Динаміка конфлікту

Динаміка конфлікту - це раптова чи поступова зміна відносин між учасниками конфліктної взаємодії.

У динаміці конфлікту виокремлюють три періоди:

1) прихований період;

2) відкритий період;

3) напіввідкритий період.

Кожний з названих періодів має свої етапи розвитку.

Прихований період (або передконфлікт) включає такі етапи: ви­никнення об’єктивної проблемної ситуації; усвідомлення об’єктивної проблемної ситуації суб’єктами взаємодії; спроби сторін розв’язати об’єктивну проблему ситуацію неконфліктними способами; виникнення передконфілктної ситуації;

Виникнення об ’єктивної проблемної ситуації - це поява проблеми у стосунках між суб’єктами соціальної взаємодії, яка обумовлена об’єк­тивними причинами.

Усвідомлення об ’єктивної проблемної ситуації суб 'єктами взаємодії - це адекватне чи некоректне сприйняття та розуміння наявної об’єктив­ної проблемної ситуації.

Спроби сторін розв’язати об’єктивну проблемну ситуацію некон- фліктними способами - це спільна діяльність суб’єктів соціальної взаємодії, яка спрямована на вирішення об’єктивної проблемної ситуації за допомогою переконання, роз’яснення, прохання, інформування сторони опонента.

Виникнення передконфліктної ситуації - це сприйняття об’єктивної проблемної ситуації як безпосередньої загрози для одного із суб’єктів соціальної взаємодії чи для певних суспільно важливих інтересів.

Відкритий період (або власне конфлікт чи конфліктна взаємодія) включає: інцидент; ескалацію конфлікту; збалансовану протидію; за­вершення конфлікту.

Інцидент - це перше зіткнення сторін, проба сил, спроба за до­помогою сили вирішити проблему на свою користь. Якщо залучених однією зі сторін ресурсів досить для співвідношення сил на свою користь, то інцидентом конфлікт може й обмежитись.

Ескалація конфлікту (від лат. scala - сходи) - це посилення на­пруженості, загострення протиборства між учасниками конфліктної взаємодії.

Виокремлюють три моделі ескалації конфлікту: агресивно-оборонну модель, спіральну модель та модель структурних змін.

Агресивно-оборонна модель - це пояснення ескалації конфлікту зусиллями однієї зі сторін конфліктної взаємодії, скерованими на те, щоб використати у своїх цілях іншу сторону, та протистоянням іншої сторони цим зусиллям та намірам. Така модель передбачає односторонню причинну послідовність - той, хто захищається тільки реагує на поведінку агресора.

Спіральна модель - це пояснення ескалації конфлікту як наслід­ку хибного кола ворожих дій та реакцій на них. Вона демонструє, що ескалація конфлікту є результатом дій та протидій, які утворюють замкнене коло. Ця модель не тільки пояснює як розвивається конфлікт, але й допомагає зрозуміти, чому високий рівень, досягнутий ескалацією, закріплюється.

Модель структурних змін - це пояснення ескалації конфлікту постійними змінами в індивідах, групах чи спільнотах. Вона вклю­чає в себе підсилюючі механізми, які роблять структурні зміни три­валими. Ці механізми сприяють розумінню причин, за якими ескалація демонструє тенденцію до усталеності та рецидивів.

Збалансована протидія - це продовження конфліктної взаємодії за умови зниження її інтенсивності.

Завершення конфлікту - це закінчення конфлікту за будь-яких причин. Головними способами завершення конфлікту є розв'язання. урегулювання, згасання, усунення конфлікту чи переростання в інший конфлікт.

Напіввідкритий період (або післяконфліктна ситуація) включає в себе два етапи: часткову нормалізацію стосунків опонентів та повну нормалізацію їхніх стосунків. Часткова нормалізація стосунків опо­нентів - це поступова нормалізація стосунків між учасниками кон­флікту шляхом корекції самооцінки, рівнів домагань, ставлення один до одного.

Повна нормалізація відносин - це продуктивне завершення кон­флікту шляхом переходу від осмислення учасниками конфлікту своєї позиції до подальшої конструктивної взаємодії.

Розвиток конфліктних відносин може відбуватися і у зворотному напрямі. Такий розвиток називається реверсією.

Реверсія конфлікту (від лат. reversio - повернення) - це повернен­ня конфлікту на попередню стадію розвитку. Здійсненню реверсії конфліктних відносин багато в чому сприяє орієнтація на поліпшення раціональної комунікації між учасниками конфлікту. Вона підвищує ймовірність якнайшвидшого завершення конфліктних стосунків чи хоча б їхньої реверсії у попередню стадію.

4.