

Вплив мультиплікатора державних витрат починається, коли вони зростають на ΔG і збільшують дохід на цю саму ве­личину, що викликає приріст споживання на величину b ? ΔG.

Сукупний ефект дорівнює-

Мультиплікатор державних витрат чи простий мульти­плікатор Кейнса дозволяє вимірювати ефект мультиплікації:

Мультиплікатор показує, наскільки зростає рівноважний рівень доходу в закритій економіці в результаті росту витрат на одиницю. Основним фактором, що визначає величину мульти­плікатора, є гранична схильність до споживання b (МРС).

З урахуванням оподатковування доходу (У) модель муль­типлікатора змінюється має вигляд:

де: t - гранична податкова ставка.

Гранична податкова ставка - співвідношення між прирос­том суми внесеного податку і приростом доходу:

де:id="Picutre 62" class="lazyload" data-src="/files/uch_group83/uch_pgroup318/uch_uch6863/image/image062.jpg">- приріст суми внесеного податку;

- приріст доходу.

У відкритій економіці ефект мультиплікатора державних витрат відносно нижчий, ніж у закритій, тому що на нього впли­вають ще й експортно-імпортні операції:

- мультиплікатор державних витрат у відкритій економіці, де m¹ - гранична схильність до імпортування.

Зниження податків (Т) також здійснює мультиплікативний вплив на рівноважний рівень доходу. Якщо податкові відраху­вання знижуються на ΔT, то дохід у розпорядженні і зростає на величину ΔT. Ефект мультиплікації відбиває муль­типлікатор податків:

Механізм податкової мультиплікації пов’язаний з бага­торазовою реакцією споживання на одноразове зменшення податку.

Якщо податки знижуються на ΔT, то дохід у розпорядженні збільшується на ΔT, споживання зростає на b ? ΔT, сукупні витрати збільшуються на b ? ΔT, а сукупний дохід збільшуєть­ся на b ? ΔT. Зазначені зміни призводять до того, що спожи­вання збільшується на b (b ? ΔT), сукупні витрати збільшують­ся на b² ? ΔT, сукупний дохід зростає на b² ? ΔT, споживання збільшується на b ? (b² ? ΔT) і т.ін.

Якщо передбачається, що всі податкові відрахування в дер­жавний бюджет залежать від динаміки поточного доходу У, то податкова функція має вигляд:

T = t * У, де t - гранична податкова ставка.

У цьому випадку модель податкового мультиплікатора має вигляд:

де m_t - податковий мультиплікатор у закритій економіці.

Мультиплікатор податків у відкритій економіці:

Повна податкова функція має вигляд:

Т = Та +t ? У,

де: Та - автономні податки, що не залежать від величини по­точного доходу У ( податки на нерухомість, спадщину і т.і.);

t - гранична податкова ставка.

Сукупний ефект від збільшення податків дорівнює добутку мультиплікатора податків на величину зміни податків:

Мультиплікативний ефект від зниження податків слабкі­ший, ніж від збільшення державних витрат, що виражається в перевищенні мультиплікативних витрат над податковим муль­типлікатором. Це є наслідком більш сильного впливу держав­них витрат на величини доходу і споживання в порівнянні зі зміною податків.

Це розходження є визначальним при виборі інструментів фіскальної політики. Якщо вона спрямована на розширення державного сектора економіки, то для подолання циклічно­го спаду збільшуються державні видатки (що дає сильний стимулюючий ефект), а для стримування інфляційного підйо­му збільшуються податки ( що є відносно м'якою обмежу­вальною мірою).

Якщо фіскальна політика націлена на обмеження державно­го сектора, то у фазі циклічного спаду знижуються податки (що дає невеликий стимулюючий ефект), а у фазі циклічного підйо­му знижуються витрати держави, що дозволяє відносно швид­ко знизити рівень інфляції.

6.2.