ТРИПІЛЬСЬКА ПЛАСТИКА З УРОЧИЩА СТАНІШТЕ С. ОПРИШЕНИ ГЛИБОЦЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

На території с. Опришени з 2001 року розпочалися нові дослідження урочища Станіште, яке розташоване на площі приблизно 10 га. На поверхні ґрунту було виявлено де­кілька фрагментів керамічного посуду червоного кольору, що свідчить про наявність слідів трипільської цивілізації.

Поселення розташоване за три кілометри на північ від цен­тру села, на лівому березі річки Котовець, та межує на сході з бу­ковим лісом. Це поселення досліджувалося ще на початку 60-их років минулого століття чернівецьким науковцем, археологом Борисом Онисимовичем Тимощуком.

Після розпаювання земель та початку їх нового обробітку в серпні 2003 року, було виявлено нові цікаві знахідки, серед яких уламки посуду та різноманітні знаряддя праці.

Ретельне дослідження знайдених археологічних матеріалів дає підстави віднести це поселення до кінця середнього - початку пізнього етапу розвитку трипільської культури. Серед багатьох знахідок було виявлено три фрагменти антропоморфних і вісім зооморфних статуеток, що мають чималий науковий інтерес. Де­тальний аналіз статуеток показує специфічність і відмінність від пластики з інших відомих поселень.

Фрагменти, виявлені на поселенні Станіште в с. Опришени, теж мають деякі цікаві особливості. Перший фрагмент жіночої статуетки представлений середньою частиною. Це зображення жінки, яка сидить. Ноги модельовані майстром роздільно, на

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.) лоні - традиційний трикутник (символ родючості), в ділянці жи­вота - незначна випуклість як ознака вагітності жінки. Статуетка виготовлена з добре вилуженої глини. Кут сидіння - 90 градусів, висота 4 см. Такі зображення сидячих жінок часто знаходили ра­зом із модельованими кріслами.

Інший фрагмент жіночої статуетки представлений верхньою частиною торса. Невеликими наліпами передано груди.

Ще один фрагмент жіночої статуетки - це представлена верхня частина торса, на якій чітко виділяються плечові виступи у вигляді витягнутих рук. Статуетка без ознак статі, голова та нижня частина відколоті. Висота фігурки - 3 см, ширина разом з плечовими виступами - 2 см.

Всі фрагменти статуеток червоного кольору, орнамент від­сутній, глина добре обпалена.

Жіночі статуетки вважаються явищем, пов’язаним із куль­том родючості й відновлення природи. Родючість землі була для давнього землероба першочерговою характеристикою. Невідома чудесна сила, яка щорічно народжувала на світ злаки й рослини, давала тим самим людині можливість вижити і не могла не ви­кликати в релігійному світогляді відповідного ставлення.

Безпосередньо з культом родючості був пов’язаний культ тварин. Їхні голови та фігурки відтворено в наліпах на посуді, розписах. Підйомний матеріал зооморфної пластики з поселення Станіште представлений вісьмома фрагментами статуеток, сім з яких зображають биків і одна - барана. Глиняна маса, з якої ви­готовлені статуетки, ідентична тій, з якої виготовлялася місцева кераміка.

Досить незвичайна статуетка бичка, від якої збереглася за­дня частина, наліпами передано кінцівки та хвіст. Оригінально й неприродно модельовані передні та задні кінцівки, оскільки їх шість. Тулуб бичка має довжину 7 см., висоту 5 см, товщину ззаду - 3,5 см, спереду - 3 см. Це зображення кремезного бичка, об’єм посередині - 10 см. Вага фігурки становить 0,072 г. З передньої частини до задніх ніг тулуба чітко підкреслено риси міцної тва- Еволюційні процеси на Західній Волині в VI-III тис. до н. е.

рини, більше схожої на зубра. Цікавий фрагмент статуетки, який зберігся частково. Особливістю його є невеликі заглиблення у вигляді витисків зерен у нижній частині тулуба. Інший фрагмент передає нижню частину тварини, невеликими наліпками змоде- льовано кінцівки та вим’я. Голова відбита.

Фігурка барана представлена передньою частиною. Досить схематично передані кінцівки та голова. Роги й лицьова частина частково пошкоджені (відбиті). Розміри фігурки становлять 3 см висоти і 1,5 см ширини.

Два фрагменти - зображення передньої та задньої частини від різних фігур. Останню знахідку виявлено у травні цього року. Це передня частина бика, у якого частково збереглася голова. На даний час фігурка ще досліджується.

Отже, трипільська пластика з поселення Станіште с. Опри- шени відкриває частину духовних таємниць перших землеробів і скотарів, які жили на території села, але залишається велика кількість запитань, на які відповіді, напевне, будуть знайдені в майбутньому.

Запитання та завдання.

1. Коли став відомим на Україні колісний транспорт? Які є докази цього?

2. З яким населенням пов’язують знахідки обсидіану на Волині? Про що вони свідчать?

3. В яких місцях розташовувалися трипільські поселення? Опишіть їх топографічні умови.

4. Які особливості трипільської кераміки?

5. Назвіть дослідників трипільської культури 1) України; 2) Волині.

6. Назвіть відомі пам’ятки трипільської культури на території Захід­ної Волині. Які з них досліджувалися розкопками?

Бодаки. Кераміка трипільської культури. (за О. Цинкаловським)