Композиція і конструювання тексту

Тексти наукових праць будуються у відповідності із правилами їхньої композиції та етапами конструювання.

Композиція наукового тексту (від лат. Compositio - складання, створення) - це побудова наукового тексту, визначена його змістом, характером та призначенням.

Розрізняють правила композиції тексту реферату, доповіді та статті.

Реферат (від лат. refero - доповідаю) - це скорочений виклад змісту наукової праці.

Реферування має за мету не продукування нових ідей, а лаконічне і максимально автентичне відтворення інформації джерела, змісту статті чи монографії. Привнесення референта при цьому повинні бути міні­мальними. Вони можуть полягати хіба що у короткій довідковій інформації про автора реферованого тексту, про обставити створення тексту чи концептуальний контекст, які можуть посприяти його кращому розумінню.

Реферат починається із заголовку, точного бібліографічного опису джерела та його короткої характеристики. Далі іде стислий виклад змісту' реферованої наукової праці, у якому найважливіші місця цитуються із покликанням на відповідні сторінки джерела. Наприкінці зазначається прізвище референта.

Особливим різновидом реферату є автореферат.

Автореферат - це реферат власного твору.

Найчастіше зустрічаються автореферати кандидатських і доктор­ських дисертацій. їх головна мета - попереднє інформування наукової спільноти про дату і місце захисту дисертацій та їхній зміст.

Автореферат складається з двох частин: вступної та основної. Якщо вступна частина дає змогу читачеві скласти уявлення про дисертацію загалом, то основна, яка і є власне реферативною, дає більш повну ін­формацію про її побудову і зміст. У цій частині описуються способи отримання результатів, розкривається хід дослідження, характери­зуються використані методи, умови та основні етапи експериментів, їхні результати тощо.

Доповідь - це публічне повідомлення на певну гему, а також текст такого повідомлення, що оприлюднюється усно.

Тому вона мусить включати постановку проблеми, яка випливає з огляду робіт попередників та їх критичної оцінки; опис методів та інструментів, що застосовуються для розв’язання проблеми; ясну і чітку артикуляцію отриманого висновку та його розгорнуте обгрун­тування.

Розуміння смислу доповіді визначається безпосередньо, у контексті прямого діалогу доповідача з аудиторією, і якщо дехто зі слухачів не зрозумів того, що повідомив доповідач, він має змогу його запитати та уточнити те, що він не зрозумів.

Письмовий виклад змісту доповіді здійснюється шляхом форму­лювання тез доповіді. Вони коротко висвітлюють сутність проблеми, основні результати її дослідження і розв’язання, але зазвичай уникають розлогого обґрунтування, звернення до наукових праць попередників, цитування чи критичної оцінки їх доробку тощо.

Стаття - це невеликий за обсягом науковий або публіцистичний твір у складі збірника, журналу чи газети.

Її складові, у створенні яких задіяні правила композиції, можна описати наступним чином.

Назва; ім’я автора; науковий ступінь і місце роботи; резюме статті і ключові слова (від 3-х до 10-ти).

Вступ статті присвячується постановці проблеми. Для цього слід проаналізувати і оцінити доробок попередників у дослідженні обраної теми, з’ясувати його неповноту чи обмеженість. Потрібно також ясно сформулювати вихідну ідею, враховуючи те, що стаття - це жанр однієї ідеї, обраний метод та відповідні інструменти подолання виявлених ускладнень.

Далі йде основна частина статті, де має бути викладена авторська концепція розв’язання проблеми, саме розв’язання, ретельно вибудувана переконлива аргументація.

Результати описаного у статті дослідження узагальнюються у її висновках.

Наприкінці статті має бути поданий список літератури, використаної при написанні тексту.

Описана структура статті є типовою, проте вимоги до її оформлення змінюються від видання до видання.

У процесі конструювання наукового тексту виокремлюють два основних етапи:

1) допоміжний, пов’язаний із плануванням роботи над науковим текстом, збиранням й обробкою інформації, з ходом вивчення предмета дослідження;

2) основний, що полягає у викладі отриманих результатів, аргумен­тації, формулюванні висновків.

На першому етапі необхідно розробити структуру тексту, усвідомити його композицію, що є запорукою розкриття теми.

Добре продумана структура тексту дозволяє побачити окремі оди­ниці наукової праці у їх взаємозв’язку, контролювати порядок, у якому мають розташовуватись окремі частини тексту, виявити нерозкриті проблеми. Процес створення структури тексту не є простим. Структура може уточнюватись протягом усієї роботи над текстом.

На цьому етапі необхідно також скласти повний список джерел, які необхідно використати для написання тексту, зібрати й систематизувати названі джерела.

На другому етапі, при викладі самого тексту, доцільно ще раз усвідо­мити проблему, яка повинна бути розкрита у цьому тексті. Проана­лізований і систематизований матеріал викладається відповідно до зміс­ту у вигляді окремих структурних одиниць - розділів, підрозділів, пунк­тів, а при написанні коротких текстів - навіть абзаців.

4.