<<
>>

Наразі, в епоху торжества науки і технологій, кожна філософія, що прагне до об’єктивного знання про реальність, повинна охоплювати у сфері свого аналізу еволюціонізм, когнітивізм, синергетику та інші епістемологічні претензії

щоб побудувати універсальні моделі пояснення буття. Увага до них зумовлена зростанням авторитету філософії науки, що виступає не лише у ролі методології метадослідження науки, а й ви­вчає міждисциплінарні аспекти традиційних філософських проблем.

Утворення міждисциплінарних підходів змінює традиційний розподіл сфер компетенції між наукою та філософією, а також піднімає питання про об’єкти і предмети їхнього дослідження. Орієнтація філософії нау­ки на подолання наслідків ірраціоналізму та суб’єктивізму, методологі­чне обґрунтування доцільності зміни наукових теорій закономірно зу­мовлює розвиток логічної аргументації. Адже вимоги крос- дисциплінарної сфери філософії науки також спровокували кризу в ме­тодології науки. Таким чином, для логіки наукового пізнання стає акту­альним завдання визначення нових способів аргументації для доказу і ствердження позицій сучасних напрямів методології пізнання.

4.1.

<< | >>
Источник: Логічні засади аргументації у філософському знанні [текст] монографія / Л. Г. Комаха. - Київ: Центр учбової літератури,2015. - 360 с.. 2015

Еще по теме Наразі, в епоху торжества науки і технологій, кожна філософія, що прагне до об’єктивного знання про реальність, повинна охоплювати у сфері свого аналізу еволюціонізм, когнітивізм, синергетику та інші епістемологічні претензії:

  1. Логічні засади аргументації у філософському знанні [текст] монографія / Л. Г. Комаха. - Київ: Центр учбової літератури,2015. - 360 с., 2015