Раціональні процедури активізації продуктивного мислення
Продуктивне мислення - це завжди інтенсивна інтелектуальна технологія. Формування цієї технології пов’язане з розвитком методів активізації творчого пошуку чи, іншими словами, евристичних методів (від грецьк.
heurisko - відшукую, відкриваю), що призначені для розв’язання задач або проблем.Методи активізації творчого пошуку прийнято поділяти на індивідуальні та групові (саме цей момент найбільшою мірою впливає на технологію їх застосування). Індивідуальні методи називаються раціональним процедурами, групові методи - психологічними методиками активізації продуктивного мислення.
Раціональні процедури активізації продуктивного мислення - це процедури, в яких домінують логічні компоненти, що свідомо контролюються й структуруються та дозволяють отримати й оцінити можливі рішення проблемних ситуацій.
Психологічні методики активізації продуктивного мислення - це методики, які дозволяють зняти свідомий контроль над асоціаціями, аналогіями й підсвідомістю в процесі пошуку та генерування ідей.
Серед раціональних процедур, які склалися стихійно в процесі творчого пошуку, виокремлюють такі: опора на ухвалу старійшин, яка допомагала актуалізувати індивідуальний та соціальний досвід, підібрати аналогію («як вже було»); опора на пораду шамана (астролога, ворожки), що вказує шлях; опора на внутрішні духовні сили (досвід медитації в традиціях Сходу); опора на перебір усіх можливих варіантів (метод спроб та помилок).
Метод спроб та помилок - це метод сліпого пошуку і впорядкованого перебору можливих варіантів вирішення проблемної ситуації. Це найдавніша раціональна процедура активізації продуктивного мислення. Застосовуючи метод спроб та помилок, перебір варіантів, вели буквально всліпу. Правил висування ідей не було, в принципі могла бути прийнята будь-яка ідея. Часто не було й суб’єктивних критеріїв для оцінки придатності того чи іншого варіанту.
Здійснювалась своєрідна обмінна операція: незнання обмінювалось на час (чим менше знаєш, тим довше шукаєш). Перебір великої кількості можливих варіантів та мала швидкість виробництва ідей є головними недоліками методу спроб та помилок. Тому перехід до більш ефективних методів продуктивної діяльності мав за мету вдосконалити метод спроб та помилок. Інтенсифікація цього методу відбулась у двох напрямках: шляхом створення контрольних списків та побудови матриць взаємодії.Контрольний список - це:
1) список контрольних запитань, на які необхідно дати відповідь в ході аналізу проблемної ситуації:
2) список аспектів об ’єкта, виокремлення яких в проблемній ситуації може виявитися результативним;
3) список прийомів розв’язання, які продемонстрували свою ефективність при розв 'язанні типових проблемних ситуацій.
Контрольні списки покладені в основу таких раціональних процедур активізації продуктивного мислення як метод контрольних запитань та метод морфологічного аналізу.
Метод контрольних запитань, систематизуючи проблемне поле, зорієнтований на підказку, яка відіграє евристичну роль в процесу пошуку рішення.
Найвідоміший контрольний список включає 9 груп запитань:
1) Чи існує інше застосування? Яке нове застосування для об’єкта можна запропонувати? Чи можна використати об’єкт у зміненому вигляді?
2) Чи можна пристосувати? На що це подібне? На які думки це наводить? Що скопіювати?
3) Як змінити? Перевернути навпаки? Вивернути на зовні? Змінити призначення, колір рух, запах, форму? Змінити якось ще?
4) Збільшити? Що додати? Продовжити час роботи? Збільшити частоту? Посилити? Подвоїти? Помножити? Перебільшити?
5) Зменшити? Що замінити? Стиснути? Скопіювати в мініатюрі? Зробити нижче? Коротше? Легше? Знехтувати? Спростити? Розділити?
6) Замінити? Ким замінити? Що замінити? Інший матеріал? Іншу процедуру? Іншу енергію? Інше місце? Інший підхід?
7) Переставити? Поміняти місцями компоненти? В іншому порядку? В іншому плані? В іншій послідовності? Поміняти місцями причину й наслідок? Змінити розклад?
8) Зробити навпаки? Поміняти плюс на мінус? Повернути назад? Перевернути вверх ногами? Поміняти ролями? Змінити стиль на протилежний? А як щодо опонентів?
9) Поєднати? Поєднати частини? Поєднати речення? Поєднати ідеї? Створити суміш, сплав, асорті, ансамбль?
Метод морфологічного аналізу полягає в охопленні усіх альтернативних варіантів можливих рішень, які впливають із функціональних параметрів досліджуваного об’єкта.
Послідовність операцій цього методу така:
1) сформулювати проблему;
2) скласти перелік головних функцій досліджуваного об’єкта;
3) перелічити усі можливі способи здійснення кожної із функцій;
4) комбінуючи усі можливі поєднання функціональних параметрів, розглянути наявні часткові рішення, що при цьому виникають;
5) проаналізувати найбільш прийнятні рішення для кожної функції;
6) відібрати найкращі рішення з точки зору можливостей їхньої реалізації.
Матриця взаємодій - це евристичний засіб аналізу можливих взаємозв’язків та взаємовідношень між кількома об’єктами.
Послідовність операцій цього методу:
1) визначити поняття «елемент» та «взаємозв'язок» в проблемній ситуації, що розв’язується (причому так, щоб інші фахівці могли виявити таку саму або аналогічну конфігурацію);
2) скласти матрицю (тобто побудувати таблицю взаємодій), в якій кожний елемент може бути зіставлений із будь-яким іншим;
3) на підставі об’єктивних даних (дослідження, опитування, експертна оцінка) визначити чи існує взаємозв’язок між кожною парою елементів.
Матриці взаємодії є ефективним засобом розв’язання тих проблемних ситуацій, які допускають розбиття на «елементи» й «взаємозв'язки», та неефективні, коли структура проблеми постає нечіткою й розмитою.
4.