<<
>>

§ 4. Логічні та граматичні сполучники

Знаки логічних сполучників a, v, V, ∑>,

МЕТОД АНАЛІТИЧНИХ ТАБЛИЦЬ

Метод таблиць істинності є простим і природнім методом визначення статусу висловлювання, якщо фор­мула, що виражає його, складається з мінімальної юлькості пропозиційних змінних.

Однак, цей спосіб пе­ретворюється на досить громіздкий за умови збільшення кількості пропозиційних змінних у формулі. Наприклад, якшо формула складається з трьох змінних, тоді кількість рядків в її таблиці істинності становитиме 23 = 8; якщо наявні чотири змінні, то, відповідно, кількість рядків зро­сте до 24 = 16.

Спробуємо побудувати таблицю істинності, наприк­лад, для формули

На відміну від методу таблиць істинності, метод аналітичних таблиць суттєво спрощує виконання завдан­ня перевірки формули.

Аналітичну таблицю будують за допомогою застосу­вання аналітичних правил. Формулювання цих правил передбачає введення символів: Т, F, які позначають відповідно, “істина” (від англійського слова “truth”) та “хиба” (від англійського слова “false”). Ці позначення на­зивають індексами. Формула, перед якою стоїть один із зазначених індексів, називається індексованою. Індекс стосується всієї формули, яка може виражати просте чи складне висловлювання.

Аналітичні правила для кон’юнкції, диз’юнкції, імплікації, еквіваленції, заперечення формулюють на підставі табличного визначення зазначених сполучників.

1. Згідно із відповідною таблицею істинності, ко­н’юнкція F1 A F2 є істинною тоді і тільки тоді, коли F1 — істинне і F2 — істинне. Цю умову зафіксуємо у вигляді аналітичного правила “істинність кон’юнкції”:

Символи F, Fl, F2, шо використовувались для форму­лювання аналітичних правил, є знаками метамови. Це означає, шо замість них можна підставити будь-який пра­вильно побудований вираз мови логіки висловлювань.

Для того, щоб встановити, чи є деяке складне ви­словлювання логічним законом, необхідно вивести супер­ечність в процесі побудови аналітичної таблиці для запе­речення вихідного складного висловлювання. Тобто не­обхідно побудувати таблицю Ff, де F — це формула, яку ми перевіряємо (хочемо встановити, чи є вона логічним законом). Послідовне застосування правил побудови аналітичних таблиць в решті решт призводить до того, що індекси T і F стоятимуть перед окремими пропо- зиційними змінними, які позначають прості висловлю­вання. Це означатиме завершення побудови аналітичної таблиці Ff

Підсумкова (кінцева) таблиця може бути або замкне­ною, або відкритою. Якщо підсумкова таблиця є замкне­ною, тобто, якщо одна і та ж сама пропозиційна змінна зустрічається в ній з індексами T і F, то досліджуване складне висловлювання (f) є логічним законом.

Отримаємо одну замкнену підсумкову таблицю:

Отже, вихідна формула є логічною суперечністю.

<< | >>
Источник: Хоменко І. В., Алексюк І. А.. Основи логіки: Підручник для студентів вищих навчальних педагогічних закладів. — К. : Золоті ворота,1996. — 256 с. — (Трансформація гумані­тарної освіти в Україні).. 1996

Еще по теме § 4. Логічні та граматичні сполучники: