Мовні засоби виразу поняття
Оскільки поняття є форма абстрактного мислення, то для нього, як для абстрактного мислення в цілому, характерна така ознака, як зв’язок з мовою. Тобто, мовною формою понять в природній мові є слова і словосполучення.
Зв’язок поняття і мови полягає в тому, що будь-яке слово реалізується, втілюється у понятті, але не всяке слово чи словосполучення виражає поняття. Функція слів чи словосполучень полягає у «називанні» понять, але вони безпосередньо не співпадають з словесним виразом ознак, що фіксуються в понятті. Так, поняття про метал виражається словом «метал». Це слово не співпадає з мовним виразом ознак металу як хімічного елемента: «бути металом», «мати питому вагу», «мати вільні електрони на зовнішній орбіті», «мати ковкість», «мати блиск», «бути електропровідним».
З усіх перерахованих назв ознак ми беремо слово, яке називає ознаку «бути металом» і це слово (назва) вбирає в себе всі відомі на сьогодні науці і практиці ознаки, що притаманні металам. Тобто, за словом, яке виражає поняття, стоїть усвідомлення загальних і специфічних ознак предмета, названого даним словом.
Оскільки слово — це знак, то воно володіє двома типами значень — денотацією і смислом. Денотацією слова є предмет, який воно називає, а смислом — інформація про цей предмет. Коли слово виражає поняття, то справедливо стверджувати, що смислом слова є поняття як концентроване знання про предмет. Але не будь-який смисл слова є поняттям. Тому не всяке слово виражає поняття. Так, понять не виражають частки, вигуки тому, що їх смислом є емоційні або вольові спонукання. Не виражають понять і власні, прості терми, смислом яких є іменування предмета («Предмет називається так-то»). Тоді поняття — це смисли слів, які є описовими іменами і преди- каторами (загальними іменами).
Відмінність між словом і поняттям полягає не тільки в тому, що не всяке слово виражає поняття, а й в тому, що слова природної мови полісемічні, багатозначні[XIX]. Слово може отримати усталений смисл тільки у певному контексті. Поняття ж однозначні.
4.