ПОСЕЛЕННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ОКОЛИЦЯХ СЕЛА ОПРИШЕНИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ГЛИБОЦЬКОГО РАЙОНУ
Одним із сіл Буковини, де до недавнього часу, не проводилися систематичні археологічні дослідження, було село Опришени Глибоцького району Чернівецької області. У писемних джерелах село вперше згадується 17 березня 1418 року у грамоті Молдовського господаря Олександра Доброго (1400-1432).
Про життя поблизу села в давню епоху дають уявлення археологічні матеріали. Активну участь в їх дослідженні беруть члени гуртка “Юні археологи”, який був створений у вересні 2001 року при Опришенській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Уже вісім років молоді гуртківці з допомогою чернівецьких фахівців-археологів безпосередньо досліджують і вивчають етапи розвитку села, виявляючи чимало цікавого археологічного матеріалу. Зокрема, було виявлено декілька невідомих раніше археологічних поселень в околицях села.Головним об’єктом дослідження протягом останніх років стала самобутня трипільська культура, яка дивує фахівців неймовірними знахідками з нових поселень.
Культурний комплекс Трипілля охоплює території України, Молдови, Румунії, Польщі. Ареал поширення цієї культури охоплює близько 350 тис. км.
Першими на теренах Західної України виявили пам’ятки трипільської культури і почали їх досліджувати польські та австрійські вчені у 70-ті роки ХІХ ст., проте вони не змогли однозначно
оцінити знайдені поодинокі матеріали, встановити їх подібність та хронологічний діапазон побутування.
Пам’ятки трипільської культури представлені рештками декількох поселень на території села Опришени та поблизу нього. Перші предмети цієї культури було знайдено на території села у 1959 році, коли почали глибше орати землю з допомогою техніки.
Одне з найбільших поселень цієї археологічної культури розташоване за 3 км на північ від села, на лівому березі річки Котовець, в урочищі Станіште. Відомі рештки трипільських поселень і на території самого села по обох берегах невеликої річки Опришанка.
Під час обстеження поселень трипільської культури знайдено велику кількість кремінних і сланцевих сокир, скребків, ножів, долота, частини вкладнів серпів, наконечники стріл і списів, а також різноманітні фрагменти керамічного посуду різних типів і розмірів: миски, чаші, кришки, широкогорлі з опуклими плічками горщики, біноклеподібні посудини, грузила від рибальських сіток і ткацьких станків, пряслиця.Великий інтерес представляють сланцеві знаряддя праці цього періоду: топірці різних розмирів і долота, які використовувалися для обробки землі, дерева, кісток, шкіри. Зібрано велику кількість знарядь з кременю, здебільш сокири, скребки, вкладні від серпів, уламки серпів, ножі, відбійники. Топірці мають переважно розміри від 13 см висоти і 5 см ширини, інші висотою 8 см і шириною 4 см, темного кольору. Наконечник від метального списа довжиною 6 см і шириною 3 см також темного кольору, гостро заточений з боків. З центру села походять крем’яні ножі та долота. Неподалік від правого берега річки Опришанка знайдено ніж довжиною 10 см і шириною 2,5 см, нижня частина відколота. Знаряддя гостро заточене з боків, темного кольору зі смугастими сірими лініями, що підтверджує походження крем’яної матеріалу з Волині. Кам’яні знаряддя переважно виготовлено з місцевої сировини темного кольору та м’якого каменю жовтуватого кольору, дуже добре зашліфовані та загострені.
Кераміка з плоским дном, червоного кольору і різних розмірів - від маленьких горщиків і чаш до великих. У східній частині села виявлено уламки біноклеподібних посудин, кришки від горщиків. В урочище Станіште знайдено мальовану кераміку з різноманітним орнаментом, а також глиняні грузила від рибальських сіток діаметром 9 см і товщиною 4 см та глиняні пряслиця для веретен діаметром 4 см, товщиною 2,5 см.
Поселення трипільської культури на території с. Опришени за різноманітними знахідками можна датувати приблизно другою половиною ІІІ тис. до н. е.
Рис.1. Трипільські фігурки з теракоти
Ілля БЕЗУШКО, студент ІІІ курсу ЧНУ факультету історії політології та міжнародних відносин.
Микола БОДНАРЮК, директор Опришенської ЗОШ, вчитель історії