§ 1. Загальна характеристика імені

Ім’я — це мовний знак, що позначає якийсь пред­мет. Слово “предмет” в даному випадку тлумачать дуже "широко: це все те, про що можна мислити, міркувати, все те, що можна назвати (речі, явища, процеси, власти­вості, відношення і т.

Предметним значенням (денотатом) деякого Імені є предмет, який позначається даним іменем. Наприклад, ім’я “Дніпро” позначає річку Дніпро. Тому річка Дніпро є денотатом імені “Дніпро”. Ім’я “студент” позначає всіх людей, що навчаються у вищих навчальних закладах. Клас (або множина) таких людей буде денотатом імені “студент”.

Смисловим- значенням деякого імені є сукупність певних ознак, що характеризують предмет, який позна­чається даним іменем. Смисл — це спосіб представлення денотату (спосіб, за Допомогою якого ім’я вказує на пев­ний предмет): саме завдяки смислу дізнаємось, які пред­мети позначаються даним іменем. Наприклад, смислом імені “Київ” буде будь-яка сукупність різних характери­стик, яка притаманна саме цьому місту і яка однозначно вирізняє місто Київ серед множин інших міст: “найбіль­ше місто України”, “столиця України”, “найбільше місто, що розташоване на Дніпрі” і т. ін.

Розуміння імені передбачає знання його предметного та смислового, значення (денотату та смислу). Від цього залежать його точність та ясність.

Якщо денотат імені можливо чітко встановити, то го­ворять, про точне ім’я. Якщо ж ім’я відсилає нас до нечітко визйаченого, розпливчастого класу (множини) предметів або до класу, границі якого неможливо встано­вити, то таке Ім'я є неточним.

Прикладами неточних імен можуть бути імена: “мо­лода людина”, “високий”, “низький” і т. ін. Ше за часів Стародавньої Греції відомі парадокси, які грунтувались на використанні в міркуваннях неточних імен. Розгляне­мо два таких парадокси.

Парадокс “Лисий”: якщо з голови, шо густо вкрита волоссям, виривати по одній волосині, то врешті решт волосся залишиться так мало, що людину можна буде на­звати лисою. Але яка саме волосина була “вирішальною” у цьому відношенні? Як і коли можливо встановити ту межу (ту конкретну волосину), коли людина ще не була лисою і коли (після її видалення) з'являється лисина (людину вважають лисою)?

Іншим різновидом парадоксу “Лисий” є парадокс “Купа”: одне зерно — це не купа зерна.

Ясним, іменем вважають ім’я із чітко визначеним смислом. Якщо ім’я має недостатньо чіткий, розпливча­стий смисл, то його характеризують як неясне. Ім’я “жива істота” є точним, бо будь-хто може без особливих затруднень встановити його денотат, а саме — чітко вста­новити, чи є деякий об’єкт живим чи ні. Однак, смисл цього імені не є цілком певним, ясним. Тому зовсім не- випадковим є існування цілої низки визначень життя, жодне з яких не вважається бездоганним.

Велика кількість імен природної мови є одночасно і неточними і неясними. З одного боку, неможливо чітко встановити клас об’єктів, які позначають ці імена, а з іншого — смислу таких імен бракує визначеності. При­кладом неточного і неясного імені є, наприклад, ім’я “гра”. Його смисл позбавлений визначеності, оскільки важко сказати, чи кожна гра має правила, чи в кожній грі є переможці і переможені і т. а. Водночас важко встано­вити і денотат цього імені. Якщо брати до уваги лише діяльність людини, то тоді грою вважають спортивні ігри, дитячі ігри, працю акторів, рольові ігри (виконання однією людиною ролі батька, сина, вчителя, студента і т. ін.).

Якщо в природній мові ситуація наявності неточних і неясних імен є цілком припустимою, то в' спеціалізованих мовах наук намагаються запобігти їх виникненню та існуванню. Ясність і точність — це дві основні вимоги, що висувають до мови будь-якої науки.