УРУ - АРТИ, УРАРТИ t КАЛДИ t ХАЛДИ - КЕЛЬТИ

Подані вище народи, це інша галузь оріїв, посередня поміж сатем і кентум.

Наші історики не прослідили до сьогодня, ким були кальди, халди - еї, основники ваймогутнішої колись ново—вавилонської імперії.

Довго йшов спір між істориками за расову приналежність хал­деїв. Сьогодня навіть семіти признали, що кальді-халдеї були індоєвропей­ці та походили з Оріяни - Праукраїни, а не з Африки.

Історія походження кальдів /хальдів/ — з ними прийдеться нам зустрінутись в історії України, виводиться з уральських гірта Прируралля. ЦІ кальди, ура—рти, пізніші кольти вирушили з свого місця заселення на пів­день у 2- тому тисячолітті до Xp. вслід за хатами. Ідучи берегами Каспія, вони прибули в долину ріки "Ур—рокс, Аракс" /ріка русів/.

зайняли плоскогіря між озерами Ван, Урмія і Севан. Па цій території постає держвава кальдів - урартів /ур—росів -русів/ в першій половині 2-гого тисячоліття до Xp. Плоскогіря держави кальдів, окружене горами, високими на 2-4 тисячі метрів. Гора "Арарат” має 5.156 м. висоти. Гори кальдів були покриті лісами й полонинами з буйною травою. Плоскогіря було придатне до управи ріллі /73/. Кальди відразу розвинули рільничо-полонинське госпо­дарство, засвоєне на Урару/лю/. Кельтські пастухи "бовгарІ"-/тІ, що під­держують вічний ^,,rap'*-BoroHb/ зі своїми стадами йшли на літо в полонини на зиму повертали ся в села. А що в горах були руди металів, з якими кальди познайомились в УрарІ /лю/, то вони, як і хати, одні з перших в історії людства мали бронзу й залізо.

Озеро Севан мало питну воду й було рибне, два Інші були солоні.

Господарсько—племінне життя кальдів*, їх мова, звичаї, куль­тура, релігія дуже споріднені з хатами, маріями та іншими до тепер згадани­ми народами Малої Азії, що прибули перед кальдами з Праукраїни /73/. назви їх королів знаємо з їх клинописів, а ассирійські клинописи подають, що кальди були високі, мусклисті, білі, ясноволосі, синьоокі і мали пат­ріархальний родовий устрій. Були войовничі, відважні, поділялися, як су мери і на Русі, на боярство, вільних хліборобів і жреців, що мали дуже великий вплив на суспільно-політичне життя кальдів /73/. Подібний устрій мали теж європейські кельти — гали.

Перший король кальдів звався Лютопер, його син - Capyp, а внук - Арам. Усі ці назви близькі до наших і нам зрозумілі. Люто - перти, бити, це наше руське, чеське і русько-поморське Люто-бор. Сар-ур, це напір цар-урів. Слово "cap - цар. "Ар-ам^ч- наше ар-я — я-ар. /Біблій­ний Аврам міг бути, а може й був наш Арам/,

Син Арама називався Capyp ∏., а його син - Icriy ній«В1н переніс столицю, в наслідок нападу ассирійців, на високу недоступну гору, яка на верху мала площу над озером Ван, і сильно її укріпив. То було святе місце кальдів, туди звезено статуї богів і побудовано велику святиню З каміння /73/.

Син Іспунія Мануя /Мануїл/ поширив державу кальдів, побуду- дував ірриґаційні канали для управи ріллі та спровадив до столиці питну во- дуз гір.будуючи водопровід назвав його рікою Семіраміли, бо вода в озері Ван була солона.

Син Мануя Ар-гіст панував 14 літ і полишив клинописний лі­топис з подій свого царювання на ванській скелі в 265 рядках. Текст того лі­топису говорить про архітектуру кальдів, їх суспільно-політичне життя в часі найбільшого ірозквіту їх держави, коли кальди били й перемагали асси­рійців /73/.

-Capyp Ці, син Арґіста був переможений ассирійським царем Тіґлят-Піласаром ПІ. Сином Capypa Ш-го був король Pyc 1. Це вдруге зустрічаємо в Малій 'Азії імя Pyc. Мідяну табличку з іменем Pyc - pycH⅛ іцо називався Ap-рут —. орій русин, знайдено в розкопах сумерського міста Самари над озером тої самої назви. Цей Ар— "рус" царював вдвох містах- державах Ур—Каші й Наварі /місто Навара в Еспанії і Наваріно в Греції/ в 2500 р. до Xp. /35/ і наш Цаварон над р. Доном. Та назва - це Доказ, що самари походять з IIpayкраїни та мали царя русина, тому вони мусіли бути також прарусинами.

Русин І, цар кальдів, що панував в 730-714 рр. до Xp.провадив переможні війни з згаданим вище ассирійським царем, опісля заключив соЮз з царем кальдів, Вавилону, Мародах— Баладаном та іншими народами Західної Малої Азії І викинув ассирійців з південної частини Кальдії.

Цей Русин переніс столицю кальдів з над озера Ван в більш безпечне місце на північ у місцевість, що тепер зветься "toprα - Kolah " /топра - добра, каляг - вода/, яку назвав Русою — містом Русів /Руса/та побудував коло нової столиці штучне озеро питної води. /35, 73/. Pyc 1. про­вадив успішні війни проти Ассирії та прилучив до кальдської деіркави 2 кня- вства Уріяну і Мусаїр.

Це загражувало ассирійській торгівлі і тоді ассирійський цар Сарґон її. найняв за золото наших су мерів- самарів- кімерів з ГІраукраїни і в 714 р.до Хр.ассирійці вдарили на Кальдію. Король Pyc !.відбив напад Cap- ґона II., але кімери несподівано напали на безборонну столицю Русу -"місто русів", вирізали мешканців, а місто спалили.

На вістку, що столиця спалена, одномовним народом король Русин І. з розпуки пробив себе мечем /76/. З цього скористав Сарґон Il., здобув князівство Мусаїр і отворив торговельний шлях для Ассирії.

Внук короля Pyciu/на/ 1-го, Руса II, відбудував велич кальд­ської держави. Він заключив союз з українськими свояками к І мерами і за зо­лото около 709 р до Xp. вдарив на Ассирію /76, 31/.

Син кальдського короля Русина II. Орі-мен /по нашому май - муж, вожд оріїв/ починає відбудовувати зруйновану к !мерами столицю та разом з камерами бє ассирійців /Асаргадона/ /61, 76/.

Десь у Ш. стол.до Xp.появилися в Ірані з півночі сильні пле­мінні союзи медів /по ассирійська умман-мапдів/ і персів/ парсуї/. Син Opi- мена Pyc ПІ. разом з Вавилоном /свояки кальди/, к і мерами, медами і ски­тами організує знищення Ассирії. В 626 р.до Xp. коаліцією проводили цар ме­дів Кіяк—cap - Кий-цар і вавилонський Набополасар. Ассирійська армія була розгромлена. Війна тривала 20 літ. В 612 р. до Xp. здобуто і знижено столицю Acc фії Ниневію. Тоді ^ггипет дав допомогу Ассирії /фараон Hexo/ але в 605 р, до Xp. в битві під Каркеміш була розгромлена коаліцією єгипетсько-асси­рійська армія. Ассирія зникає з карти світу, та стає провінцією медів.

Здавался б, що Урарту—Кальдія, знищивши відвічного ворога Ассирію /1000 літ воєн/, заживе спокійно та сталося інакше. Меди, корис- таючи з 20-літної війни з Ассирією, зайняли майже всю Ассирію І стали найсильнішою державою в Малій Азії. В 20 літ по упадку Ассирії, мідійеький цар КІяк-сар, Колишній союзник, напав на Кальдію—Урарт і в 587 р. до Xp. розбив військо Руса IIl/Русина/ і зайняв Кальдію—Урарт. Кальди, вави- лонці свояки і союзники Урарту не стали в обороні держави урартів, бо син вавилонського короля Набоходонозор II оженився з дочкою мідійського царя Кіяк Capa /76/,/74/.

Кальди боронились розпучливо і цілим народом відступили в гори. На жаль, історія не записала, в якому напрямі пішов цей нарід.

В кожному разі греки йотують що "keltoi" / в Урарті були kαldoi / в VI ст. до Xp. появилися на Іберійському півострові. /4.V.5 р. 146/.

Треба зазначити, що не всі кальди виеміґрували, найбідніша частина населення, правдоподібно та, що не мала коней / кальди мали ба­гато коней/ а таких був невеликий відсоток, залишилася. На залишеній каль- дами території, меди поселили предків вірмен, племя мушок, які прийшли на територію Урарту-Кальдію зі зруйнованої к і мерами Фриґії. Були не малі племена, які дали початок народам вірмен і грузив. Вони належать до Ін­доєвропейської групи "сатем" /4, V.2, р. 422/. Тепер вірмен є около 2 0000 00 і приблизно тільки грузинів. Оба ці народи в минулому і майбутньому - це природні союзники України проти Москви.

Культура Кальдів

Кальди будували незвичайно гарні храми на колюмнах.Від кальдів, а може від етрусків навчилися греки ставити колюмнові будови. /4, V₁5, р. 146/. Кальди по-мистецьки виробляли з бронзи трони царів,зброю, щити / округлі/ шоломи, крилаті сфінкси та крилаті диски / символи со­нця/.

Найстарший бог називався Кальд - /Халд/, мав святиню на горі тої самої назви. Це був верховний бог. Бог худоби звавсяВел, наше Велес. Богиня матері землі була у великім почитанні. Її Імя Земелла. Бог сонця звався Арду. В Семигороді, де в IV. стол. до Xp. жили кельти, є гори Арделю - гори бога Арда. Бог покровитель війська, блискавки І грому звав­ся, як і в хатів Тещуб, наш Перун / 5 букв/. Назва походить від слова тесати бити сокирою. Кажемо тесати, не сокирити.

Друга галузь кальдів - кельтів, яких греки звали халди, се­міти хальді, стали під проводом вожда "Набо-ходо— назара" на службу Асси­рії. Коли у Вавилон і 626 р. до Xp. вибухло повстання проти Ассирії, Пабо- ходоназар був післаний зі своїми кальдами здушити те повстання. Він нри- * був під мури Вавилону, запропонував вавилонцям свою поміч проти Ассирії і вавилонці проголосили його царем /626-604 рр. до Xp./ Набоходоназор дав початок нововавилонські'й самостійній державі. /73,158,159/.