Особливості схоластичної логіки

На VІ—ХУ ст. припадає період розвитку логіки, який називають «схоластичною логікою». До видатних представників схоластичної логіки належать Іоанн Росце- лін, П’єр Абеляр, Михайло Псьол, Петро Іспанський, Раймунд Луллій, Дунс Скот, Уільям Оккам та ін.

Схоластична логіка, особливо починаючи з ІХ ст., пра­гне творчо розробляти арістотелівське вчення і логіку стої­ків. У цей час багато робиться для того, щоб сформувати логіку як навчальну дисципліну.

Так, візантійський учений Михайло Псьол, з метою кращого запам’ятовування логічних відношень між кате­горичними судженнями, вводить схему, яка дістала назву «логічний квадрат». Він же запропонував назви для мо­дусів простого категоричного силогізму і дав позначення для категоричних суджень (А, Е, І, О).

Значний внесок у розробку арістотелівської логіки і ло­гіки стоїків зробив Петро Іспанський. Його праця «Сум- мули» була основним підручником з логіки середньовічної Європи. Він займався визначенням таких логічних опера­цій, як диз’юнкція, кон’юнкція, знав закони заперечення кон’юнкції і диз’юнкції, які в сучасній логіці називаються «законами де Моргана».

У схоластичній логіці розробляється низка проблем, які знайшли своє продовження в сучасній логіці. Це стосуєть­ся, зокрема, дослідження властивостей формальної імплі­кації (Раймунд Луллій), природи логічного слідування (Уільям Оккам, Дунс Скот), аналізу семантичних анти- номій.

Оригінальним відкриттям схоластичної логіки було вчення про суппозиції (з латинської «підміна», «підкла­дання»). Середньовічні логіки словом «суппозиція» позна­чали різноманітні випадки вживання термінів.

Річ у тому, що у природній мові один і той самий тер­мін може відноситися до предметів різних типів. Аналіз суппозиції термінів сприяє запобіганню та усуненню логі­чних помилок.

Візьмемо для прикладу слово «метал» і розглянемо рі­зні варіанти його вживання.

1. Термін «метал» може використовуватися для позна­чення окремого представника класу металів. Стверджую­чи, що «метал — електопровідник», ми маємо на увазі «Кожен із металів — електропровідник». Така суппозиція називається формальною.

2. Слово може позначати саме себе. Наприклад, «Метал» складається з п’яти букв. Це — матеріальна суппозиція.

3. Слово може позначати множину предметів, але в конкретному випадку воно може позначати окремий пред­мет, наприклад, у фразі «Перед вами метал». Тут маємо на увазі «Перед нами конкретний метал». Це — персо­нальна суппозиція.

4. Слово «Метал» може позначати клас предметів як ціле, наприклад: «Метал є одним із видів хімічних елеме­нтів». Це — проста суппозиція.

У сучасній логіці використовуються формальна і мате­ріальна суппозиції. Матеріальна суппозиція дістала назву автонімного використовування виразів.

Дослідження суппозицій середньовічними логіками зна­чною мірою сприяло ефективній розробці формалізованих мов логіки, для яких однозначність вживання термінів є однією з фундаментальних вимог.

Як етап у розвитку логіки схоластична логіка, з одного боку, сприяла популяризації та розвитку античної логіки (на­самперед, арістотелівської), а з іншого — в певному розу­мінні зумовила негативне ставлення до логіки Арістотеля.

6.