<<
>>

§ 4. Структура значення знаку. Предметне і смислове значення

Існують два основних типи значення знаку: предмет­не і смислове. Предмет, позначений деяким знаком, на­зивають предметним значенням цього знаку (або його денотатом, або референтом).

Смислове значення знаку (смисл) визначають як зміст знакового засобу, шо за­своюється в процесі його сприйняття, розуміння, тобто смисл знаку — це сукупність характеристик, рис, ознак дежрго предмету, що позначається даним знаком.

[*3нак позначає (заміщує) деякий (свій) предмет і ви­ражає смисл2. "І

Наприклад*, предметним значенням імені “Арісто- тель” є певна, конкретна людина, яку звали “Арісто- тель”, а його смислом, в залежності від різних знакових ситуацій, можуть виступати ті чи інші властивості (характеристики) цієї людини: “давньогрецький.філософ, шо народився в 384 р. до н. е. в місті Стагирі”, “засновник логіки”, “вчитель Олександра Македонсько­го”, “автор низки логічних творів, об’єднаних загальною назвою “Органон” та ін. Строго кажучи, смисл знаку — це не будь-яка характеристика об’єкту, що позначається даним знаком, а саме така, за допомогою якої об’єкт мо­же бути однозначним чином виділений у думці (вирізне­ний серед інших об’єктів).

Між предметним значенням і смислом існує певний взаємозв’язок: якщо предметне значення знаку є функцією від його 'смислу, то смисл однозначно визначає предметне значення знаку (за умови, що денотат деякого знаку взагалі існує).

Знаки можуть мати однакове предметне значення (можуть вказувати на один і той самий об’єкт) і різні смисли, але не навпаки. Порівняємо два імені: “Воло­димир Винниченко” і “Автор роману “Сонячна машина”. Обидва імені позначають (вказують на) одну і ту ж саму людину, тобто мають однакове предметне значення. Про­те їх смислові характеристики суттєво відрізняються: в першому випадку йдеться про те, що деяка людина має ім’я “Володимир” і прізвище “Винниченко”; у другому випадку фіксують зовсім іншу інформацію, а саме те, що ця людина написала роман “Сонячна машина”.

Відмінність смислових характеристик зазначених двох імен стає особливо виразною в контексті запитання: “Чи був' Володимир Винниченко автором роману “Сонячна машина”? Якщо б Імена “Володимир Винниченко” і “автор роману “Сонячна машина” були тотожними (тоб­то, якщо б їх предметне і смислове значення співпадали), то одне з них можна було б замінити іншим в запропоно­ваному питанні. Проте питання “Чи був Володимир Вин­ниченко Володимиром Винниченком?” має вже зовсім інший смисл.

Знак обов’язково-має деякий смисл, але в нього може бути відсутнє предмете значення. Дійсно, не кожний знак вказує на реально існуючий предмет. Наприклад, ім’я “вічний двигун” навряд чи має деякий денотат, хоча його смислова характеристика досить очевидна: “двигун, що працює без затрати енергії”.

Отже, якщо смислова характеристика притаманна кожному знаку, то предметне значення наявне лише у тих знаків, які позначають реально існуючі предмети.

Мощіі знаки, які, мають однотипне значення, у логіці називають семантичними категоріями. Вирізняють ’два основних види таких категорій:-імена.!..висловлювання. Про них мова піде в наступних двох розділах.

<< | >>
Источник: Хоменко І. В., Алексюк І. А.. Основи логіки: Підручник для студентів вищих навчальних педагогічних закладів. — К. : Золоті ворота,1996. — 256 с. — (Трансформація гумані­тарної освіти в Україні).. 1996

Еще по теме § 4. Структура значення знаку. Предметне і смислове значення: