Соціальні функції логіки

Логіка входить до системи наук, які складають інтелектуальне ядро духовної культури й водночас виконують у суспільстві важливі функції, насамперед, пізнавальну, світоглядну, ідеологічну, методологічну та практичну.

Пізнавальна функція. Логіка пояснює певні явища та процеси мислення, що дає можливість передбачити, за наявності яких умов можливе досягнення істинних знань і до яких наслідків приведе неправильний хід думок.

Світоглядна функція. Якщо у сучасних науках мислення - це лише засіб пізнання дійсності, то в логіці воно є безпосередньою метою пізнання. Розкриваючи закономірності мислення, логіка робить свій внесок у розв’язання фундаментальної філософської проблеми - відношення мислення до буття. Тим самим логіка впливає на формування світогляду людей.

Ідеологічна функція. Силу абстракції, логічних аргументів використовують в ідеологічному житті суспільства. Та й у самій логіці часто виникають ідеологічні конфлікти між різним філософськими напрямами: раціоналізмом та емпіризмом, ідеалізмом та матеріалізмом, метафізикою та діалектикою тощо.

Методологічна функція. Логіка традиційно забезпечує практично усі науки методами пізнання, основу яких складає теорія виводів та аргументації. Сучасна логіка, застосовуючи логіко- математичні методи, розробляє алгоритми розв’язання теоретичних та практичних проблем.

Практична функція. Логіка сприяє становленню культури мислення людини, що, зокрема, виявляється у культурі усної та писемної мови. Практичне значення логіки як науки полягає саме в тому, щоб дати людині можливість свідомо контролювати власні міркування та інших людей й уникати логічних помилок під впливом емоцій, суб’єктивного сприйняття ситуації та звичайного невігластва.

1.3.2.