Запитання

Модальна логіка

1. Як можна визначити модальну логіку?

2. Які види модальних логік Ви знаєте?

3. Що таке модальність?

4. Чим відрізняються модальності дійсності і мовлення?

5.

6. Чим відрізняються модальні висловлювання від описових?

7. Які модальності входять до складу алетичних, темпоральних, епі- стемічних та деонтичних висловлювань?

8. Чим визначається інтенціональний характер модальної логіки?

9. Чи є модальні оператори фунціями?

10. Що таке можливий світ?

11. Як співвідносяться «можливі світи» із «дійсним світом»?

12. Чим відрізняється теорія можливих світів Ляйбніца від сучасної теорії можливих світів, яка покладена в основу семантики для модальної логіки?

13. Як тлумачиться поняття «можливий світ» у сучасній логіці?

14. Як можна визначити поняття «опис стану», «логічна альтерна­тива», «можлива ситуація»?

15. Що таке відношення досяжності між світами?

16. Яке методологічне значення відношення досяжності у семантиці можливих світів?

17. Чи можна визначити логічне значення модального вислов­лювання як логічне значення описового висловлювання?

18. Як можна визначити логічне значення модальних висловлювань, базуючись на теорії можливих світів?

19. Як можна визначити реляційну семантику?

20. Як можна визначити навхресну семантику?

Алстична пропозиційна логіка

1. Як можна визначити алетичну логіку?

2. Що таке алетичне висловлювання?

3. Яким чином можна охарактеризувати головні алетичні мо­дальності?

4. Чому оператор дійсності є зайвим в алетичній логіці?

5. Як можна задати мову алетичної пропозиційної логіки?

6. Які види необхідності можна виокремити?

7. Що таке логічна необхідність?

8. Що таке фізична (онтологічна) необхідність?

9. Які види можливості можна виокремити?

10. Що таке логічна можливість?

11.

12. Які види випадковості можна виокремити?

13. Що таке логічна випадковість?

14. Що таке фізична випадковість?

15. Які взаємовизначення алетичних модальностей Ви знаєте?

16. Які характерні риси алетичних можливих світів?

17. Як тлумачиться відношення між можливими світами в алетичній логіці? Які властивості воно може мати?

18. Як можна охрактеризувати метод аналітичних таблиць для але- тичної пропозиційної логіки?

19. Які формулювання аналітичних правил для головних алетичних модальностей?

Темпоральна пропозиційна логіка

1. Як можна визначити темпоральну логіку?

2. Що таке темпоральне висловлювання?

3. Яким чином можна охрактеризувати головні темпоральні мо­дальності?

4. Як можна задати мову темпоральної пропозиційної логіки?

5. Чим відрізняються темпоральні можливі світи від алетичних мож­ливих світів?

6. Який смисл вкладається у поняття «потік часу» в темпоральній логіці?

7. Що таке часовий потік? Як співвідносяться поняття «часовий потік» і «можливий світ»?

8. Які відношення можуть існувати між різними часовими по­токами?

9. Як можна уточнити поняття «майбутній час» і «минулий час», використовуючи відношення між потоками?

10. Що таке фізичний, соціальний, психічний, біологічний час? Яким чином можна їх представити як часові потоки?

11. Як тлумачиться відношення досяжності між можливими світами у темпоральній логіці? Які властивості воно може мати? Чим може це відношення бути рефлексивним?

12. Яким чином можна охарактеризувати метод аналітичних таб­лиць для темпоральної логіки?

13. Які формулювання аналітичних правил для головних темпо- ральних модальностей?

14. Що таке часова координація подій? Чи є такі події, які не можуть координуватися?

15. Чи можна визначити одні темпоральні модальності через інші?

16. Чи можна алетичні модальності визначити через темпоральні?

Епістемічна пропозиційна логіка

1. Як можна визначити епістсмічну логіку?

2.

3. Чи є концепція знання як обгрунтованого вірування єдино- прийнятною для побудови епістемічної логіки?

4. Що таке епістемічне висловлювання?

5. Яким чином можна охарактеризувати головні епістемічні мо­дальності?

6. Чим відрізняються семантичні визначення операторів «вірить, що» та «сумнівається, що»?

7. Які особливості логічного аналізу пропозиційних настановлень?

8. Чим відрізняються інтенційні стани від когнітивних подій?

9. Які особливості когнітивної інтерпретації незнання та сумніву?

10. Чи є епістемічно можливий світ завжди логічним?

11. Чим відрізняються епістемічні можливі світи від алетичних можливих світів?

12. Як тлумачиться відношення досяжності між можливими світами в епістемічній логіці? Які властивості воно може мати? Чи може це відношення бути рефлексивним?

13. Яким чином можна охарактеризувати метод аналітичних таб­лиць для епістемічної пропозиційної логіки?

14. Які визначення модальності «знання» Ви можете навести?

15. Що таке «консенсус»? Як можна уточнити це поняття за допомогою засобів епістемічної логіки?

Деонтична пропозиційна логіка

1. Як можна визначити деонтичну логіку? Чи означають терміни «деонтична логіка» і «логіка норм» те саме?

2. Що було причиною сумніву відносно принципової можливості побудови логіки норм?

3. Що таке деонтичне висловлювання? Чим деонтичні висловлю­вання відрізняються від описових?

4. Що може бути підоператорним виразом у деонтичній логіці?

5. Як можна оцінити деонтичні висловлювання? Які логічні зна­чення їм можна приписати?

6. Яке формулювання принципу Юма? Чи погоджуєтеся Ви з ним?

7. Як співвідносяться поняття «норма» і «опис норми»?

8. Що аналізується в деонтичній логіці: норми чи їхні описи?

9. Яким чином можна охарактеризувати головні деонтичні модаль­ності?

10. Як можна задати мову деонтичної пропозиційної логіки?

11. Чим відрізняються деонтичні можливі світи від інших типів можливих світів? У чому полягає відмінність між «реальним» та «деон- тичними» світами?

12.

13. Як тлумачиться відношення досяжності між можливими світами у деонтичній логіці? Які властивості воно може мати? Чи може воно бути рефлексивним?

14. Яким чином можна охарактеризувати метод аналітичних таб­лиць для деонтичної пропозиційної логіки?

15. Як можна сформулювати аналітичні правила для головних деон- тичних модальностей?

16. Як можна визначити деонтичні модальності одна через одну?

17. Чиє парадоксами «парадокси деонтичної логіки»?

18. Який зміст дилеми Йоргенсона? Чи була вона вирішена?

Логіка науки

1. Що таке логіка науки? Які проблеми вона вирішує?

2. Що називається поясненням? Яка його структура? Які пояснення поширені у природничиих науках? Які пояснення використовуються у гуманітарних науках? Яких правил необхідно дотримуватись при поясненні?

3. Що таке припущення? На якій підставі роблять припущення про існування тих чи інших об'єктів? Яким чином можна з’ясувати істин­ними чи ні є припущення? Якщо в результаті перевірки припущення виявилось хибним, чи означає це, що неправильним був метод форму­вання припущення? Чи може бути припущення результатом дедук­тивних міркувань?

4. Чи є тотожними поняття «припущення» та «гіпотеза»? Що таке гіпотеза? Які етапи виокремлюють під час побудови та перевірки гіпотези? Які існують види гіпотез? Яку роль виконують гіпотези у науковому пізнанні? В якому зв’язку перебуває гіпотеза з іншими формами мислення? Чи можна вважати гіпотезу різновидом гіпотетико- дедуктивного методу? Чи можна використовувати гіпотези для доведення? Які специфічні ознаки версії? Яка процедура перевірки версії?

5. Що таке абдукція? Чому абдукцію називають методом пошуку пояснювальних гіпотез? З чого починається абдукція на відміну від індукції^-? Який характер має зв’язок між фактами та абдуктивними міркуваннями? Які переваги має абдукція у порівнянні з гіпотетико- дедуктивним методом? Чи є щось спільне між розв’язанням проблеми абдукції та відновленням ентимем до повних силогізмів? Чи можна ототожнювати обидві процедури? Якщо ні, то чому? Де знаходять найбільше застосування абдуктивні міркування?

6.

7. Що таке факт? Чим факт відрізняється від події? Як можна визначити факт у філософії та науковий факт? Що таке аномальний факт?

8. У яких значеннях може застосовуватися термін «теорія»? Яку структуру мають наукові теорії? Чим дедуктивні теорії відрізняються від індуктивних? Якими є відношення між науковою теорією і досвідом?

9. Що характерне для проблеми як форми розвитку знання? Чи кож­не запитання є проблемою? Чим проблема відрізняється від проблемної ситуації?

10. Що таке концепція як форма розвитку знання? Як вона спів­відноситься із теорією? У яких галузях наукового знання вона засто­совується?

Логіка тексту

1. Як можна визначити логіку тексту? Яким чином вона пов’язана з логікою науки?

2. Що такс текст? Які функції тексту? Яка логічна структура тексту?

3. Що таке текстовий суб’єкт і текстовий предикат?

4. Як можна визначити зв’язаність та цілісність тексту?

5. Які характерні риси тексту-констатації? Чим текст-розповідь від­різняється від тексту-опису?

6. Які специфічні риси тексту-аргументації?

7. Чому текст вважається смисловою системою?

8. Що таке засвоєення і розуміння тексту? Які існують рівні розу­міння тексту?

9. Як можна визначити стратегії розуміння тексту?

10. Що таке ієрархія, мережа, матриця і блок-схема?

11. На підставі яких термінів побудована логічна модель інтер­претації тексту?

12. Яке визначення композиції наукового тексту?

13. Чим реферат відрізняється від автореферату?

14. Як можна охарактеризувати доповідь і статтю?

15. Які особливості дедуктивного способу викладу матеріалу?

16. За яких обставин ефективний індуктивний спосіб викладу матеріалу?

17.

Логіка дискурсу

1. Як можна визначити логіку дискурсу?

2. Що таке дискурс? Чим логіко-філософський підхід до розуміння дискурсу відрізняється від логіко-лінгвістичного?

3. Як можна визначити наратив? Чим наратив відрізняється від наради?

4. Яка відмінність між дискурсом і наративом?

5. Що таке раціональність? Які основні схеми раціональності існують?

6. Як можна охарактеризувати лінійну схему раціональності?

7. Яка специфіка мережевої схеми раціональності?

8. Які специфічні риси ігрової схеми раціональності?

9. Що таке дискурс-аналіз? Як визначається дискурс у дискурс- аналізі? Як можна визначити лад дискурсу?

10. Які існують дискурс-аналітичні інструменти?

11. Яким чином можна охарактеризувати стратегію порівняння?

12. У чому суть стратегії заміщення?

13. Яка особливість стратегії перебільшення?

14. У чому полягає стратегія поліфонічності?

15. Як можна визначити логіку історичної нарації?

16. Що таке історична нарація? Яким чином вона оцінюється?

17. Які принципові положення вважаються в логіці історичної нарації теоремами?

18. Що таке наративна субстанція? Як з нею пов’язане наративне твердження?

19. Як можна визначити наративний універсум?

20. Які типи наративних субстанцій існують?

Логіка дії

1. Як можна визначити логіку дії? Які існують види логіки дії? Які застосування знайшла логіка дії?

2. Що таке практичне міркування? Яка структура практичного силогізму? Як можна записати загальну схему практичного силогізму, що описує індивідуальну дію людини? Що таке теоретичне мір­кування?

3. Які інтенційні стани насамперед необхідно враховувати при аналізі теоретичних міркувань?

4. Як можна визначити дію? Чим дія відрізняється від фізичної події? В якому сенсі розуміється дія в логіці? Чи є різниця між інди­відуальною та соціальною дією?

5. На якому методологічному принципі базується логічний аналіз дії? Які головні аспекти аналізу дії? Що таке зовнішній аспект дії? Що таке внутрішній аспект дії? У чому полягає проблема тотожності дії?

6. Хто (що) може виступати суб’єктом дії? Як це можливо? Які умо­ви приписування дії суб’єкту? Що таке агент дії?

7. Що таке результат дії? Чи можна його тлумачити як деяку подію? Що може приписуватися певному суб’єкту як результат його власної дії? Які умови приписування певної зміни як результату дії?

8. Що таке контекст дії? Чи включає він тільки зовнішні фактори? Як можна визначити поняття «інтенціональний стан»? Які основні для характеристики дії людини інтенціональні стани можуть бути їй приписані? Як можна експлікувати засобами логіки модуси «хочу» й «можу»?

9. Як співвідноситься поняття «діяльність», «дія», «схема дії»?

10. Як можливо аналізувати людську діяльність?

11. Чи можна дію оцінити як істинну або хибну?

12. Чи можна схему дії оцінити як істинну або хибну?

13. Що є предметом вивчення в логіці дії - дія чи схема дії?

14. Що таке логіка зміни? Як вона пов’язана з логікою дії? На яких ідеях базується логіка спрямованості? Які закони логіки спрямованості?

15. Логіка дії може будуватися тільки як числення імен дій чи тільки як опис схем дій?

16. Як можна визначити родову дію? Що таке індивідуальна дія? Яким чином формалізуються дії? Яка специфіка формалізації дій з урахуванням фактору часу?

Логіка продуктивної дії

1. Як можна визначити логіку продуктивної дії? Як співвідносяться продуктивна дія, індивідуальна дія, соціальна дія, фізична та інтелектуальна дія?

2. Чим відрізняється формальна поведінка від антиформальної та неформальної поведінки? Який зв’язок існує між формальною поведінкою і формальним мисленням? Як оцінюється формальне мислення? Яка філософська дисципліна вивчає формальне мислення?

3. Які елементи включає в себе структурна схема продуктивної діяльності? Що таке проблемна ситуація? Чим внутрішня проблемна ситуація відрізняється від зовнішньої? Як можна визначити продуктивну діяльність та які її специфічні риси?

4. Що таке проблемний план продуктивної діяльності? Які існують способи формулювання проміжних проблем? Як можна визначити продуктивне мислення? Якими пошуковими стратегіями воно по­слуговується?

5. Що таке групові та індивідуальні методи творчого пошуку? Як можна охарактеризувати раціональні процедури та психологічні методики активізації продуктивного мислення? Які характерні риси методу спроб та помилок?

6. Як можна визначити контрольний список? Охарактеризуйте найвідоміший контрольний список. Що таке морфологічний аналіз? Які операції він в себе включає? Яка послідовність операцій в матриці взаємодій?

7. Що таке мозковий штурм? Який план дій при проведенні мозкового шутрму? Які існують варіанти мозкового штурму?

8. Як можна визначити синектику? Яка її програма пошуку? Які типи аналогій застосовуються в синектиці? Як можна охарактеризувати методи колективного блокнота, каталогу та музейного експерименту?

9. Що таке моделювання ставлення до проблемної ситуації? Які існують моделі стану суб’єкта творчості?

10. Які прийоми використовуються при організації продуктивного мислення? Що таке організація робочого часу? В чому полягає мобілізація сил творчої особистості?

Логіка соціальної дії

1. Як можна визначити логіку соціальної дії?

2. Яким чином логіка соціальної дії пов’язана із психологією, соціологією, конфліктологією, теорією комунікації та теорією ігор?

3. Що такс соціальна дія? Чим вона відрізняється від індивідуальної дії та соціальної взаємодії? Як вона співвідноситься із колективною дією?

4. Як можна визначити соціальні норми? Що таке соціальні санкції? Яким чином соціальні норми пов’язані з соціальними санкціями?

5. Яку роль відіграє санкція у соціальній дії?

6. Чи можна санкцію тлумачити як норму?

7. Чому мовну комунікацію можна розглядати як різновид соціальної дії?

8. Що такс соціальна комунікація? Яка її структура і мета?

9. Що таке імператив? Чим імператив відрізняється від твердження? Як оцінюються імперативи?

10. Чим пов’язані між собою імперативи, норми і санкції?

11. Що таке модус імператива?

12. Чи можна запитання розглядати як імператив?

13. Як можна визначити запитання?

14. Яка структура запитання? Що таке передумова (пресупозиція) запитання?

15. Яким чином пресупозиція і контекст промовляння запитання пов’язані між собою?

16. Які види запитань Ви знаєте?

17. Які запитання вважають логічно коректними? Як визначають логічно некоректні запитання?

18. Чи може запитання бути логічно коректним за умови, шо його пресупозицією є хибне висловлювання?

19. Що такс відповідь? Які види відповідей Ви знаєте?

20. Чи є тотожними поняттями «неправильна відповідь» і «хибна відповідь»?

21. Чи може неправильна відповідь бути істинною?

22. Як можна визначити гру? Як вона визначається в математиці, соціології, конфліктології і логіці? Яка її структура?

23. Хто такі гравці та спостерігачі ігор?

24. Що таке стратегія гри? Які основні стратегії гри в логіці соціальної дії? Що таке тактика гри?

25. Як можна визначити розмір платежу? Яким чином він пов’я­заний із раціональністю?

26. Що таке фінальні стани гри? Як можна визначити виграшний, квазівиграшний і програшний стан?

Логіка соціальної взаємодії

1. Як можна визначити логіку соціальної взаємодії?

2. Що таке соціальна взаємодія? Як вона визначається в соціології та логіці?

3. Які типи соціальної взаємодії існують? Як визначається вимога, надавання, заподіяння та прийняття?

4. Чи можна соціальну взаємодію звести до колективних дій суб’єктів, що взаємодіють?

5. Що таке когнітивнй вплив одного суб’єкта на іншого?

6. Які джерела сучасних уявлень про соціальну взаємодію?

7. Як некласична раціональність співвідноситься із раціональним поясненням соціальної взаємодії? На яких принципах воно базується?

8. Як здійснюється формальна репрезентація зміни вір та знань індивідів? Як практичне міркування репрезентує зміну уявлень індивідів про умови соціальної взаємодії?

9. Які характерні риси міркування за замовчуванням? Як воно співвідноситься з міркуванням, що модифікується?

10. Як можна задати логіку норм, засновану на теорії соціальної взаємодії?

11. Як можна провести класифікацію норм, застосовуючи логічні засоби?

12. Як можна вирішити проблему кореляції прав та обов’язків, застосовуючи теорію соціальної взаємодії?

Логіка конфлікту

1. Як можна визначити логіку конфлікту? Який науковий статус логіки конфлікту? Чи можливо побудувати логіку конфлікту?

2. Що таке конфлікт? Чим конфлікт відрізняється від метакон- флікту?

3. Які структурні елементи конфлікту?

4. Що таке інцидент? Як можна визначити ескалацію конфлікту?

5. Які характерні риси агресивно-оборонної моделі ескалації кон­флікту?

6. Яка специфіка спіральної моделі ескалації конфлікту?

7. Які специфічні риси моделі структурних змін при поясненні ескалації конфлікту?

8. Що таке реверсія конфлікту?

9. Як можна охарактеризувати структурну модель конфлікту?

10. Чим ймовірнісна модель конфлікту відрізняється від структурної моделі?

11. Як співвідносяться теоретико-ігрова та теоретико-драматична моделі конфлікту?

12. Яка специфіка структурно-ігрової моделі конфлікту?

13. Що таке прийняття рішення? Як воно визначається у психології прийняття рішень і логіці вибору та прийняття рішень?

14. Що таке висловлювання про перевагу? Яка його структура?

15. Як можна визначити надійні, безпідставні й ризиковані рішення?

16. Що таке інтегративний потенціал конфлікту? Які характерні риси інтегративного вирішення конфлікту?