ТРУДНОЩІ РАДІОВУГЛЕЦЕВОГО ДАТУВАННЯ СУРСЬКО-ДНІПРОВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Український неоліт досі є добою, відносно погано датованою за допомогою засобів радіовуглецевого методу аналізування. Матеріали сурської неолітичної культури було датовано за результатами аналізів, виконаних у двох різних лабораторіях, — оксфордській та київській.

Ключові слова: неоліт, хронологія, радіовуглецевий аналіз.

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проблема абсолютної хронології' археологічних культур, здавалося б, отри­мала остаточне вирішення з уведенням у широку практику радіовуглеце­вого методу аналізування. На жаль, панацеєю для археологів цей метод не став. Серії дат суперечать одна одній і відносній хронології стратифікова- них пам'яток, не кажучи вже про типологічну періодизацію в рамках окре­мих культур. Одним з таких випадків аномалії в результатах радіовугле­цевого датування є спроби датувати ранній неоліт України. Так, буго-дні- стровська культура нині має дві хронології — «стару» і «нову», які однако­во обґрунтовано засновані на радіовуглецевих датах [1, с. 115—147]. Подібні труднощі є і щодо хронології сурсько-дніпровської культури, принаймні можна змістовно ставити питання про порівняння різних радіовуглецевих дат як частину критики археологічних джерел сурської культури.

Крім того, в українській археології' деякі серії' дат поставлені під сум­нів у цілому. Деякі науковці не згодні з датами, що походять з київської радіовуглецевої лабораторії періоду 1998—2008 рр. Ці підозри підігріва­ються невідповідностями між київськими і «не-київськими» датами для окремих пам'яток і протиріччями між очікуваним датуванням археоло­гічних реалій та їхньою хронологією за даними київської лабораторії [1].

Навпаки, існують численні приклади гарної відповідності між київськими

1 «не-київськими» датами археологічних комплексів і окремих об'єктів.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Щоб усунути ці труднощі, ми проаналізуємо окремо два набори дат: ки­ївські (1998—2009) і «не-київські», а також недавні київські (2010—2015) визначення. Вони були відповідно незалежно відкалібровані засобами програмного забезпечення OxCal.

ОБГОВОРЕННЯ ВІДОМИХ ПІДХОДІВ

ДО ДАТУВАННЯ СУРСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Сурська культура поширилась у Надпоріжжі та Надазов'ї у VI—V тис. до н. е. Характерною її особливістю є гостродонна кераміка з домішкою товченої мушлі у глині і лінійним прокресленим орнаментом. Пам'ятки сурсько- дніпровської культури здебільшого поширені на території Подніпров'я та Приазов'я (рис. 1). Однак територія, на якій простежується вплив сур- ських традицій, займає південь Подніпров'я, басейн Сіверського Донця та південь Подоння.

Першу періодизацію для сурсько-дніпровської культури склав В.М. Да­ниленко на основі зіставлення форм глиняного посуду та його орнаменту з відповідними даними щодо буго-дністровської культури [2, с. 186]. До­слідник виділив шість фаз у розвитку сурсько-дніпровської культури. Пер­ша фаза архаїко-неолітична, друга — кізлевська, третя — виноградарська, четверта — похиловська, п'ята — ігренська, шоста — вовнизька, вона була поділена на два етапи: вовнизький та скелянський [2, с. 187].

Н.С. Котова, досліджуючи періодизацію та хронологію Сурсько-Дніп- ровської культури, звертала увагу на те, що стратифіковані поселення з декількома сурськими шарами невідомі [4, с. 29]. Але В.М. Данилен­ко виділяв два шари сурської культури на о. Сурський, Стрільчій Скелі, Вовчку, Похилому [2, с. 186—187]. Унаслідок систематичної критики дже­рел Н.С. Котова запропонувала свою власну періодизації' сурської куль­тури, виділивши три достовірні етапи.

До найдавніших пам'яток сурської культури належать ті, де був ви­явлений посуд, подібний до кераміки більш ранніх культур, таких як ракушечноярська та буго-дністровська.

2 Сурський острів.

Враховуючи датування сурських пам'яток, ракушечноярської та бу- го-дністровської культур, можна датувати перший період існування сур-

Рис. 1. Основні пізньомезолітичні — неолітичні стоянки Дніпров­ського Надпоріжжя: 1 — Ігрень; 2 — Попов Мис; ш — Чаплинський могильник; 4 — о. Кодачок; 5 — о. Сурський; 6 — Стрільча Скеля; 7 — Вільнянський могильник; 8 — о. Шулаїв; 9 — Василівський 2 мо­гильник; 10 — Василівський 3 могильник; 11 — Марійський могильник; 12 — о. Кизлевий; 13 — Вовнизьке правобережне поселення; 14 — Вов- низьке лівобережне поселення; 15 — Вовнизький 1 могильник; 16 — Ясинуватський могильник; 17 — Вовнизький 3 могильник; 18 — Фе- дорівка; 19 — о. Виноградний; 20 — о. Похилий; 21 — Собачківський могильник; 22 — о. Вовчок

ської культури близько 6300—6000 рр. до н. е. Це датування має істо­ричний характер, і хоча й спирається на радоівуглецеві дати, є скоріш результатом їхньої екстраполяції та узагальнення.

До другого періоду належать поселення розвинутого неоліту, що частково синхронні з періодом 1а азово-дніпровської культури. До нього належать: нижній шар Семенівки 1 та перший керамічний шар Кам'яна Могила 1, Ігрень 5 та Єнакієво. Спираючись на результати радіовуглеце- вого датування, другий період можна датувати 6000—5600 рр. до н. е.

До третього періоду можна віднести пам'ятки, котрі мають вплив су­сіднього населення азово-дніпровської культури (період 1б) та населен­ня другого періоду нижньодонської культури. До таких можна віднести: Кізлевий 5, Ігрень-городок, Вовчок, Стрильча Скеля, Похилий, Семенів- ка 2, Вовнизькі правобережні та лівобережні, Роздольне, Могильники Вильнянський, Вовнизький 3, Ясиноватський 1.

На думку О.В. Демченко (особиста розмова), Собачківський могиль­ник теж можна віднести до третього періоду, адже він розташований біля багатошарового поселення Вовчок, яке належить саме до третього періоду.

Хронологія сурсько-дніпровської культури заснована на кількох се­ріях радіовуглецевих дат. Перший і другий періоди датовані винятко­во в Київській радіовуглецевій лабораторії', тому казати про наявність аномальних радіовуглецевих дат чи їхню відповідність тут неможливо. Третій період має дати як з київської, так і з інших лабораторій (перш за все, оксфордської).

НАЯВНІ ДАТУВАННЯ ПАМ’ЯТОК

Розглянемо датовані пам'ятки третього періоду сурської культури. Лі­терами Кі нижче позначено результати датувань київської лабораторії, Ох — оксфордської, система відліку часу — calibrated date (calBC) (рис. 2).

Поселення Кізлевий 5 розкопано А.В. Бодянським в 1942 р. В колек­ції присутні матеріали сурської культури, а також фрагменти кераміки доби енеоліту та заліза [6, с. 28—49].

На поселенні виявлено 61 фрагмент кераміки з 24 сосудів. Кераміка вироблена із притаманною для сурської культури домішкою до глиня­ного тіста. Посудини орнаментовані прокресленими лініями, наколами та є цілком характерними для третього етапу сурської культури. Для ви­робу із кістки тварини отримано радіовуглецеву дату 6740 ± 90 ВР (Кі- 7999), яка визначає вік пам'ятки близько 5580—5480 років. до н. е.

Рис. 2. Калібрування радіовуглецевих дат третього періоду сурської культури: згори — київські дати, знизу — оксфордські. Yas. — Ясинуватський 1 могильник, Viln. — Віль- нянський могильник. Калібрування здійснено в програмі OxCal

Дослідження багатошарового поселення Роздольне виконували О.Г. Ша- пошнікова, Н.С. Котова та О.В. Тубольцев. Кераміка поєднує риси сурської та нижнєдонської керамічних традицій.

Могильник Ясиноватський 1 знаходиться у Запорізькій області. У 1978 р. його досліджували Д.Я. Телегін та А.В. Бодянський. До нього входило 68 поховань, які лежали у великих овальних ямках (названих Д.Я. Телегіним ямами типу А), у великий чотирикутної ямі (тип Б) і без слідів ям. Д.Я. Телегін у звіті і публікації запропонував різні варіанти стратиграфії пам'ятки. Вивчення матеріалів показало найбільшу пере­конливість стратиграфії, запропонованої у звіті [3, с. 87]. Для поховання 54б зроблений радіовуглецевий аналіз людської кістки, отримано дату 6593 ± 35(OxA-17499), тому (calBC) 5616—5482 рр. до н. е. Для похован­ня 54а аналіз був зроблений для кістки тварини, 6121 ± 34 (OxA-17500), тому (calBC) 5209—4959. На похованні 5 радіовуглецева дата людської кістки 6465 ± 60 (OxA-6163), тому (calBC) 5528—5319. Поховання 19 да­тується за аналізом людської кістки 6370 ± 60 (OxA-6165), тому (calBC) 5474—5225 рр. до н. е., а поховання 64 6330 ± 90 (OxA-5030), тому (calBC) 5479—5064. Поховання 21 датується 6295 ± 70(Кі-6789), тому (calBC) 5467—5064 рр. до н. е. Для поховання 41 було зроблено радіовуглецевий аналіз людської кістки, отже можемо датувати його 6240 ± 95 (Кі-6785), тому (calBC) 5466—4952 рр. до н. е. Поховання 39 датується 5860 ± 75 (Кі-6790), тому (calBC) 4932—4541 рр. до н. е., поховання 17 датується 6360 ± 75 (OxA-6166), тому (calBC) 5484—5084 рр. до н. е. та поховання 18 датується 6255 ± 65 (OxA-6167), тому (calBC) 5367—5042 рр. до н. е.

Вільнянський могильник досліджений Д.Я. Телегіним в 1956 р. у бал­ки Вільної на правому березі Дніпра в 4—5 км на північ від м. Запоріжжя [5, с. 95]. До могильника входило 50 поховань. На підставі стратиграфіч­них спостережень Д.Я.

Могильник Вовнизький 3 був досліджений С.Н. Ляшко і С.Н. Крав­ченко в 1985 р. у с. Ясинувата Вільненського району Запорізької області [4, с. 21—26]. Могильник мав 10 поховань, вироблених в індивідуальних ямах з покладанням на спині витягнуто, головою на південь. Кістяки були пофарбовані вохрою і супроводжувалися інвентарем, серед якого були крем'яні та кам'яні вироби і кістяні вістря. З поховання 4, зі скелета 3 було зроблене радіовуглецеве датування: 6130 ± 80 (Кі-14876), тому (calBC) 5295—4848 років до н. е.

ПОРІВНЯННЯ ДАТУВАНЬ РІЗНИХ ЛАБОРАТОРІЙ

Таким чином, київські дати охоплюють у цілому проміжок для третьо­го періоду сурської культури у 5800—4850 рр. до н.е. (за виключенням як замолодої дати Ki-6790). Оксфордські дати утворюють компактнішу групу — 5590—5085 рр. до н. е. Отже, відносно сурської культури ефек­ту «київських дат» не простежено. У цьому випадку дати київської ла­бораторії добре відповідають датам однієї з найкращих лабораторій з радіовуглецевого аналізу в світі — оксфордської. Ефект «устародавнен- ня» можна вбачати винятково у занадто ранній даті для поселення на Кізлевому острові (пункт 5). Вона виразно випереджує решту дат і, ймо­вірно, є заранньою для третього періоду сурської культури в цілому. По­селення Роздольне датується дещо раніше за сумарну дату могильників. Така невідповідність може відображати їхнє реальне хронологічне спів­відношення, а може пояснюватися й особливостями матеріалу, взятого для датування. Адже з могильників для датування було обрано переваж­но людські кістки, які внаслідок харчування конкретної людської групи можуть набувати аномальних значень вмісту радіоактивного вуглецю. Щоправда, кістки людей із надміром прісноводних ресурсів в дієті ско­ріш мають виглядати давнішими, ніж є насправді. Нещодавню спробу визначити радіовуглецевий ефект за паралельним датуванням могиль­ників і поселень не можна вважати вдалою, адже відстань між порівню­ваними поселеннями іноді сягає сотень кілометрів.

ВИСНОВКИ

Навряд чи доцільно поєднувати у одному дослідженні дати, отримані у київській лабораторії', та визначення з Оксфорду. Перші виконані менш точним конвенційним способом, що призводить до ширших стандарт­них відхилень дат. Другі ж одержано шляхом AMS-датування, яке не лише потребує меншої кількості матеріалу для змістовного аналізу, але і дає точніші визначення. Хоча київські та оксфордські дати і не супер­ечать одні однім, все ж таки, київська хронологія, через завелике стан­дартне відхилення більшості дат, виглядає «розтягнутою» в часі. Опе­рувати обома пакетами дат з методичних міркувань варто окремо і за можливості надавати перевагу AMS-визначенням.

Для з'ясування причин розбіжностей між датами сурської культури, з одного боку, і даними археологічної синхронізації, з іншого, потрібно провести систематичне датування поселень та могильників за схожим за своєю природою матеріалом — кістками тварин, вугіллям тощо. З часом систематичне застосування радіовуглецевого методу дозволить уповні уявити картину хронологічного розвитку сурської культури.

Список використаних джерел

1. Гаскевич Д.Л. Синхронізація буго-дністровського неоліту і неоліту Центральної Єв­ропи: Проблема радіовуглецевих дат // Wspolnota dziedzictwa archeologicznego ziem Ukrainy i Polski. — 2007. — С. 115—147.

2. Даниленко В.Н. Неолит Украины. — Киев : Наук. думка, 1969. — 259 с.

3. Котова Н.С. Мариупольская культурно-историческая область // Археологічні пам'ят­ки та історія стародавнього населення України. — Ковель : Вежа, 1994. — С. 1—143.

4. Котова Н.С., Кравченко С.Н. Новые неолитические могильники в Надпорожье // Неолитические памятники степной Украины. — Киев : Институт археологии АН Украины, 1992. — С. 21—26. (Препринт / Институт археологии АН Украины).

5. Котова Н.С. Неолитизация Украины. — Киев : Шлях, 2002. — 268 с.

6. Телегин Д.Я. Неолитические могильники мариупольского типа: Свод археологи­ческих источников. — Киев : Наук. думка, 1991. — 95 с.

7. Тубольцев О.В. Неопубликованные материалы по раннему неолиту Надпорожья // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — 2003. — Вип. XVIII. — С. 28—49.

Larisa Derevyanko

5^th year student of I.I. Mechnikov Odessa National University

ISSUES OF THE RADIOCARBON DATING OF SURSKAYA CULTURE

Ukrainian Neolithic remains dated relatively poorly by means of radiocarbon analysis. Sur- ska Neolithic culture has series of data from Kyiv and Oxford radiocarbon laboratories. Sev­eral cases were reported that Kyiv dates poorly correspond to results of radiocarbon analysis made by other (non-Kyiv) radiocarbon laboratories. These cases include chronology of the Bug-Dniester culture and dating of Early Trypillian (Precucteni II) sites in Ukraine as opposed to their dates in Romania. On the other hand, Kyiv laboratory successfully passed FIRI cross­examination test. There were reported some cases that Kyiv dates reflected prehistoric reality better than the data from other laboratories. After crosscheck, it appeared that data from two laboratories correspond reasonably well for Surska Neolithic culture. The chronology of Surska culture is convergent now and encompasses three main periods (according to N.S. Kotova). Their time-spans were clarified by means of calibration model (using OxCal software). It ap­peared that the sets of data from different laboratories are consistent and the only difference is larger time-span covered by Kyiv data. This could be explained by larger standard deviation of the data obtained by application of conventional radiocarbon analysis method from Kyiv laboratory as opposed to AMS-dating utilized by Oxford radiocarbon facility.

Keywords: Neolithic, chronology, radiocarbon analysis.