§ 2. Поняття форми мислення
Мислення людини відбувається у певних логічних формах і підлягає певним законам логіки. Форма мислення — це спосіб відображення предметів і явищ об’єктивної реальності Основними логічними формами мислення є імена, поняття, судження, умовиводи
Ім’я - це така логічна форма мови (слово чи словосполучення), яка називає предмети, явища, процеси, властивості, тощо.
Наприклад, “економіка”, “студент”, “Київський національний університет", “Верховна Рада”. Розкриття змісту імені дає поняття про предмет, який позначено іменем.Поняття — це така форма мислення, яка віддзеркалює предмет у його суттєвих ознаках. Так, розкриваючи зміст і виділяючи суттєві ознаки імені “студент”, отримуємо поняття: “студент - це людина, яка навчається у вищому чи середньому спеціальному навчальному закладі ”. Розкриваючи суттєві ознаки змісту імені “інфляція” отримуємо поняття: “інфляція це процес знецінення грошей". Ім’я, зміст якого нам вже відомий, ми називаємо поняттями. Так, розкривши зміст імен “студент” чи “інфляція”, ми вже називаємо їх поняттями, не вдаючись до повного їх визначення.
Судження — форма мислення, яка стверджує або заперечує належність у предмета певної ознаки чи властивості.
Приклади суджень такі: Інфляція підвищує грошову вартість життя. Гривня є засобом платежу.
В якості логічних форм також використовують терміни “висловлювання” та “міркування”. Висловлювання - це окрема завершена думка, виражена в мові. До висловлювань належать поняття і судження. Декілька логічно пов’язаних висловлювань, що мають єдиний смисл, складають міркування. До міркувань належать умовивід, доведення і спростування. В широкому сенсі до міркувань можна віднести будь-яку наукову працю, курсову роботу, доповідь, тощо.
Умовивід — це таке міркування, в якому на підставі деяких висловлювань про відомі знання, за певними правилами отримують нове знання про раніше невідоме. Висловлювання, з яких виводять нове знання, називають засновками умовиводу. Нове знання — висловлювання, виведене за допомогою певних логічних правил із засновків, називають висновком умовиводу.
Розглянемо такий умовивід:
Кожен громадянин України має право отримати кредит в банку.
Петренко — громадянин України.
Отже, Петренко має право отримати кредит в банку.
У даному прикладі засновками є два висловлювання: “Кожен громадянин України має право отримати кредит в банку” і “Петренко - громадянин України”, а висновком є висловлювання “Петренко має право отримати кредит в банку". Наведений приклад демонструє міркування, що складається з одного умовиводу. Але можливі інші, більш складні випадки, коли міркування складається з двох або декількох умовиводів.
Звичайно, в повсякденному житті навряд чи люди міркують точно за такими схемами. Ми можемо пропускати або засновки, або деякі висновки (не формулювати їх в явному вигляді). Однак, для здійснення логічного аналізу будь-якого міркування перш за все необхідно відновити його в повному вигляді.