Загальна характеристика імені

Досліджуючи складні описові висловлювання засобами пропозиційної логіки, не потрібно з’ясовувати внутрішню структуру простих описових висловлювань, з яких вони складаються. Це пов’язано з тим, що у пропозиційній логіці прості описові висловлювання використовують як цілі, неподільні, їх не розкладають на складові частини чи структурні елементи.

У логіці предикатів будь-яке ім’я можна подати як знак.

Знак - це матеріальний об’єкт, який у процесі мислення та спілкування людей представляє якийсь інший об’єкт.

Кожний знак має значення, оскільки щось позначає. Розрізняють два основних типи значення знака: предметне і смислове.

Предметне значення знака, або денотат (від лат. denotatio - позначення), - це предмет, що позначається цим знаком.

Смислове значення знака, або смисл, - це зміст знака, який засвоюється у процесі його розуміння. Іншими словами, смисл знака - це сукупність суттєвих рис, властивостей, характеристик предмета, який позначається цим знаком.

Смислове значення є у кожного знака, предметне - лише у тих знаків, які позначають реально існуючі предмети.

Так, для імені «Аристотель» предметним значенням буде ви­ступати сама людина, яку звали «Аристотель», а смисловим значен­ням у різних знакових ситуаціях можуть виступати ті чи інші влас­тивості цієї людини: «давньогрецький філософ», «засновник логіки», «учень Платона», «вчитель Олександра Македонського».

Виокремлюють мовні та позамовні знаки.

Мовний знак - це одиниця мови, зокрема, буква, слово, словосполучення, речення.

До мовних знаків зараховують знаки-символи та знаки-індекси.

Знаки-символи - це знаки, що фізично ніяк не пов’язані з об’єктами, які вони позначають. їхні значення встановлюють переважно за умовною згодою. У зв’язку з цим вони набувають статусу умовного позначення та всезагального правила. Більшість слів будь-якої етнічної чи національної мови є знаками-символами.

Знаки-індекси - це знаки, що не мають значної фізичної схожості зі своїми об’єктами. їхнє значення повністю визначене тим контекстом, в якому їх застосовують. Вони безпосередньо вказують на її означувані ними об’єкти, служать для того, щоб розпізнати ці об’єкти, переконатись в їх існуванні та наявносте Прикладом таких знаків є займенники, деякі прислівники (тут, зараз, завтра тощо).

Позамовний знак - це копія, креслення, карта, образ і тому подібне.

До позамовних знаків зараховують іконічн* знаки.

!конічні знаки - це знаки, що фізично дуже схожі на об’єкти, які вони позначають. їхнє значення повністю обумовлене тими об’єктами, яким вони відповідають. Прикладами іконічних знаків є фотографії, картини, відбитки пальців тощо.

Ім’я в логіці предикатів - це мовний знак, що позначає предмет. Предметом вважають усе те, про що можна щось ствер­джувати або заперечувати. Наприклад, речі, явища, процеси, влас­тивості, відношення, ознаки.

Предметним значенням імені, його денотатом, є предмет, який позначено цим іменем. Так, ім’я «Дністер» позначає ріку Дністер. Тому ця ріка є денотатом імені «Дністер». Один і той же денотат може мати різні імена. Наприклад, пари імен «Тарас Шев­ченко» і «автор поеми «Сон»», «Михайло Коцюбинський» і «автор повісті «Тіні забутих предків»» вказують на одну й ту саму особу.

Посередником між ім’ям та предметом, без якого неможливо ні користуватися іменами, ні знаходити й відрізняти одні предмети від усіх інших, виступає певне знання про позначуваний предмет, яке називається смисловим значенням або смислом імені.

Смислом імені є сукупність певних ознак, які характери­зують предмет, позначений цим іменем. Смисл - це спосіб подання денотата, спосіб, за допомогою якого ім’я вказує на предмет. Завдяки смислу дізнаються, які предмети позначено іменем.

Смисловим значенням імені (Львів» є сукупність ознак, прита­манна саме цьому місту, яка однозначно відрізняє місто Львів серед множини інших міст України: «найбільше місто Західної України», «місто, яке засновував король Данило Галицький» тощо.

Значення мають лише дійсні, реально існуючі, а не уявні імена. Так, імена «Венера», «Україна», «Париж», «автор роману «Війна і мир» мають значення, а імена «русалка», «кентавр», «пегас» - його не мають, оскільки позначуваних ними предметів в дійсності не існує. Смисл же мають усі імена.

Смисл імені, його концепт (від лат. conceptus - думка), складає зміст імені. Можна сказати, що зміст імені - це зафіксована ім’ям інформація, яка однозначно окреслює обсяг імені.

Обсягом імені називається множина чи клас індивідуальних предметів, які володіють ознаками, що утворюють зміст даного імені. Обсяг імені є його предмегним значенням.

Сукупність предметів (денотатів імені), які складають обсяг імені, називається класом. Як одномісні предикати, класи досліджуються в логіці класів.

Логіка класів - це логіка, яка досліджує операції над класами (множинами) та властивості цих операцій.