ЧАСТИНА V. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД ГАЛІВ.
Суспільний лад галів, як і на Руси, складався з трьох, кляс вільних людей і невільників. Найвищу верству творили жреці і вельможі князі. Другу верству творило боярство, третю вільні хлібороби-смери і міщанство.
Дуже поширене було невільництво. Ділилося (як і на Руси) на визволенців, тобто тих, яким пан дарував волю. Пан міг теж кожночасно, за звичаями Ри* му, відібрати волю. Визволенець мав родину, поле і худобу, але мусів бути готовий на кожний поклик вельможі-боярина. Визволенець мусів чимсь заслужити на ласку пана. Раб не мав родини, ані майна. Раби, що уміли якесь ремесло, скоро ставали визволеннями. Раби працювали на ланах бояр.Гальська мова і латина були мовами індо-праукраїнськими і у тих часах мали деякі подібности. Римляни однак не могли говорити з галами без "товмачів", яких Цезар уживав у своїх походах. (165. ст. 37). Для прикладу подамо кілька слів, що були спільні галам і римлянам; TRI - три, ALTO - високий, MEDIO - зі середини, середній; від слова MEDIO походить назва мед, -зі середини квітів. Rl X - король, від того наше руське "рек", рече - приказав, MOR - море (римське REX, MARE ) DEVOS - бог, від того наше діва. Усі орійсько-сумерські боги, около 8,000 літ тому, були жіночого POflyTAURUS -бик, від слова таврознак. Vl RO-муж, від того "віра і вірний", сталий в переконаннях, числівники галів. CINT -один, ALOS -двадругий,'інший,PETVA -чотири, PINP- 5, SUEKS - 6, SEKSTAM - 7, OKSTUM- 8, NAMET - 9, DECAMET - 10, NOVI-новий, BULGA-шкіряний мішок, наше "бурдюг", BETULA - береза, але в поморян, венетів, неврів, амбіянів і калетів - береза звалася BEZA. В Англії, валійці (-наше валюхи) називають 6epe3yBEDNA (ібідст. 37-39). Як бачимо, наша мова, 2.000 літ тому була цілком інша,як нині.
Гали за три століття прийняли латинську мову, але здеформували її своєю мовою. З мішанини обох мов постав на селах латиногаль- ський діялккт, тяжко зрозумілий римлянам.
В кожному окрузі Галії був інший діялект. (ібід ст. 12). Ще більше змінилася мова галів від окупації племенем німецьких франків, що мало місце 276 р.Франки прийняли римський васалітет і осілий на стало в Галії. Гальське боярство замінилося ніімецькими графами.З мішанини мови франків і талиської златинщеної мови постає мова франків і франконська держава, а національна назва Ґалія-Галія-Гали - чина зникає.
Слід поглянути на історію, як умирав нарід галів, а народжувався нарід франків. (Москалі роблять з нас русско-соціялістинний адін народ також). Коли Рим здобув Галію, він не змушував учитися латини, але в усіх урядах, в війську, в торгівлі, в школах і судівництві впроваджено латину. (В Україні московську мову), Хто не знав латини, не міг займати уряду, вести торгівлі і т.п. Зі знанням латини можна було боронитися в судах і ка- тастральних урядах від кар і неправно наложених ґрунтових податків, як і реквізиції харчів для римських Гарнізонів. Це змушувало галів вивчати латину. Гальське село заховало довше рідну мову.
Гали мали письмо, яке принесли з України. Ті букви, які римляни, називали грецькими, були зближені до нашої глаголиці і кирилиці. Св. Гієронім говорить, що гали Малої Азії, яких греки звали галатами "GALATAΓ,, серед яких він душпастирював, ще в кінці ІУ. ст. по Xp. говорили тою самою мовою, що гали, тривіри (тепер місто TRI ER над рікою Мозелею (В Галичі "Мозфіів потік"). В Чорному Лісі є місто " TRI BERG", в Італії Трієст. Таких назв в Австрії, НІвайцарії, південн. Німеччині, на Балканах, в Семигороді є більше. Тривіри - це ті, що вірили в трьох головних богів (нашого Трояна зі "Слова о полку Ігоря). Гальські племена гельветів в НІвайцарії і ретів в Австрії ще в УІ. стол. по Xp. говорили гальською мовою, (ібід ст. 42 - 43). Таких, невідомих нам гальських племен було більше.
Чому ж зникла мова галів і перетворилася в французьку?
В 496 р. франкський король Кльодвик охрестився в латинському обряді і почав той обряд ширити силою в своїй державі, (про що була мова в І.
книзі). Римської держави тоді вже не було, Ґалія охрестилася. З латинської, богослужебної мови і франконської урядової мови та златинщеної гальської, до УН. стол. постала теперішня французька мова. Та гали не прийняли ані чисто латинської, ані чисто франконської мови. Вони переробили обі чужі мови на свій лад і це французька мова. Тому, що в Галії було багато племен, Франція має нині 20 головних і стільки побічних наріч, а одну літературну мову. Селянин з Ґасконії не розуміє селянина вальонця.Погляньмо, як виглядає згальщена французька мова в наріччях; " NATA VIMPI CURMI DA”. NATA- латинське-дівчина, VIMPI -франкське гарний-а-е, CURMI -наше корм, їжа, напиток, гальське - пиво. (Пиво винайшли гали). " DA " _ цЄ санскритсько-праруське-дай. Як бачимо, одно слово латинське, одно франкське, два гальсько-праруських. Ціле речення це: "Дівчино гарна, пива дай" (в біргартені). Гальське гарний звалося "BRI AGHA" - наше приятна-й-е (257. ст. 183).
Як бачимо, по упадку поганської віри, брак своєї національної Церкви спричинив, що гали златинщилися в Англії, Франції, Еспанії і південній Німеччині. З тої самої причини малоазійські гали згречилися в Галатії і зюдейщилися в Палестині. На прикладі галів наглядно бачимо, що своя національна Церква зі своїм патріархом, це питання обєднання - консолідації і державницького відродження нації. Брак своєї національної Церкви- це зникнення нації, як галів, з лиця землі. А ось давніші приміри: Ассирійці нищать"Нері - ку" релігійний центр понад 20 племен Хатської держави, мордують жреців і нищать статуї богів. Хатська федерація розлітається з браку релігійного центру, ассирійці поневолюють кожне племея зокрема. Хатська могутня держава зникає з лиця землі. В той спосіб зникли Сумерська і Вавилонська держави. Релігійні традиції хатської федерації перебирає Троя. Вона стає релігійним центром людів, карів, фризів, галятів і Др. Греки нищать Трою, вивозять до Греції троянську богиню Атену, Аполльона і др.
Імена повище згаданих народів гречаться і зникають з лиця землі. Скити палять релігійний центр галів, предків словян і Руси - Галон - Галич, що було найбільшим містом тодішньої Европи. Після страти релігійного центру гали пересуваються на захід стають погноєм чужих націй. Національно-релігійні осередки пелясгів - пилистих (юд. филистих-пілішім) найстарші їх, знані нам, святині о. дельос, Дельфи пророчні Додони і Явеса занимають греки і витискають пелясґів з Пелясґії -Греції. Коли б не Біблія, що записала про пилястих-филистих, про їх героя Голіята, ми не дізналися б взагалі, що пилясґи були на світі.Яким важним релігійним осередком Оріяни - Цраукраїни - не греків - був о. Дельос, ми довідалися від Геродота.
Ціле Поморя, від фінського заливу до Африки зайняли гало -кельти. Варто ще поглянути на балтицьке Поморя, від Г данського до Мек- ленбурського заливу.
Там жило около 40 племен і кожне з них, як і в Галії, творило самостійну державу з вічевим устроєм. Усі ці племена були руські. Ось їх назви: Волиняни, черепиняни, хижани, варни, бережани, стовпчани, щетиняни, смоленці, глиняни, рани, лючани, велети, лютичі і т.д. Таких назв, булооколо 40. їхні боги -це трилицеві ідоли - T роя ни. Імена їх князів;Мстислав, Святослав, Дорогослав, Богуслав, Милогост, Білуг, Вишата і т.п. Ані одного Мешка чи Болеслава. їхні столиці: Білгород, Камінь, Волинь, Колоберіг і т.п, Німці звали їх руґами - русами. До сьогодні доховалась назва острова Py- ґія - " RUGEN". Німецькі хронікарі "ЕВО" і "HERBORD " у своїх хроніках називають ті племена " RUTHENI PAGANI Cl S " (315), тобто поганські русини. Жили вони там з передхристиянських часів, були в торговельних взаєминах з галами Англії, Франції Скандинавії і т.д. Вони бачили, що Кльодвик, латинською вірою, зробив з галів французів. Бачили, що англійський король Адальберт,жонатий з дочкою франкського (з Парижу) короля Чаріберта (567 р.) зробтв з гальських племен - приданів, сасів, умбрів, валюхів, тринобантів королянів, бельгів, дуротриґів та десятки інших, латинською, німецькою мовами і латинським Богослуженням - англійців (від ґермінського племени " ANGLI "), (4.
т. ш. ст. 447 - 448). Відтяті від Руси поляками, які прийняли латинський обряд і латину в Богослуженні, вони держалися поганської віри, як і Русь.З І. кн. знаємо, як франконські королі навертали словян на Христову віру. В той самий спосіб, на спілку з німцями і данцями почали польські князі Болеслав 1. (Хоробрий), Болеслав II. (Смілий, син Доброніги), а найбільше Болеслав МІ. (зв. Кривоустий), внук Доброніги, муж Збислави, дочки київського короля Святополка II. навертати поморських русинів на Христову віру.
Коротко: Поморські русини мали релігійний центр на острові Русія - Руґія в столиці Акрон.
На спілку з данською фльотою Болеслав від 1107 - 1120 р, здобув релігійний центр Акрон і за 13 літ підбив ціле Поморя. Вивіз до Польщі казочні скарби з пограблених столиць руських племен. Після утрати релігійного центру, поморські русини, не маючи нізвідки помочі, прийняли латинську віру і польську скалічену мову. Поморський "кашуб" (кашій) до нині не говорить на селі правильною польською мовою.
Німецький хронікар, знімчений гал, Галь (GALL) говорить,що кілька літ після тих воєн, показували згарища великих руських міст і цілі поля, засіяні кістяками русинів, помордованих польськими християнами.
Після знищення Києва, релігійного центру племен Руси, починає рости Москва і Дитво-Польща, а Русь занепадає. Причини ті самі від сумерів. Сотні племен, міжплемінні братовбивчі війни, хоч бачать, що падуть в неволю, ріжуться між собою до останнього. Так було в сумерів, кімерів, хатів, галів, поморян, на Руси і у 1918 - 1919 роках.
Бунти, заговори, братовбивства, відступство від Божих Завітів,, а відтак "Боже здійми з нас кайдани". Прарусинів і русинів доля бе довбнею по головах вже 3.000 літ та вони до нині партійці. "Як не буде України такої, як моя партія, то най не буде ніякої". Наслідки: Кара, Божий молот бє в дурні голови, а чужа окупація - покута за любов до Маркса і понехання Бога. Лиш національна рідна Церква зі своїм українським одним патріархатом у її проводі, витворює в народі єдність, правдиву серцем, а не чужим обрядом, віру в Бога любов брат брата, не партій та збуджує національну честь, гордість і зов рідної крови. Без національно-рідної Церкви і любови Христа, нація є купками партійного піску, яким бавиться кожний вітер. Рідна Церква j нація, а не парти - це наш дороговказ на майбутнє.