<<
>>

Судження з відношеннями

Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями пре­дикатом виступає така ознака, як «відношення».

Наприклад, «Арістотель — сучасник Платона». Із цього слідує, що в цих судженнях предикат може відноси­тися до пари, трійки, четвірки і т.д.

предметів.

Судження з відношеннями за якістю поділяються на:

— стверджувальні і

— заперечувальні.

С т в е р д ж у в а л ь н и м називається таке су­дження з відношеннями, в якому стверджується, що предмети знаходяться у певному відношенні.

Наприклад, «Деякі міста більші столичних міст».

З а п е р е ч у в а л ь н и м називається таке су­дження з відношеннями, в якому говориться про те, що предмети не знаходяться у певному відношенні.

Наприклад: «Лейбніц не є ровесником Гегеля».

За кількістю судження з відношеннями поділяються на:

— одинично-одиничні;

— одинично-загальні;

— одинично-часткові;

— загально-загальні;

— загально-одиничні;

— загально-часткові;

— частково-часткові;

— частково-загальні;

— частково-одиничні.

Як і атрибутивні судження, судження з відношеннями також можна перекласти мовою логіки предикатів.

Для того, щоб перекласти судження з відношен­нями на мову логіки предикатів, необхідно виконати такі дії:

1. Замінити одиничні імена предметними константами, а загальні — предикатними константами.

2. Замінити кванторні слова відповідними кванторами.

3. Виписати квантори згідно того порядку, як вони вхо­дять в дане судження.

4. Після послідовно виписаних кванторів записати пре­дикат у якому індивідна змінна зв’язується першим по по­рядку квантором.

Якщо це квантор загальності, то після даного пре­дикату ставиться знак імплікації (⊃), а якщо квантор існування, то — знак кон’юнкції (&); після знака імплі­кації чи кон’юнкції ставиться ліва дужка, після якої виписується предикат, у якому предметна змінна зв’язується другим по черзі квантором.

5.

Виписати формулу, що представляє останній пре­дикат.

6. Після формули, яка представляє останній предикат ставиться необхідна кількість правих дужок. Якщо су­дження заперечувальне, то перед останнім предикатом ста­виться заперечення.

Здійснимо переклад суджень з відношеннями мовою ло­гіки предикатів:

«одинично-одиничне»

«Київ більший за Одесу» —

«одинично-загальне»

«Мій брат знає всіх викладачів» —

«одинично-часткове»

«Моя сестра вивчає деякі іноземні мови» —

« загально-одиничне »

«Всі студенти філософського факультету вивчають логіку» —

«загально-загальне»

«Будь-який нормативний курс з філософських дисцип­лін більший будь-якого нормативного курсу з природничих дисциплін» —

« загально-часткове»

«Всі мої приятелі знають декого з моєї родини» —

«частково-одиничне»

«Деякі викладачі знають мого брата» —

«частково-часткове»

«Деякі мої приятелі вивчають деякі слов’янські мови» —

« частково-загальне»

«Деякі словники більші будь-якого підручника» —

Знаючи суть процедури перекладу суджень з відношен­нями на мову логіки предикатів можна здійснити цей пе­реклад для будь-якого судження.

Наприклад, маємо судження «Всі студенти економіч­ного факультету вивчають логіку, а деякі студенти еко­номічного факультету вивчають географію» —

7.

<< | >>
Источник: Конверський А. Є.. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Центр учбової літератури,2008. - 536 с.. 2008

Еще по теме Судження з відношеннями: