§ 4. Ім’я і поняття. Структура поняття

Імена у мові виражають таку форму мислення як по­няття. Якщо ми знаємо, що являє собою той чи інший предмет, які властивості йому притаманні, в яких відношеннях він перебуває з іншими предметами, то ми

маємо поняття щодо цього предмета.

Під ознакою в даному випадку розуміють властивості предметів, явищ, процесів або відношення між ними. Оз­наки можна поділити на відмітні та невідмітні.

Відмітні ознаки — це ознаки, що належать тільки од­ному предмету і відрізняють його від усіх інших пред­метів. Наприклад, відмітною ознакою для трикутника бу­де те, що сума його кутів дорівнює 180°.

Невідмітні ознаки — це ознаки, які притаманні не лише якомусь одному досліджуваному предмету, але й іншим предметам. Наприклад, наявність сторін, кутів бу­де невідмітною ознакою для трикутника (як для геомет­ричної фігури).

Серед множини відмітних ознак виділяють клас суттєвих ознак. Це такі ознаки, які визначають якісну специфіку деякого предмета, його сутність. Вони можуть бути родовими і видовими.

Родові суттєві ознаки — це ознаки такого класу предметів, в якому виділяється деякий підклас.

Видові суттєві ознаки — це ознаки, на підставі яких виділяють підкласи в межах класу. Наприклад, родовою суттєвою ознакою поняття “студент” буде “людина, що навчається”, а видовою суттєвою ознакою буде — “навчатись у вищому учбовому закладі”.

Зазначимо, що не всі відмітні ознаки є суттєвими, хо­ча кожна суттєва ознака є відмітною. Наприклад, на­явність у людини м’якої мочки вуха буде хоча і відмітною (бо жодна інша жива істота не має таку властивість), але не суттєвою ознакою людини. Навряд чи за допомогою такої ознаки можливо зафіксувати сутність людини.

У кожному понятті розрізняють його зміст і обсяг. Зміст поняття — це сукупність суттєвих ознак предметів, згідно з якими предмети узагальнюють і об’єднують в мисленні класи._Обсяг поняття — це клас (множина) предметів, які узагальнюють в поняттГ і кожному з яких притаманні ознаки, що складають зміст поняття. Елемен­ти обсягу — це окремі предмети із обсягу деякого понят­тя, які є носіями ознак, що складають зміст поняття. Час­тини обсягу (або підкласи, підмножини) деякого поняття — це будь-які сукупності елементів його обсягу, котрі виділяють на підставі специфічних (тобто, несуттєвих) ознак, що не входять до змісту цього поняття.

Розглянемо поняття “конституція”. Його змістом бу­де — “основний закон держави”, оскільки саме ця ознака є суттєвою для множини всіх “предметів”, що є консти­туціями. Обсягом цього поняття буде клас (множина) всіх конституцій. Елементами обсягу будуть конституції окре­мих держав: України, Франції, Сполучених Штатів Аме­рики і т. д. Частинами обсягу (підмножиною) можуть бу­ти конституції європейських країн, країн Північної Аме­рики, Азії тощо. Ці підмножини виділяють на підставі специфічної ознаки, що не входить до змісту поняття “конституція”, а саме — ознаки географічного місцероз- ташування держав. Якщо ж ми оберемо іншу специфічну ознаку, наприклад, — час прийняття конституції, то от­римаємо інший ряд підкласів: конституції, що прийняті, наприклад, у XVIII, XIX сторіччях.