Відношення іменування. Принципи теорії іменування

Між іменем та його предметним значенням, або денотатом, існує відношення іменування, оскільки ім’я називає, найменовує свій денотат. Це відношення регулюється трьома принципами:

- принципом однозначності;

- принципом предметності;

- принципом взаємозамінюваності.

Принцип однозначності визначається так: ім’я має позначати лише один предмет або клас предметів.

Наприклад, у мові логіки предикатів індивідна константа має позначати лише один об’єкт. У природних мовах цей принцип часто порушується через багатозначність, невизначеність слів і виразів. Гак, в українській мові слово «новий» може означати «сучасний», або «наступний», або «невідомий» тощо.

Принцип предметності формулюється так: будь-яке складне ім’я виражає зв’язки між предметними значеннями простих імен.

Наприклад, у висловлюванні «Львів - місто» йдеться про Львів та про місто, а не про їхні імена. Проте існують порушення цього принципу. Вони пов’язані з автонімним вживанням імен у контексті. Це можливо у випадку, коли ім’я повідомляє щось про себе. Так, у реченні «Слово земля складається з п ’яти літер» слово «земля» є ім’ям самого цього слова

Принцип взаємозамінюваності визначається так: якщо два імені мають одне й те саме предметне значення, то перше з них можна замінити другим, і навпаки, причому значення істинності висловлювання не зміниться.

Наприклад, ім’я «Амазонка» та «найповноводніша у світі ріка» мають одне й те саме предметне значення. І якщо у висловлюванні «Амазонка протікає у південній Америці» замінити ім’я «Амазонка» на імя «найповноводніша у світі ріка», то нове висловлювання: «Найповноводніша у світі ріка протікає у Південній Америці» не змінить свого істиннісного значення.

Принцип взаємозамінюваності часто називають принципом екстенсійності (від лат. extensivus - той, що розширює), оскільки він є підставою для розрізнення двох видів контексту - екстенсійного та інтенсійного (від лат. intension - напруження, намір).

Екстенсійний контекст - це контекст, в якому принцип взаємозамінюваності зберігається. У цьому контексті важливі тільки денотати мовних виразів, котрі до нього входять. Тому заміна імен з однаковими денотатами не спричиняє зміни значення істинності висловлювання, в якому здійснено таку заміну імен.

Інтенсійний контекст - це контекст, в якому принцип взаємозамінюваності порушено. Для такого контексту важливим є не тільки денотати мовних виразів, що входять до нього, але й їхні смисли. Тому принцип взаємозамінюваності у таких контекстах порушується, оскільки заміна імен з однаковими денотатами призводить до зміни значення істинності висловлювання, в якому здійснено таку заміну імен.

Наприклад, з істинності висловлювання «Король Англії Георг IV поцікавився, чи справді Вальтер Скотт є автором «Веверлея»» на підставі істинної тотожності «Вальтер Скотт = автор «Веверлея»» отримаємо хибний вираз «Король Англії Георг IV поцікавився, чи є Вальтер Скотт Вальтером Скоттом».

3.1.4.