§ 1. Загальна характеристика знаку. Види знаків

Характеристика формалізованих мов як специфічних знакових систем вимагає докладнішої характеристики знаків.

Знак — це певний матеріальний об’єкт, шо слугує представником якогось іншого об’єкту і використовується для зберігання і передачі знань.

Знаки класифікують на підставі різних ознак. Вперше наукову класифікацію знаків здійснив американський філософ Чарлз Сандерс Пірс (1839 — 1914 pp.). Він вирізняв три види знаків (в залежності від характеру їх значень): іконічні знаки (знаки-когпї), знаки-символи і знаки-індекси. f

Іконічні знаки — це знаки, значення яких повністю визначається тими предметами, представниками яких во­ни (ці знаки) є. Прикладами іконічних знаків слугують фотографії’, картини, відбитки пальців і т ін.

Знаки-символи — це знаки, значення яких встанов­люють конвенціонально, тобто за домовленістю. Такі знаки набувають статусу умовного позначення і загаль­ного правила. Прикладом знаків-символів можуть бути дорожні знаки, більшість слів природної мови, знакові засоби формалізованих мов.

Знаки-індекси — це знаки, значення яких повністю визначається ситуацією їх використання. Прикладом знаків-індексів можуть бути займенники, деякі прислів­ники (“зараз”, “тут” та ін.), а також положення флюгеру, стрілки компасу та іїі.

Згодом ця класифікація знаків була дешо модифіко­вана. На сьогодні всі знаки прийнято поділяти насампе­ред на мовні і немовні, а вже потім класифікувати кожен вид окремо.

Логіка як наука не займається визначенням немовних знаків, бо вони не можуть входити до складу міркувань. Предметом її дослідження є лише мовні знаки.

Мовні знаки використовуються людиною перш за все з комунікативною метою. Одна з найважливіших функцій таких знаків полягає у позначенні предметів, їх властиво­стей, відношень і т. ін.

Мовні знаки можуть бути як знаками-символами, так і знаками-індексами. Говорити про іконічні знаки як про мовні знаки є справою вельми проблематичною.