ЗАКОНИ РИМУ.
Рим уважав всі підбиті краї за власність римського народу. Тому усі підбиті Римом народи, враз з італійською Талією, були змушені платити, податки римському народові. Від податків були звільнені римські горожани.
Після завоювання перед і заальпійських галів та інших народів, Рим, в першу чергу переводив ґрунтові катастри, Відкопаний катастер міста Орандж виказує прямокутні кусні землі около теперішних 50 гектарів. Кожний кусень мав 2001 римських юґерів. (оден юґер мав два гальські морги, оден гальський морг мав 13 1/2 ара). Вісім гальських моргів давали докладно оден гектар - 10.000 кв.м.Назва морг походить від гальського "МОР" - великий кусень важний. Як бачимо, гали міряли землю моргами. В Галичині слово "морг"’ перетривало дві тисячі літ, як спадщина по галах.
Римляни віддавали найкращу землю вислуженим легіонерам
- ветеранам. Згідно з римським законом, Рим міг за кару відібрати усю землю в підбитих тубильців, а їх продати в рабство на ліцитації. Ветеранська кольонія в Оранж з Il ґалійської леґії мала поверхню 700 кв.км. В Заальпійській Галії було понад 100.000 ветеранів-кольоністів, які ширили латинську мову та були вухом і оком Риму. (165.от. 41 - 48). Кожний легіонер
- ветеран діставав 20 - ЗО югерів землі і був звільнений від податків.
Податки були: 1. ґрунтовий, 2. поголовний, 3. митний, 4. спадковий 5. від проданого товару і визволення невільника. Помимо тих податків, які високими не були, гали скоро до них призвичаїлись, бо Рим після (вирізання друїдів і жреців) та заплачення податку, не мішався у внутрішнє життя галів. Вони управлялися своїми виборними урядами, вірили і обходили свята своїх богів, говорили своєю мовою і дальше ділилися на сотні племен зі своїми виборними племінними вожДами. (ібід). Рим заборонив лиш кару смерти і міжплемінні і сусідські сварні за межу. Ці дві справи, за невиконання яких, грозила конфіската майна, належали римським судам..
Вільна торгівля, урожайна земля, високі ціни збіжжя, добрі шляхи, тверда охорона законів і права, були для гальського хлібороба більш вигідні, як безнастанні міжплемінні війни, безправя, небезпека життя і грабежей перед завоюванням Риму. Тверді закони, за переступлення яких, Рим відбирав землю і продавав пере- ступника в раби, спричинили, що в Галії не було злодійств, мордів, ошуства, пересунень меж, образи чести, корупції, грабежів і т.п, Кожний вільно уроджений мав вільний доступ до римських судів і довіря до римських законів. Рим поводився так обережно з галами тому, бо 1. Галія (як Русь Греції) була шпихліром Риму; 2. боронила Італію від нападу німців з півночі; 3. давала Римові найвірніших, відважних вояків. Гальськими легіонами Рим бив німців, підбив північну Африку, Балкани, Семигород, Причорноморя, Малу Азію і сягнув до Персії.За 200 літ римських підбоїв чоловічі ресурси обох Галій вичерпалися і римська агресія заломилася в Персії, Шаган шах - цар царів Шапура, як це відомо з першої книги, витовк кілька римських армій (около 15 легіонів) в більшости талиських і ослабив сили Риму. В обох Галіях, перед і заальпійській, в Галятії малоазійській, в Галії палестинській, на Руси перед і після "Калки", за часів і після Богдана, у нас у 1918 та від 1945 - 1948 р. було багато молодих вдів і незамужних дівчат, бо не було за кого вийти заміж. Насувається на думку вірш: "Іване без долі, Іване без роду, Куди не ходив ти, що ти не видав? У лісі, у степу, у зимі і в спеку Ти гинув, а славу сусід добрий взяв". Чи ми не правнуки галів? Чи ціла наша історія - це не сума всяких бунтів і революцій, почавши від покликання варягів, аж до найновіших часів? Але подібно, як гали ми вірно служили грекам, литовцям, полякам, москалям, про що була згадка в першій книзі.
Візьмім Ґрунвальд, де важилася судьба-доля Польщі і Литви. Русь не мала ніяких спірних проблем з хрестоносцями. Коли в розгарі бою литовці, розбиті на правому крилі, почати втікати, коли польське ліве крило почало подаватися, центр, що його творили руські полки, не подався з місця, ані на пядь задержав на собі цілий напір хрестоносців і дав час Ягайлові подати резерви і вирівнати ліве крило.
За той час Витовт затримав і завернув литовсько—білоруські полки і татар. Хрестоносців розбито на цілій лінії. Полягло три четверті хрестоносців. Найбільше полягло русинів, але Польща ви - грала оден з найбільших історичних боїв. Ось що говорить польський історик: "RU& PREZYt-A DZI ЕЙ CHWAtY BO JEJ TRZY POLKI WRYtY SIE WZIEMIE і WALCZYtY DO UPADLEGO " (200 ст. 22). Ті руські полки, що перехилили шалю побіди на сторону Польщі, мали червоні щити з золотими тризубами і позолочені шоломи (гл. обр.). А Хотин..., а Відень.? Там перемогу в користь і в розголос Польщі рішили козаки, але добрий сусід взяв собі славу". А під Замостем, не наші Семени відбили атак кавалерії Будьонного, “що мала завдання прорватися за Вислу і вдарити під Варшавою в запліччя польській армії.Про московські завоювання козацькою кровію і кістками знаємо з [ - шої книги.
З розгрому римських армій персами скористали німці. В 250 р. по Xp. проломили оборонну лінію ріки Рену і пограбили Галію, аж до Піринеїв (165. ст. 47). Загроза від німців змушувала галів бути вірними Римові.