Загальна характеристика умовиводу

Серед мисленнєвих операцій важливе місце займає умо­вивід. На відміну від поняття та судження умовивід є ло­гічною операцією, завдяки якій із однієї або декількох ду­мок виводять нову думку.

У м о в и в о д о м називається така форма мислен­ня або логічна операція, за допомогою якої із одного або декількох відомих суджень виводиться нове судження.

Умовивід складається із:

— засновків та

— висновку.

З а с н о в к а м и називаються раніше відомі су­дження, на підставі яких робиться висновок.

В и с н о в к о м називається нове судження, отри­мане в результаті співставлення засновків.

Наприклад:

1 і 2 судження будуть засновками, а 3 судження — ви­сновком.

Процес отримання нової думки (надалі — виведення), базується на певних правилах та законах логіки. Тому ви­ведення в умовиводі носить закономірний характер. Це зумовлює таку особливість умовиводу, на відміну від по­няття і судження, що він характеризується не адекватніс­тю, істинністю або хибністю, а правильністю чи неправи­льністю.

Всю множину умовиводів за характером зв’язку між засновками та висновком поділяють на:

— дедуктивні та

— індуктивні.

Назва «дедуктивний умовивід» походить від латинсь­кого слова deductio (виведення).

У дедуктивних умовиводах між засновками та ви­сновком існує відношення логічного слідування.

А назва «індуктивні умовиводи» походить від латинсь­кого слова inductio (наведення).

В індуктивних умовиводах між засновками та висно­вком існує відношення наведення.

У традиційній логіці умовиводи за напрямком виведен­ня наслідку поділяються на дедуктивні, індуктивні.

У дедуктивному умовиводі ми переходимо від загаль­ного до часткового, або одиничного; в індуктивному — від одиничного до загального.

За ступенем обгрунтованості висновку умовиводи поділяють на:

— демонстративні та

— правдоподібні (імовірні).

У демонстративних умовиводах висновок необхідно істинний, а в правдоподібних — імовірно істинний.

За кількістю засновків умовиводи поділяються на:

— безпосередні та

— опосередковані.

Б е з п о с е р е д н і м умовиводом називається та­кий умовивід, в якому висновок отримують із одного засновку.

О п о с е р е д к о в а н и м умовиводом називається такий умовивід, в якому висновок отримують із двох і більше засновків.

В залежності від того, чи випливає висновок із заснов­ків з урахуванням логічної структури засновків, чи ні, умовиводи поділяються на силогізми та умовиводи логі­ки суджень або висновки логіки висловлювань.

2.