Вже зазначалось, що логіка вивчає абстрактне мислення людини.
Але важливо встановити, які саме сторони людського мислення вивчає наука логіка. Необхідно звернути увагу на ті сторони мислення, взаємозв’язок між якими й складає предмет логіки:
1.
Логіка не вивчає чуттєво-образного мислення, можливості якого обмежені, оскільки воно не в змозі відділити істотне від неістотного, а є лише підґрунтям пізнавального процесу. Логіка вивчає абстрактне мислення, котре пізнає глибину істотних відношень між об’єктами.2. Логіка вивчає ряд притаманних абстрактному мисленню операцій: порівняння, узагальнення, визначення, класифікацію й такі його специфічні форми, як поняття, судження, умовивід.
3. Логіка вивчає мислення як процес, підпорядкований певним законам.
4. Логіка вивчає структуру форм абстрактного мислення (понять, суджень, умовиводів, гіпотез та ін.), тобто визначає конкретні способи функціонування процесів мислення.
5. Предметом логіки також є дія основних законів мислення, тобто способів взаємозв’язку між окремими його елементами, що забезпечують правильність здійснення тих чи інших логічних операцій.
Відповідно до предмета вивчення виділяються чотири основних відносно самостійних галузі у сучасній логіці:
Формальна логіка - наука, що вивчає думки з боку їх структури, відволікаючись від їх зміни та розвитку; формальна логіка вивчає закони, яким підпорядковується думка в процесі одержання вивідного знання; формальна логіка виявляє операції, які застосовуються до різних форм мислення.
Класична, або математична логіка користується математичними методами й спеціальним апаратом символів. Вона вивчає мислення за допомогою формалізованих мов, розглядає форми кількісних характеристик предметів.
Діалектична логіка - це наука про форми та закони мислення, які складають відображення об’єктивного світу. Вона вивчає закономірності започаткування й розвитку нашої свідомості, фіксує відношення, переходи, суперечності, зв’язки, в яких відображаються предмети й явища навколишнього світу.
Діалектична логіка становить собою систему категорій, яка, відображаючи в загальних рисах закони розвитку об’єктивного світу, тим самим описує й рух людського пізнання до істини. Це застосування діалектичного методу до аналізу людського мислення й пізнання, конкретизація загальних його принципів в формах й законах мислення. Це наука про найбільш загальні закони виникнення та розвитку мислення як відображення діалектики об’єктивного світу у свідомості людини та її пізнанні.Деонтична логіка або логіка норм - розділ логіки, де досліджується структура та логічні зв’язки нормативних висловлень із значеннями «обов’язково», «дозволено», «заборонено», «байдуже». Ці значення є першим елементом логічної норми. Другий елемент деонтичної логіки зміст - дія, яка може, повинна чи не повинна бути виконаною; третій - умови застосування; четвертий - суб’єкт - особа чи група осіб, котрим адресована норма. Деонтична логіка має особливе значення для правознавчої практики (як правотворчої, так і правоохоронної).
2.1.