Психологічні методики активізації продуктивного мислен­ня

До психологічних методик активізації продуктивного мислення належать: методика «мозковий штурм» та методика «синектика».

Методика «мозковий штурм» була запропонована для того, щоб отримати якнайбільше пропозицій з приводу проблеми, що роз­в’язується за короткий термін.

План дій при проведенні мозкового штурму:

1) сформувати дві незалежні групи: «генераторів ідей» та «експерт- тів». Перша група створює ідеї, друга розглядає та відбирає запропоно­вані ідеї;

2) пояснити учасникам правила творчого пошуку: поділ усього про­цесу розв’язання на два етапи - етап генерації ідей та етап критики; режим заборони на етапі генерації критики будь-яких ідей, якими би дивними вони не здавалися.

Довести до учасників, що вітаються будь-які за змістом рішення, що необхідно отримати якнайбільше ідей і що бажано комбінувати або удосконалювати ідеї, які запропоновані членами групи «генераторів ідей» в ході пошуку;

3) сформулювати задачу або проблему;

4) фіксувати висунуті пропозиції в письмовій формі для загального огляду (наприклад, крейдою на дошці);

5) після завершення генерації провести етап критики, на якому здійснити оцінку висунутих ідей, намагаючись виокремити в них «ра­ціональне зерно», яке здатне допомогти в розв’язанні поставленої задачі чи проблеми.

На підставі описаної процедури, яку можна вважати базовою, пізніше були розроблені інші варіанти мозкового штурму, а саме: масовий мозковий штурм, подвійний мозковий штурм, обернений моз­ковий штурм, мозковий штурм із деструктивною оцінкою та індиві­дуальний мозковий штурм.

Масовий мозковий штурм проводиться у великій аудиторії (до кількох сотень людей) у цьому випадку усі учасники розв’язують спільну проблемну ситуацію. Аудиторія розбивається на робочі групи, які налічують по 5-10 учасників, до кожної з них додається керівник, і всі вони самостійно проводять описану вище процедуру штурму.

При подвійному мозковому штурмі спочатку проводиться звичайна процедура (без завершальної критики). Потім влаштовується перерва тривалістю 1,5 — 2 год. В цей час у кулуарах в неформальній обстановці необхідно продовжити обговорення (обов’язково з критикою ідей). Далі проводиться повторна процедура мозкового штурму. Як свідчить досвід, оригінальність ідей на другому етапі значно нижча, зате вони значно більш конкретні та деталізовані.

У процесі оберненого мозкового штурму спочатку за допомогою опи­тування експертів або мозкового штурму виявляються недоліїси якоїсь ідеї або виробу, шо потребує вдосконалення. Чим більше буде знайдено різних недоліків, тим краще. Потім проводиться звичайний мозковий штурм, скерований на усунення виявлених на попередньому етапі недоліків.

Під час мозкового штурму із деструктивною оцінкою проводить­ся звичайна процедура мозкового штурму, до якої додається завер­шальний етап: аналіз перешкод на шляху реалізації та впровадження отриманих ідей.

В індивідуальному мозковому штурмі усі описані кроки та правила базової процедури виконує одна людина. Як свідчить практика, цей метод дає непогані результати.

Більш спеціалізованою й технічно більш складною методикою, ніж мозковий штурм, є синектика (від грецьк. sinektika) - об’єднання різно­рідних елементів.

Синектика - це професійна мозкова атака, яка проводиться синекторами - людьми, які мають різний фах та навчені спеціальній методиці. Головний елемент в синектиці - програма пошуку, яка реалізується в ході засідань. Ця програма включає:

1) прийняття проблеми у тому вигляді, у якому вона сформульована замовником;

2) аналіз проблеми та її реконструкція на мові тієї науки, методами якої передбачається її розв’язування;

3) чітка фіксація відомого та невідомого;

4) генерація ідей розв’язання проблеми (можливо методом мозкової атаки);

5) обговорення альтернативних варіантів розв’язання, вибір опти­мального.

Синектори використовують чотири типи аналогій як найважли­віші засоби генерації ідей:

1) прямі аналогії, шо передбачають пошук розв’язку у навколишніх, найчастіше біологічних об’єктах;

2) суб’єктивні аналогії, шо передбачають ототожнення себе з шуканим розв’язком проблеми, дають змогу уявити собі, як можна було б використати своє власне тіло для досягнення шуканого ре­зультату;

3) символічні аналогії або поетичні метафори, які полягають у перенесенні характеристик одних об’єктів на інші, насамперед за функціональним призначенням;

4) фантастичні аналогії, які дають змогу уявити собі речі такими, якими ми б хотіли їх бачити.

Результатом комбінації наведених вище методик виступають на­ступні методи активізації продуктивного мислення:

1) метод колективного блокнота (протягом певного часу кожний член дослідницької групи записує свої міркування в блокнот, керівник узагальнює ідеї, результати обговорюються в групі);

2) метод каталогу (береться довільне слово із книги, каталогу, з яким зв’язується об’єкт дослідження);

3) метод музейного експерименту (відвідування музею історії техніки й письмова реконструкція можливого ходу думки стародавнього винахідника в термінах його часу). Цей метод базується на циклічності прогресу техніки: одного разу знайдене рішення входить у золотий фонд технічної творчості, до якого людина періодично повертається на новому рівні. Вивчення історичних пам’яток сприяє активізації пошуку. Особливий інтерес викликають ідеї, що не отримали широкого впро­вадження.

5.