ПРО ЗНАХІДКИ ОБСИДІАНУ НА ПЕРВІСНИХ ПАМ'ЯТКАХ
Вулканічне скло (обсидіан) у формі невеликих сколів, пластин трапляється на поселеннях неоліту, енеоліту. Цей прозорий гарний мінерал використовувався для виготовлення прикрас, знарядь.
На Західній Волині такий мінерал виявлено на поселеннях лінійно-стрічкової кераміки пізнього етапу - Гні- дава та Баїв, де наявні матеріали КЛСК та волино-люблінської культури. Є припущення, що обсидіан потрапляв на Волинь з району Карпат або території Угорщини не виключено, з гори Токай. Родовища його відомі також на Житомирщині. В. Петрунем написана спеціальна розвідка “О применении черного хрусталя и его аналогов в первобытной технике” [Петрунь,1962, с. 36-43]. Він зазначає, що гірський кришталь, як і інші різновиди барвних прозорих кварців, використовувався для виготовлення знарядь з епохи палеоліту. В окремих музеях, наприклад Києва, є цілі збірки виробів із кварцу або кришталю. Про ці археологічні знахідки писали в свій час В. Обручев, А. Ферсман, М. Макаренко, Б. Земляков, О. Бадер, С. Семенов, Е. Борс та інші. На первісних пам’ятках України, Туркменії, Узбекистану, Кавказу виявлено вироби з цього каменю [Петрунь, 1962, с. 36].Кристали кварцу мають різні кольори: безколірний прозорий кришталь, фіолетовий з відтінками аметист, димчастий кварц або раух-топаз, за рахунок іншомінеральних добавок може бути сірого, бурого, зеленого, червоного кольорів. Із цих порід каменю в Японії, Пакистані, Індії, Цейлоні виготовляли наконечники стріл. В палеоліті - неоліті ці різновиди кварцу використовувалися в Чехії, Словаччині, Швейцарії, Скандинавії. За спостереженнями В. Петруня, в первісній техніці застосовували переважно прозорий кварц. Дещо інший - жильний кварц - піддається ретушу- 320
ванню [Петрунь, 1962, с. 37-38]. Гірський кришталь, як і жильний кварц, відзначається вищою твердістю порівняно з кременем (халцедоном), але поступається останньому в’язкістю.
Гірський кришталь, на відміну від кременю, під час обробки не потребує вологості. Кришталь, проте, має анизотронність - властивість розколюватися вздовж певних кристалографічних напрямків. Сколи тут легко зробити вздовж напрямку ромбоедра. Несильним ударом можна одержати тонкі, плоскі відщепи та пластини. Фрагменти гірського кришталю, на думку В. Петруня, із стоянки Добраничівка використовувалися як вкладні. Найбільш поширена форма кристалів гірського кришталю - шестигранна призма, що має зверху шестигранну піраміду [Петрунь, 1962, с. 39-42]. Вперше на Західній Волині вироби та цілі конкреції обсидіану було виявлено в передвоєнні роки кунстошем Луцького музею приятелів наук Яном Фітцке. Ним проводилися розкопки на правому березі Стиру в околицях Луцька - уроч. Красне, Гнідава (інша назва Гнідавська Гірка). При цьому серед матеріалів інших періодів він досліджував і культурний шар епохи неоліту - культури лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК). У фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається 9 фрагментів кераміки цієї культури, ймовірно, з околиць Луцька, проте вони не шифровані. З вищеназваних шарів, можливо, і походять шматки необробле- ного обсидіану. На Гнідаві (передмісті Луцька, зараз територія с. Рованці Луцького району ліворуч від потічка Рудка, що впадає в Стир з правого боку, поблизу місця, де була дерев’яна церква Святого Пантелеймона і проводив дослідження Ян Фітцке [Fitz- ke, 1937, s. 231-232, Охріменко, 2009 с. 47-48].У 1968, 1969 рр. зліва від потічка Рудка проводили розкопки к. і. н. Михайло Кучера, науковий працівник Інституту археології в Києві та краєзнавець Мирон Матвієйко. Роботи велися в районі вже мурованої церкви також Святого Пантелеймона поряд з опорою високовольтної лінії електропередач. Там у верхніх шарах пам’ятки знайдено матеріали ранньослов’янського поселення, а в нижніх - неолітичного (КЛСК). Студенти Луцького педінституту проходили тут археологічну практику. У 1981 році Г. Охріменко продовжив на цьому місці дослідження неолітич-
Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис.
до н. е.) ного шару. При цьому в житлі знайдено було уламки вулканічного скла - дрібні відщепи. Знарядь не виявлено.Про використання обсидіану в ранньому неоліті Близького Сходу писав Дж. Меллерт. Він відзначає чудовий рівень технології майстрів поселення Чатал Хююка (яке займало 13 га площі і було найбільшим неолітичним поселенням на Близькому Сході, існувало з 6500 по 5650 рр. до н. е.). Наконечники списів та стріл з обсидіану, крем’яні кинджали з філігранною відтискною ретушшю перевершували аналогічні вироби того часу з Близького Сходу. Дзеркала виготовляли з полірованого обсидіану, акуратно закріплюючи в ручці. Намистини робили з синього та зеленого каменю - агатипу, просвердлюючи в них досить тонкі отвори. Подібні отвори вміли робити і в обсидіанових підвісках [Меллерт, 1982, с. 85, 86]. Вироби з обсидіану клали в поховання знатних людей: обсидіанові люстерка для жінок, наконечники до списів, стріл, дротиків - чоловікам.
Відсутність кременю та обсидіану в Межиріччі створювало для населення цієї території певні труднощі і - стимулювало обмін. Для потреб жителів згаданої території використовувався обсидіан з Анатолії, де також були поклади діориту та фериту. Напевне, за прикладом близькосхідних неолітичних культур, обсидіан широко використовували ранні землероби Подунав’я. Так, в культурі Бюкк (Буковогірська) у Східній Угорщині серед крем’яних та обсидіанових виробів останні становили значну частку, наприклад, у печері Доміда - 30%. Це пояснюється ще й тим, що ареал згаданої культури розміщений в районі географічного поширення родовищ обсидіану, який добували в горах Токай-Трешов, Хедваля. За словами В. Титова й І. Ерделі, використовували переважно зелений та світло-зелений обсидіан, рідше сірий, чорний, коричневий, червоний. Для виробництва знарядь робили пірамідальні нуклеуси довжиною 3-15 см. Середні розміри одержаних та використовуваних пластин мали довжину 6-4 см, їх майже не ретушували. В перетині вони були трикутної або трапецієподібної форми [Титов, Эрдели, 1980, с.
206, 220, рис. 134, рис. 135].У Нвірлугоші виявлено скарб із 11 обсидіанових нуклеусів. Обсидіан використовувався не лише для виготовлення прикрас, знарядь. Так, у культурі Хаджиларі (5435 - 5250 рр. до н. е.) відома розписна посудина у вигляді богині, що сидить, з обсидіановими очами [Меллерт, 1982, с. 103].
Окремі вироби з вулканічного скла відомі з території Польщі
- поселення КЛСК: Жешув, Пястув та ін. Знахідки з обсидіану виявлені Я. Фітцке в похованнях волино-люблінської культури в Баєві та Городку [Fitzke, 2009, s. 132]. На разі важко сказати, чи використовувався неолітичним населенням Волині обсидіан із ближчих родовищ - Житомирщини, Карпат, чи далеких - Угорщини. Швидше всього, з останніх. А це може ще раз підтвердити віддалені різноманітні (культурні, обмінні) зв’язки Західної Волині з Подунав’ям - одним з потужних довгочасових центрів ранньоземлеробських цивілізацій.
Література
1. Меллерт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. - М.: Наука, 1982. - 149 с.
2. Охріменко Г. Кам’яна доба на території Північно-Західної України. - Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2009. - 519 с.
3. Петрунь В. Ф. О применении черного хрусталя и его аналогов в первобытной технике // Советская археология. - 1962. - №1. - С. 36-43.
4. Титов В., Эрдели И. Археология Венгрии. - М.: Наука, 1980. - 418 с.
5. Fitzke J. Odkrycie ziemianeh starizej ceramici Wstergowei w Zukru // Spravozdania Poilskiej Akademii uniertnosci. - Krakow, 1937. - T. XLII.
- № 8. - S. 231-232.
6. Fitzke J. Z Wolynia 1936-1939 // Wolanie z Wolynia - Bialy Dunajec.
- Ostrog 2009. - 307 s.
7. Kozlowski I., Kozlowski S. Eropa kamienia na ziemiach Polskih. - Warczawa: PWN,1977. - 387 s.
Рис. 1. Археологічні матеріали з Волинського краєзнавчого музею:
3 - шматок обсидіану (знахідка Я. Фітцке(?))
Рис. 2. Шматок обсидіану.
Фонди ВЛКМ. Імовірна знахідка Я. Фітцке з околиць Гнідави.
Рис. 3. Гнідава. Фрагмент столових посудин з елементами декору железовського стилю
Рис. 4. Гнідава. Фрагменти кухонного посуду та проміжної групи
І І І
Рис. 5. 1, 2 - Обсидіанові нуклеуси із скарбу Нвірлугош (за Дж. Меллертом)
Рис. 6. Хаджилар. Неоліт. (кін. VI тис. до н. е.). Розписна посудина у вигляді фігури сидячої богині з обсидіановими очима (за Дж. Меллертом)